ЄЗК (Європейський зелений курс): можливості і загрози

Європейський зелений курс – це програма дій ЄС, в центрі якої – амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року. Уряд України заявив про намір нашої держави долучитись до ЄЗК. Такі прагнення уряду є важливими з огляду на необхідність формування в Україні державної політики, яка б враховувала екологічні та кліматичні виклики сьогодення. Водночас,слід брати до уваги увесь спектр наслідків ЄЗК для України в контексті можливостей та загроз, які він для нас створює.

   Зміна клімату – безумовний пріоритет ЄС.

Для України це означає необхідність чітко сформулювати кліматичну політику, а саме амбітні кліматичні цілі в рамках зобов’язань за Паризькою угодою, відповідну енергетичну стратегію, врахування зміни клімату в усіх секторальних політиках. Можливості у контексті ЄЗК приховані в низькій поточній енергоефективності та високій карбоноємності економіки України, що викликані як високою зношеністю основних фондів, так і значною часткою викопних палив в енергобалансі. За умови створення дієвого міжнародного та/чи двостороннього механізму, зокрема в рамках ЄЗК, це дозволить залучити значні обсяги «зеленого» фінансування. Очевидно, що нові нетарифні бар’єри в торгівлі будуть «кліматичними», а у кліматично дружніх сферах такі бар’єри будуть знижуватись (наприклад, ВДЕ).

   Реалізація ЄЗК створює для України низку стратегічних можливостей для розвитку.

Укладення промислового безвізу сприятиме інтеграції українських виробництв у нові промислові процеси ЄС. Очікувані обмеження щодо «екологічності» товарів та послуг, які розміщуються на ринку ЄС, можуть створити нові ніші для українських виробників за рахунок витіснення імпорту до ЄС з інших країн. У сфері сільського господарства це може бути посилення розвитку органічного виробництва, у сфері енергетики – співпраця щодо водневої енергетики, у сфері фінансів – активний вихід на європейський ринок публічних закупівель, доступ до інструментів фінансової та технічної підтримки ЄС. У сфері охорони природи – інтеграція природоохоронних територій України в мережу NATURA 2000 через створення спеціальних фінансових інструментів.

   Окрема група нових можливостей для України є геополітичною.

Оскільки ключовою ціллю ЄЗК є кліматично нейтральна Європа, залучення України до процесу її досягнення є необхідною умовою. Кліматично нейтральна Європа створює концептуально-ціннісне підґрунтя для зовнішньополітичної співпраці, зокрема у рамках Східного партнерства, поглиблення процесу асоціації з ЄС, Паризької угоди, природоохоронних конвенцій, Енергетичного Співтовариства, Меморандуму про стратегічне енергетичне партнерство Україна-ЄС.

  «Домашнє завдання» – це ключ до можливостей та засіб протидії загрозам.

Ефективне використання можливостей тісно пов’язане із поточним станом та готовністю України до трансформації у конкретній сфері. Ефективні внутрішні реформи у сферах, пов’язаних з інтеграцією до ЄС та зміною клімату, є передумовою для використання можливостей та зменшення ймовірності або наслідків загроз, що випливають з ЄЗК для України. Безумовним пріоритетом є ефективне наближення українського законодавства до вимог законодавства ЄС в усіх сферах, передбачених Угодою про асоціацію.

  ЄЗК створює низку загроз для України.

Посилення вимог до якості окремих видів продукції та технологій ймовірно створить додаткові виклики для «промислового безвізу», оскільки плани ЄС створюють для України складну «рухому ціль» у цій сфері. Посилення ринку вторинної сировини в ЄС вочевидь призведе до скорочення експорту вторинної сировини в Україну, від чого постраждають переробні виробництва, які наразі залежні від імпорту такої сировини. Прагнення ЄС до скорочення перевезення вантажів автомобільним транспортом з метою зменшення викидів може мати вплив на видачу дозволів для українських автоперевізників. Високий пріоритет охорони природи в ЄС може на практиці означати прискіпливу увагу з боку ЄС та його фінансових інституцій до виконання відповідних зобов’язань Україною, зокрема при реалізації інвестиційних проєктів в енергетичній сфері.

  Ключова загроза – обмеження доступу українських товарів на ринки ЄС та нові нетарифні бар’єри у торгівлі.

У першу чергу це стосується енерго- та ресурсоємних товарів, які займають значну частку в структурі українського експорту – продукція металургії, сільського господарства, харчової промисловості, енергетики, великотоннажної хімії, машинобудування, сталі, будівельних матеріалів тощо. Також під тиском подібних механізмів може опинитися транспортна інфраструктура, наприклад, газопроводи. Намір впровадити механізм вуглецевого коригування імпорту, що наразі розробляється Європейською Комісією з метою недопущення перетворення сусідніх країн на «вуглецеві офшори», може значно ускладнити експорт електроенергії з України до ЄС, оскільки Україна має значну частку ТЕС у загальній структурі виробництва електроенергії.

Високі вимоги до харчових продуктів та дотримання екологічних стандартів при їх виробництві можуть стати перепоною для подальшого експорту української с/г продукції на ринок ЄС.

  Нові можливості через посилення діджиталізації.

Багато можливостей відкриває розвиток цифрової сфери в ЄС: від спрощення розрахунків та митних процедур до посилення боротьби з контрабандою, подальший розвиток ІТ сектору, доступ до державних закупівель в ЄС.
 

Читати більше про Green Deal:

  Програма Green Deal для України: зайві ризики, необхідність чи нові шанси стати драйвером екологізації?

  Захищатися від ЄС чи діяти разом: як Україні готуватись до нових вимог Green Deal

Джерело: Аналітичний документ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ КУРС: МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ ДЛЯ УКРАЇНИ»