Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Як виконати завдання з декарбонізації: під призмою екотрансформації вугільних регіонів

Декарбонізація  економіки стає наступним кроком  на порядку денному в ЄС і світі, як  новий виклик  для захисту клімату та  людини  від  «брудних технологій» з переходом країн на  вуглецево-нейтральний статус. «Вугільна» видобувна  промисловість сотні років формувала цілі промислові регіони з сотнями тисяч мешканців, котрі напряму залежать від шахт, працюють родинами на видобуток вугілля. Тому на сьогодні питання екотрансформації цих регіонів є надзвичайно важливим для їх виживання, розвитку  та захисту  від техногенних небезпек, які різко входять у вугільні регіони, та шахтарські міста.  Що  може  означати  такий підхід  до «викидів СО2» для України? З чого розпочати екотрансформацію аби виконати завдання? З’ясовуємо в матеріалі.


Десятки років людство намагається знайти альтернативу спалюванню вугілля, нафти та газу викопних джерел енергії і крок за кроком ми отримуємо у цій діяльності позитивні результати. Технології отримання енергії вітру, енергії сонця потужно доповнили вуглецеву енергетику, а подекуди і замінили собою вугільні ТЕС.

«Вугільна» видобувна промисловість сотні років формувала цілі промислові регіони з сотнями тисяч мешканців, котрі напряму залежать від шахт, адже працюють родинами на видобуток вугілля. Тому на сьогодні питання екотрансформації цих регіонів є надзвичайно важливим для їх виживання, розвитку та захисту від техногенних небезпек, які різко входять у вугільні регіони та шахтарські міста.

Глобалізація почалась з масштабного європейського Проєкту з життєздатної екологічної політики, котра була логічно вмонтована в інші політичні сфери, а саме: економічну, енергетичну, технологічну, продовольчу та інші. Цілі, завдання, терміни та фінансування із всіх доступних джерел були ув’язані в діяльності всіх інституцій ЄС. Так була досягнута мета керованого зростання власних економік країн, соціальних стандартів, доходів населення і захисту навколишнього середовища.

Декарбонізація економіки стає наступним кроком на порядку денному в ЄС і світі, як новий виклик для захисту клімату та людини від «брудних технологій» з переходом країн на вуглецево-нейтральний статус. У Зеленному пакеті ЄС анонсувало різке скорочення викидів СО2 на 30-річний період до 2050 р. За вимогами «зеленної угоди» країни ЄС планують скоротити загальні викиди парникових газів на 90 % у порівнянні з 2019 роком. Так злагоджено працює європейський механізм глибоко інтегрованої економіки по цілях та завданнях, що задаються і досягаються в Директивах на 10 та 15 років для забезпечення сталого розвитку.

Наступним кроком європейських країн стає захист власного ринку від «брудних» товарів, вироблених з використанням сировини та технологій, що негативно впливають на довкілля. Країни ЄС готують введення по всій території Євросоюзу єдиного центрального «екологічного податку» на викиди СО2, планується вводити ввізний «вуглецевий» податок на всі імпортні товари, послуги, сировину. які були отримані з «вуглецевим слідом».


Що може означати такий підхід до «викидів СО2» для України? 

При екологічних тенденціях, які задає ЄС на своєму просторі, Україна ризикує опинитись у переліку країн, до товарів яких будуть застосовуватись обмежувальні мита або податки на вміст СО2, після їх запровадження. Українські товари можуть втратити доступ до одного з найбільших ринків світу. До того ж він є найближчим до наших кордонів ринком, що робить його пріоритетним. Задля збереження торговельного балансу на ринку ЄС, важливо і необхідно знайти своє місце в європейській ієрархії екологічних завдань та планів, що підтримуються та можуть стимулюватись з боку ЄС.

Особливо для прикордонних областей стає важливо, як використати свою близькість до країн-сусідів та почати робити реальні і зрозумілі дії з декарбонізації, в енергетичному та вугільному секторах.


Якими мають бути перші кроки для України?

Сьогоднішня модель економіки Львівського регіону, в основному замикається на собі, і не сприяє прикордонному партнерству. На жаль, в Україні не задаються стимули для ініціативного входження регіональних економік в ЄС для проєктування міжнародної кооперації та спеціалізації на довгостроковий період…

Увага! Матеріал публікується частково і є частиною статті Віктора Горбача, голови правління ГО «Львівська екологічна варта» та Геннадія Боровка, заслуженого економіста України, експерт з екобізнесу в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №4, 2021

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!