Євроінтеграція та технічне регулювання: Як Україна впроваджує вимоги ЄС до екодизайну та енергомаркування

Державницький підхід до технічного регулювання має створити сприятливі умови для модернізації економіки. Застаріле, неефективне обладнання, продукція, товари мають виводитися з обігу в Україні, а їхнє місце мають займати такі, що не тільки відповідають мінімальним вимогам, які діють багато років в цивілізованих країнах, але й випереджають ці вимоги. Бо інакше технологічне відставання нашої держави не подолати. Й, перш за все, мова не йде про результати впровадження “ноу-хау”, що не повністю довели свою життєздатність та ефективність з точку зори розрахунку витрат та вигід, а про продукцію, що довела свою користь як у теорії, так і на сталій практиці.

Першою чергою, мова йде саме про обладнання виробничого характеру, бо забезпечити розвиток та конкурентоспроможність національної економіки, базуючись на застарілих та менш ефективних технологіях, неможливо. Й особливо критично це питання постає в контексті виклику відновлення та відбудови економіки нашої країни.

Державницькі управлінські рішення мають всіляко сприяти не тільки фізичному відновленню та відбудові, але і компенсації морального застаріння та технологічного відставання України.

Не менш важливим є і євроінтеграційний контекст таких рішень, який пов’язаний з викликами не тільки національного, але і планетарного масштабу. Україна має не тільки відбудувати своє соціально-економічне життя, що зазнало та продовжує зазнавати руйнації від військових та терористичних атак росії, але й розбудувати економіку нового укладу, базуючись на кращих технологіях та практиках.

Виконуючи зобов’язання, взяті державою відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також у рамках Протоколу про приєднання до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства,, Україна впроваджує систему енергетичного маркування та вимог до екодизайну для енергоспоживчих продуктів відповідно до оновленого законодавства ЄС.

Адаптація забезпечує:

• сприяння торговельному обміну між Україною та ЄС шляхом створення гармонізованого правового поля для забезпечення діяльності суб’єктів торговельних відносин;
• посилення конкурентних позицій українських підприємств;
• покращення конкурентного середовища як ключового економічного чинника;
• підвищення вимог та стандартів щодо якості продукції;
• підвищення рівня прав споживачів;
• виконання міжнародних зобов’язань України.

Відповідно до статті 55 Угоди про асоціацію із ЄС, “сторони зміцнюють своє співробітництво у сфері технічного регулювання, стандартизації, ринкового нагляду, акредитації та робіт з оцінки відповідності з метою поглиблення взаєморозуміння відповідних систем та спрощення доступу до відповідних ринків. З цією метою вони можуть започатковувати діалог з нормативно-правових питань як на горизонтальному, так і на галузевому рівнях”.

Європейська директива 2012/27/ЄС “Про енергоефективність” зобов’язує всі держави-члени ЄС використовувати енергію більш ефективно на всіх етапах ланцюжка доданої вартості у сфері енергетики, від її виробництва до кінцевого споживання.

Ця директива - комплексний документ, який передбачає пакет окремих політик і заходів, направлених на побутових споживачів та промисловість, що мають сприяти досягненню ними максимально можливої економії енергоспоживання.

Директива щодо екодизайну 2009/125/ЄС – це рамкова директива, яка встановлює вимоги до екодизайну, пов'язані з параметрами навколишнього середовища, яким повинні відповідати виробники для того, щоб їхня продукція несла маркування “CE”. Документ охоплює продукти, що впливають на споживання енергії під час використання, включаючи продукти, які використовують, генерують, передають або вимірюють енергію, та інші пов'язані з енергією продукти, такі як вікна, ізоляційні матеріали або деякі продукти, що споживають воду, всі з яких можуть сприяти значній економії енергії під час використання.

Директива спрямована на зниження загального впливу продукції на навколишнє середовище, включаючи споживання ресурсів та викиди забруднюючих речовин шляхом зосередження уваги на принципах сталого розвитку протягом усього життєвого циклу продукції. Додаткова сфера її дії полягає у забезпеченні вільного переміщення відповідних продуктів на внутрішньому європейському ринку. Директива не поширюється на транспортні засоби, призначені для перевезення людей чи вантажів.

У Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/1369 визначено оновлені вимоги до енергомаркування продукції та стандартизації інформації про її енергоспоживання. Також відповідно до регламенту з 01.01.2019 року постачальники вносять дані про продукти до Європейського реєстру енергетичного маркування продуктів EPREL.

У березні 2022 року Єврокомісія представила пакет пропозицій Європейського зеленого курсу. Він закладає основи для того, щоб екологічні продукти стали нормою в ЄС. Ця ініціатива передбачає посилення циркулярних бізнес-моделей (зокрема, у будівництві, виробництві та переробці текстильних виробів), а також зростуть можливості для переходу споживачів до “зелених ринків”.

Пакет пропозицій містить чотири ключові ініціативи:

• Регламент щодо екодизайну сталих продуктів (ESPR). Він має на меті значно покращити рівень енергоефективності та інші аспекти екологічної стійкості продуктів на ринку ЄС. Пропонується, по-перше, охопити найширше коло продуктів і, по-друге, розширити сферу вимог, яким вони мають відповідати. Йдеться про встановлення критеріїв не лише для енергоефективності, але й для життєвого циклу продуктів та їхнього впливу на довкілля.
• Робочий план з екодизайну та енергетичного маркування на 2022-2024 роки. Документ містить інформацію щодо вимог як до нових товарів, так до тих, над якими вже тривала робота. Особливу увагу приділено сонячним панелям, смартфонам, планшетам;
• Зміни до Директиви про права споживачів;
• Директива про недобросовісну комерційну практику (UCPD). Документ має на меті підвищити довіру споживачів і полегшити для бізнесу (особливо малим і середнім підприємствам) транскордонну торгівлю. Він регулює недобросовісну комерційну практику, яка має місце до, під час і після здійснення транзакції між підприємством і споживачем.

