Як і коли збільшиться фінансове навантаження на утворювачів промислових відходів?

Реалізація положень Стратегії має бути здійснена шляхом прийняття відповідних законодавчих та нормативно-правових актів. Їх перелік та терміни розроблення визначатимуться Національним планом управління відходами, розробити який передбачено у шестимісячний термін.

Відповідь на вказане питання — у правових нормах, які встановлять згадані акти законодавства.

Стратегія ж визначає основні напрямки, серед них:

• створення фондів управління промисловими відходами, визначивши їх розпорядниками облдержадміністрації, а джерелом наповнення — кошти суб’єктів господарювання, які утворюють промислові відходи, що не мають екологічно безпечних технологій їх перероблення та утилізації і підлягають захороненню; цільове використання коштів фондів управління промисловими відходами для фінансування заходів з екологічної модернізації суб’єктів господарювання та створення інфраструктури поводження з промисловими відходами, зокрема, шляхом:

— розроблення, проектування та виробництво устатковання для поводження з промисловими відходами;

— покриття капітальних і експлуатаційних витрат, пов’язаних з управлінням промисловими відходами;

• створення централізованих регіональних потужностей з перероблення та утилізації промислових відходів;
• надання фінансової допомоги суб’єктам господарювання (позики, гранти тощо) для проведення екологічної модернізації, запровадження більш чистих виробництв/технологій, створення власних потужностей з перероблення та утилізації промислових відходів;
• створення механізму фінансової гарантії для закриття, рекультивації та подальшого нагляду за полігонами захоронення промислових відходів з урахуванням положень щодо:

— покладення на власника полігону повної відповідальності за будь-яку шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, зокрема його обов’язку за власний рахунок здійснювати належні природоохоронні заходи щодо попередження та ліквідації забруднення навколишнього природного середовища;

— використання зобов’язуючих інструментів, а саме: банківської гарантії, акредитив та/або депозиту в готівці;

— використання власних боргових зобов’язань/власних корпоративних гарантій є занадто ризиковано в разі настання неплатоспроможності (банкрутства) і не є прийнятним;

— розміру фінансової гарантії, який повинен бути достатнім для повного покриття зобов’язань, що випливають з умов документів дозвільного характеру та плану управління відходами.

Цей матеріал опубліковано частково. Повний текст — у № 12 журналу «Екологія підприємства» за 2017 рік.

Джерело: журнал «Екологія підприємства»

Придбати журнал Найближчі заходи

Придбати електронний журнал «Екологія підприємства»
Придбати вигідний комплект видань
Свіжий номер журналу