Землекористування, екологія і бізнес: законодавчі та інституційні прогалини–2018

Стаття роз’яснить: що перешкоджає раціональному використанню земель сільськогосподарського призначення, які у 2018 році існують прогалини в законодавстві та перспективи щодо розв’язання цього питання

Земельним Кодексом України, зокрема статтею 23 визначено, що землі сільськогосподарського призначення визначені як пріоритетні. Внаслідок цього їх використанню та охороні має приділятися особливе значення. Проте в цій галузі існує ціла низка інституційних проблем.

• Часта зміна повноважень Міністерств та інших Центральних органів виконавчої влади щодо управління та державного нагляду (контролю) за цим стратегічним ресурсом перешкоджає ефективному управлінню в цій галузі.
• Часта ліквідація Центральних органів виконавчої влади щодо управління та державного нагляду (контролю) за земельними ресурсами поглиблює кризу.
• Ліквідація Державної земельної інспекції та створення Сільськогосподарської інспекції, яка знову – таки ліквідована — ось класичний приклад містечкового управління в цій галузі.

Заяви Уряду про створення єдиного Державного органу у сфері державного нагляду (контролю) схоже, далекі від реальності, враховуючи останні зміни до Законів України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 р. № 962-IV, «Про державний контроль за використанням та охороною земель» 19 червня 2003 року № 963-IV, згідно з якими повноваження щодо контролю за цим ресурсом залишилося за Держгеокадастром України. І це ще не все.

Розпливчасті повноваження Державної екологічної інспекції України та Держгеокадастру України, їх дублювання не надають оптимізму щодо швидкого розв’язання зазначених питань.

Проблему охорони земель, боротьби з їх деградацією підняли сьогодні до рівня основних, глобальних, оскільки деградація земель відбувається у всьому світі.

Основним критерієм деградації земель є ґрунтовий покрив, як один з особливо вразливих об’єктів природи.

Результати моніторингу ґрунтів свідчать, що їхній стан за останні десятиліття погіршився, і якщо не вжити необхідних заходів, деградаційні процеси будуть продовжуватися, і замість родючих чорноземів можна отримати малопродуктивні, деградовані ґрунти.

На сьогодні сільськогосподарська діяльність як один із секторів економіки за рівнем негативного впливу на об’єкти довкілля мало чим відрізняється від впливу на довкілля промислового виробництва. Як і в будь-якому секторі економіки, в агропромисловому виробництві утворюються сільськогосподарські відходи.

Види їх різноманітні та специфічні: тара та пакувальні матеріали з отруто- та агрохімікатів, їх залишки, рослинні залишки, відходи переробки харчових продуктів, побічні продукти тваринного походження. Агропромисловий комплекс є одним з найвідчутніших чинників впливу на довкілля.

Джерело: журнал «Екологія підприємства»