На околиці Полтави – звалище небезпечних ртутних ламп

Близько 10-ти вагонів битих газорозрядних ламп лежать на околиці Полтави поблизу села Супрунівка.

За даними лабораторних досліджень, які надав заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів В. Нікіпєлов, вміст ртуті складає 0,0027 мг/кг. Про це пишуть на 0532.

Існують суперечності щодо реальної небезпеки відходів між владою та екоактивістами.

«Ці купи вже лежать декілька років, тому випари ртуті потрапили вже в повітря, ґрунт, воду. Скоріше за все, склобій залишився від діяльності фірми “Діола”, котра до 2013 року мала ліцензію на збір та утилізацію ртутних відходів заводу “ГРЛ»,– каже екозахисник Сергій Антоненко.

Він провів своє власне розслідування, і виявив, що підприємства "Діола" вже не існує з 2013 року.

В управлінні з питань надзвичайних ситуацій перш ніж утилізувати відходи, вирішили розібратися, хто є власником не тільки «вантажу», а й земельної ділянки, взяти проби ґрунту, і тільки після всього цього почати процес утилізації надзвичайно небезпечних відходів.

Балансоутримувачем виявилася Південна залізниця ПАТ "Укрзалізниця". Саме вона відповідає за техногенну безпеку своєї земельної ділянки.

Комісія ТЕБ та НС дала доручення Полтавській дирекції Південної залізниці ліквідувати рештки ламп до 12 березня.

Утім, до сьогодні 10 вагонів склобою лежать горами на території розвантажувального двору.

Начальниця Полтавської дирекції залізничних перевезень Ольга Дяченко стверджує, що склобій не вивезли через велику кількість снігу.

ЩО РЕАЛЬНО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ДЕПУТАТИ?

1.МНС і екологічна інспекція повинні терміново виїхати на місце, взяти проби.

«Причому, дослідження мають робити не в Полтаві, а у Львові, де є фахова лабораторія, покликана розпізнавати відходи такого типу. До того ж, я маю підозри, що попереднє дослідження було навмисне сфальсифіковане й ми насправді маємо справу з показником вмісту ртуті, який у кілька разів вищий за зазначений в оприлюдненому документі», - каже Дмитро Лаптєв.

2.Як найскоріше, не чекаючи підвищення температури повітря до критичної позначки у +18 градусів, вивезти з розвантажувального двору склобій. Це можливо, але для цього треба визначити відповідальних та виділити кошти.

3.Знезаразити отруєний ґрунт та воду, як на місці звалища, так і в межах житлового масиву.

4.Правоохоронні органи мають відкрити кримінальні справи і знайти винних. Такі речі не повинні повторитися!

«27 лютого ми викликали на територію, забруднену склобоєм, правоохоронців для того, щоб зафіксувати факт злочину. Тепер чекаємо на розвиток процесу», - коментує Дмитро Лаптєв.

За словами юриста Ірини Мягкової, покарання за такі злочини у нашій державі – від значної суми штрафу, до 2 років позбавлення волі. Утім, знаючи нюанси судової системи, й те, як вона працює, реального покарання добитися буде дуже важко.

«Ми вже написали звернення до всіх дотичних інстанцій, міської та районної у Полтавському районі рад. Треба буде – звернемося до Верховної Ради та Кабміну», -зазначає юрист Ірина Мягкова.

Джерело: журнал «Екологія підприємства»