Як вдосконалюють інститут розширеної відповідальності виробників й імпортерів товарів та упаковки в світі

Незважаючи на те що система розширеної відповідальності виробників товарів та упаковок існує ще з 1990-х років у Європі (наприклад, в Швеції з 1994 року, а в Німеччині з 1991 року), чимало відходів все ж не перероблялось. Ті відходи, які не взяли на переробку місцеві компанії, європейські країни часто відправляли до Китаю. Проте у 2018 році китайський уряд заборонив імпорт відходів, що змусило європейські країни знаходити нові шляхи перероблення цих відходів.

Зокрема, у Європейському Союзі готуються до введення диференційованих ставок екологічного збору в країнах-учасниках. Одним з базових критеріїв диференціації ставок екологічного збору називається можливість повторного використання матеріалу, з якого виготовлена упаковка. У такий спосіб ЄС планує підвищити відсоток переробки відходів упаковки в країнах-учасницях, а також повідомити про екологічний дизайн упаковки. Наприклад, Швеція з 2019 року вже ввела диференційовані ставки для збору та переробки пластику: всі матеріали, які відрізняються від циклічних (поліетилен, поліетилентерефталат, поліпропілен), пофарбовані чорний колір, покриті ламінацією, термозбіжною плівкою, сплачуються за підвищеними ставками.

Також там великий оператор системи РВВ, який збирає та переробляє упаковку і газети для всієї Швеції, неодноразово випускав інструкції для виробників товарів і упаковки, в яких вказував екологічні матеріали та поради щодо екологічного дизайну.

Дехто із виробників змінив матеріали за власною ініціативою, беручи за основу рекомендації, проте все ж більша частина керувалася економічною доцільністю, а не екологічною. Тому в Швеції почали застосовувати економічні важелі, щоб стимулювати виробників вибирати матеріали, які можливо буде переробити.

Своєю чергою, Європейський парламент заборонив виробництво та продаж з 2021 року ряду пластикових виробів одноразового використання: одноразового посуду, трубочок, паличок для кульок та ін. В лютому 2020 р. лідери ЄС почали обговорювати введення податку на неперероблений пластик у розмірі 80 центів за кілограм, очікуючи щорічних надходжень у розмірах від 4 до 8 млрд євро.

З вибудовуванням прозорої системи збору та адміністрування платежів є також різні складності. В 2019 р. у Німеччині з'явився «Центральний реєстр упаковок» (Zentrale Stelle Verpackungsregister), в якому повинні бути зареєстровані всі суб'єкти, відповідальні за упаковку. У якості однієї з причин створення реєстру виступила наявність так званих фрірайдерів — осіб, які здійснюють оплату платежів у рамках РВВ. Складність була в тому, що державному органу необхідно здійснювати наглядові функції у відношенні великої кількості суб'єктів правовідносин, а також пропозиції щодо пошуку недобросовісних гравців та випробування великих величин.

У Швеції від самого початку робота системи законодавця вийшла з-під адміністрування підвищення кваліфікації різних суб'єктів правових відносин, які використовуються сервісною упаковкою. Під сервісним розумінням мається на увазі така упаковка, що не містить загальної згадки про торгівлю, яка використовується для упаковки товарів у місцях продажу: фасові пакети, пластикові та паперові пакети, коробки, мішки, упаковки для яєць та хліба тощо. Для уникнення ситуації, коли кожен продуктовий магазин, кафе, ресторан та простий дрібний бізнес самостійно відчищає та платить за упаковку, у якій він фасує товар, відповідальність за таку сервісну упаковку не вимагає її виготовлення або імпортера.

Наразі Швеція також переглядає вимоги щодо відношення до операторської системи РВВ за складом та переробкою упаковки. Тепер діяльність операторів системи РВВ стає ліцензованою, система збору відходів упаковки повинна бути попередньо узгодженою мінімумом з 290 комунами Швеції. Ліцензування дозволяє досягти прозорості в системі управління відходами: наглядові органи будуть знати про перероблювані потужності, доступи жителів до інфраструктури, потоки сировини та фінансові потоки. Перехід до більш жорсткого контролю за операторами системи РВВ з боку держав також свідчить про зміни у підході до регулювання відповідальності виробників, зокрема, екологічні аспекти стають пріоритетними. Система РВВ Швеції є фінансово стійкою та державна влада на даному рівні має не дозволяти комерціалізації її діяльності.

Джерело: прес-служба Ecobusiness Group