Новини

Повернутися до переліку новин

Як знищують довкілля заради піску?

Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції 

Держава взяла курс на приборкання нелегалів, що експлуатують надра

Нещодавно представники ООН приголомшили світ новиною. На планеті закінчується надважливий для людей ресурс – пісок. За оцінками організації, лише на виробництво цементу щорічно використовують 8 млрд тонн піску. Опустелення певних регіонів через зміни клімату навряд чи допоможе, бо пісок пустель непридатний для будівництва.

ООН вказує на існування так званих «піщаних мафій» в деяких країнах Африки та Азії, які безжально нелегально видобувають пісок, наживаючи на ньому мільярди. Активістів, які пробують зупинити цю вакханалію, просто вбивають, аби змусити замовкнути.

На жаль, Україна серед держав, де нелегальний видобуток піску процвітає. В 2020 році Держекоінспекція розрахувала 800 млн. грн збитків, які завдав екології незаконний видобуток надр. Це видобування піску, гравію, бурштину тощо. Цього року таких збитків нараховано 20,7 млн. грн. Тобто щодня нелегальні експлуататори надр в середньому шкодять довкіллю на суму 130 тис. грн.

Від законних видобувачів нелегали відрізняються тим, що в них відсутній відповідний дозвіл від Держгеонадр, який видається за результатами аукціонів з продажу ділянок для видобувної діяльності. Кошти від спецдозволів та рентної плати надходять до бюджету та можуть бути спрямовані на усунення негативних для довкілля наслідків видобутку. Крім того, кожне підприємство, що працює легально, отримує висновок з оцінки впливу на довкілля. Так держава відслідковує та мінімізує шкоду від експлуатації надр.

Звичайно, у випадку самовільного видобутку піску про це не йдеться. Потужні земснаряди, що працюють на «піщану мафію», створюють надзвичайні екологічні загрози. По-перше, вони пришвидшують обміління річок, зокрема, Дніпра. І це в умовах, коли за десятиріччя в нас зникає до 5 тис. водойм! По-друге, нелегали своєю діяльністю знижують рівень підземних вод. В результаті в людей зникає вода в криницях і придатних до вживання водних ресурсів стає все менше. По-третє, вбивають живі організми, що ведуть донний спосiб життя (наприклад, личинки i мальки риб). А якщо роботи проводять на глибині до 2–2,5 м, то знищують заростi водяної рослинностi.

Крім того, зміна ландшафту дна внаслідок незаконного видобутку піску формує так звані застійні зони, де водним жителям не вистачає кисню, а якість води суттєво знижується.

Найчастіше ДЕІ фіксує випадки прострочення дозволів на спецнадрокористування. Тобто видобувачі піску таким чином заощаджують свої кошти, залишаючись «в тіні" і не сплачуюючи нічого державі.

Деструктивну для екології роль відіграють не лише великі підприємства, які черпають пісок біля водойм, але й одноосібники. Так, на Київщині найбільшу загрозу у сфері надрокористування складають садові товариства та фізособи. Вони масово видобувають пісок для особистих потреб.

Державна екологічна інспекція робить усе можливе, аби виявити піщаних нелегалів та змусити їх компенсувати шкоду довкіллю. Але є низка об’єктивних перешкод. Найбільша – це постійні недопуски інспекторів на перевірки з боку власників підприємств. 765 гривень штрафу за такий вчинок навряд чи когось злякає. Тому з нетерпінням очікуємо на ухвалення законопроекту 3091 «Про державний екологічний контроль», який збільшить штрафні санкції до 1,8 мільйона грн. До того ж він нарешті розмежує функції ДЕІ та Держгеонадр, залишивши за нами питання екології, а за Держслужбою геології – питання надрокористування.

Аби знизити обсяги «тіньового» видобутку піску, слід терміново підвищувати штрафи. Бо сьогодні вони складають лише 1700-3400 гривень для громадян та 3400-5100 гривень для посадових осіб. Очевидно, що для ділків, які заробляють на піску мільйони, це не може бути стримуючим фактором.

Нещодавно парламент ухвалив законопроект 3576, який посилює відповідальність за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі та особливо великому розмірі (якщо вартість добутих копалин у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Коли закон вступить в силу, порушників каратимуть штрафом на суму 8,5 – 13,6 тисяч грн або обмеженням волі на строк до трьох років.

Важливо, що проблема незаконної експлуатації надр сьогодні перебуває в полі зору перших осіб держави. На Всеукраїнському форумі "Україна 30. Екологія", в якому взяли участь Президент України, топ-посадовці та політики, питання сталого використання надр винесли окремою темою обговорення. Глава держави, зокрема, заявив про проведення аудиту усіх надр, їхніх користувачів та скасування незаконно отриманих дозволів. Вже розроблений новий Кодекс про надра, де пріоритетом визначена екологізація та впровадження енергоефективних технологій.

Разом з цифровізацією галузі це дозволить в тому числі навести лад з видобутком піску, виявити нелегалів, змусити їх припинити свою незаконну діяльність та подбати, в першу чергу, про безпеку довкілля. 

Джерело: ua.interfax.com.ua

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!