Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Як вирубки впливають на паводки та яких превентивних заходів має вживати влада

Щороку мешканці західної України, особливо у гірських районах, з острахом чекають на паводки. Вони стаються щорічно, однак відрізняються своєю інтенсивністю і часом перетворюються у справжню катастрофу. Зокрема, 2020 рік не пошкодував опадів і під кінець червня західну частину України охопила стихія — десятки підтоплених населених пунктів, зруйновані мости та дороги, сотні евакуйованих мешканців.

Що ж могло спричинити такі масштабні повені улітку та що з цим має робити держава — проаналізували експерти WWF-Україна.

Чи вірно твердження, що паводки та селеві зсуви передусім спричинені вирубками лісу?

Слід почати з того, що паводки — це природне явище, яке представляє собою значне підвищення рівня води в річці, виникає нерегулярно й утворюється під час сильних дощів чи відлиги. Причини збільшення кількості паводків дуже комплексні, передусім, зумовлені кліматичними змінами та перерозподілом опадів у часі. Люди потерпають від руйнівного впливу паводків, адже забудовують заплави річок — долини, які періодично затоплюються водою.

Вирубки лісу є однією з причин, що посилює саме вплив паводків, адже прискорює швидкість набору рівня води в річці. Як це відбувається? При веденні лісового господарства мають місце різні типи рубок, однак значну частину займають саме суцільні — це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю. У місцях суцільних рубок посилюється стік води, вона практично не затримується в ґрунті.

Крім того, у результаті надмірного вирубування у 40–60 роках XX сторіччя, ⅔ Карпатських лісів — це молоді або середньовікові насадження, часто штучного походження, які слабо абсорбують вологу порівняно зі старим природним лісом. Також, варто зауважити про вплив таких чинників, як наявність лісових доріг та трелювальних волок (шлях, яким тягнуть спиляні дерева чи вже розпиляні колоди), захаращеність потічків на посилення паводку.

Де найчастіше стаються паводки й чому?

Паводки можуть траплятися на будь-якій річці. Але в горах і передгір’ях вузькі й щільно заселені річкові долини, у поєднанні із густою мережею струмків та більшою кількістю опадів, можуть частіше ставати місцями катастрофічних паводків.

Яких заходів варто вжити владі для запобігання руйнівним наслідкам повеней, зокрема, в лісовій галузі?

1. Повна заборона рубок у високогірних старовікових лісах, що розташовані на рівні 1100 і вище метрів над рівнем моря. Ці ліси мають виконувати виключно захисні і природоохоронні функції. Значна частина цих лісів — старовікові природні ліси з високим рівнем біорізноманіття, які здатні акумулювати найбільшу кількість вологи.

2. Вздовж водотоків, у штучних насадженнях, слід проводити виключно вибіркові рубки з метою формування природних насаджень, та повністю заборонити будь-які види рубок над водотоками в природних лісах.

3. Потрібно зменшувати долю та площу суцільних рубок, оскільки саме на таких територіях стік найшвидший, а відповідно більша вірогідність утворення селів. Мова має йти про поступовий перехід до наближеного до природи лісівництва, із використанням вибіркових рубок замість суцільних.

4. Швидке прибирання рештків та заготовленої деревини після рубок, оскільки вони посилюють руйнівну силу води і призводять до пошкодження інфраструктури.

5. Необхідно посилити контроль з боку компетентних органів під час здійснення лісогосподарської діяльності. Повноцінно поновити діяльність, наприклад, Державної екологічної інспекції, яка досі не може розглядати скарги від організацій і потребує тривалого за часом дозволу на проведення позапланових перевірок; збільшити розміри штрафів за неналежне складання та вивезення деревини біля потоків та несвоєчасне прибирання порубкових решток.

6. Складно говорити про суттєве покращення ситуації з масштабними екологічно недоцільними рубками в горах, без реформування лісової галузі з відповідним розділенням функції охорони лісу від функції господарювання. Говорячи про інституційні зміни, варто зазначити про необхідність повернення повноцінного державного фінансування лісовій галузі та зменшення податкового тиску. Зараз лісові господарства перебувають, великою мірою, на самофінансуванні, повертаючи більшу частину прибутку державі. Така ситуація призводить до потреби збільшення обсягу рубок із їхньої сторони.

7. Дуже важливим є контроль за тим, щоб на місцях суцільних зрубів похідних ялинових насаджень висаджувались або природно відновлювались породи дерев відповідно до висоти, де вони зростають. Великі площі в Карпатах займають похідні ялинники, які створені штучно на місці букових, яворових та ялицевих лісів, що зростають на значно менших висотах.

8. Важливо дотримуватися Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” і готувати якісні звіти при плануванні лісогосподарської діяльності. Саме під час цього процесу потрібно визначати наскільки вирубка лісів у тій чи іншій частині лісового господарства буде впливати на стік, і чи матиме це руйнівні наслідки.

Який внесок робить WWF- Україна у вирішенні проблеми паводків?

Наразі ми працюємо над тим, щоб усі цінні старовікові ліси Карпат отримали охоронний статус. Станом на червень 2020 приблизно 30 тисяч га лісів отримали статус пралісів, квазіпралісів та природних лісів у межах Івано-Франківської та Закарпатської областей. У таких лісах повністю заборонені всі види рубок і будь-яка господарська діяльність.

Старовіковим лісам властива складна структура, у них не порушені процеси природної лісової динаміки, включно з існуванням мозаїки кластерів дерев різного віку, тому такі ліси виконують важливу природоохоронну функцію та захищають від паводків. Крім того, вони є осередками існування численних оселищ для багатьох рідкісних видів тварин, грибів і рослин, які, здебільшого, не можуть існувати у господарськи освоєних лісах.
Наступним важливим кроком має стати оголошення таких лісів об’єктами природно-заповідного фонду — пралісовими пам’ятками природи. Відповідна документація на більшу частину пралісів уже розроблена й подана нами і ми з нетерпінням чекаємо на відповідні рішення Закарпатської та Івано-Франківської обласної рад.

 

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!