Також у 2022 році Єврокомісія представила «Пакет циркулярної економіки II» та оприлюднила нові загальноєвропейські правила щодо упаковки, що має ряд переваг для споживачів, зокрема обмежать надмірне пакування та нададуть можливість використовувати упаковку багаторазово. І, що важливо, встановлюються вимоги щодо чіткого маркування для підтримки правильної переробки.

Робота з адаптації до законодавства ЄС у сфері технічного регламентування та екодизайну енергоспоживчої продукції покладена на Держенергоефективності. На виконання Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Плану заходів щодо розвитку системи технічного регулювання на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1145-р, попри виклики воєнного стану, у 2022 році Держенергоефективності розробило 17 проектів нормативно-правових актів, з яких:

3 технічні регламенти прийнято:

• технічний регламент енергетичного маркування енергоспоживчої продукції (наказ Міненерго від 27.04.2022 № 164, зареєстрований в Мін’юсті від 09.06.2022 за №615/37951);
• технічний регламент щодо вимог до екодизайну для повітронагрівачів, охолоджувачів, високотемпературних промислових охолоджувачів та вентиляторних доводжувачів (постанова Уряду від 13.09.2022 № 1023);
• технічний регламент щодо вимог до екодизайну для місцевих обігрівачів на твердому паливі (постанова Уряду від 03.05.2022 №532).

6 проектів технічних регламентів - розроблено та проходять процедуру узгодження із зацікавленими сторонами:

• технічні регламенти вимог до екодизайну:
• для холодильних приладів;
• для джерел світла та самостійних пристроїв керування;
• для побутових пральних машин та побутових прально-сушильних машин;
• для побутових посудомийних машин;технічні регламенти вимог до енергетичного маркування:
• холодильних приладів;
• побутових пральних машин та побутових прально-сушильних машин.

8 проектів технічних регламентів – у процесі розробки:

• технічні регламенти щодо вимог до екодизайну для:
• холодильних приладів з функцією прямого продажу;
• електродвигунів та приводів зі змінною швидкістю;
• зовнішніх джерел живлення;
• зварювального обладнання;
• серверів та продукції для зберігання даних;
• електронних дисплеїв;
• технічні регламенти щодо енергетичного маркування:
• електронних дисплеїв;
• холодильних приладів з функцією прямого продажу.

Всього, вже розроблено та прийнято 29 технічних регламентів щодо вимог до екодизайну та 16 технічних регламентів щодо енергетичного маркування енергоспоживчої продукції.

Серед них, зокрема, технічні регламенти щодо вимог до екодизайну для: місцевих обігрівачів; твердопаливних котлів; вентиляційних установок; професійних холодильних шаф для зберігання, камер інтенсивного охолодження та шокового замороження, конденсаторних агрегатів і холодильних установок; місцевих обігрівачів на твердому паливі.

Розробляючи технічні регламенти, ми прагнемо не лише виконати євроінтеграційні зобов’язання держави. Для нас важливо створити дієві механізми, які сприятимуть обігу на внутрішньому ринку продукції та свідомому вибору населення на користь енергоефективної продукції.

Впровадження енергомаркування та вимог з екодизайну - один із тих кроссекторальних заходів, які обов’язково інтегруємо до стратегічних документів та планів підвищення рівня енергоефективності національної економіки.

Варто звернути увагу, що наприкінці грудня 2021 року Уряд схвалив розроблений Агентством Національний план дій з енергоефективності до 2030 року. Водночас було затверджено 3-річний план заходів з його реалізації у 2021-2023 роках. Головна мета – встановити національну ціль з енергоефективності та заходи для її досягнення відповідно до європейських підходів Директиви 2012/27/ЄС «Про енергоефективність».

Для цього передбачено реалізацію цілої низки секторальних та міжсекторальних заходів з підвищення енергоефективності. Серед таких заходів також розробка і впровадження технічного регулювання з екодизайну та енергомаркування обладнання і техніки.

Певні виклики у сфері технічного регулювання пов’язані з необхідністю внесення змін до національного законодавства. Й, перш за все, вимагає коригування Закон України “Про енергетичну ефективність”. Так, враховуючи, що з 15 грудня 2022 року розпочато впровадження єдиної бази даних продукції ЄС на територіях країн Енергетичного Співтовариства, а для виробників енергоспоживчої продукції, що вводиться в обіг або в експлуатацію лише на ринку країн Енергетичного Співтовариства, які не зареєстровані в базі даних енергоспоживчої продукції ЄС, визначається вимога щодо розміщення інформації про продукцію на власних веб-сайтах, питання створення та функціонування окремої бази даних енергоспоживчої продукції України є неактуальним та потребує перегляду.

2023 рік має бути дуже насиченим роботою за напрямком та амбітним для Агентства - Держенергоефективності планує розробити 6 технічних регламентів з екодизайну, а саме для: холодильних приладів з функцією прямого продажу, електродвигунів та приводів із змінною швидкістю, зовнішніх джерел живлення, зварювального обладнання, серверів та продукції для зберігання даних, електронних дисплеїв та 2 технічні регламенти з енергетичного маркування, зокрема, для холодильних приладів з функцією прямого продажу та електронних дисплеїв. Введення в дію цих норм сприятиме скороченню споживання енергоресурсів та рівня викидів парникових газів в атмосферу. Їх затвердження дозволить поступово витіснити з українського ринку те обладнання, що є найбільш енергоємним та має негативний вплив на довкілля. Очікуємо, що завдяки прийнятим технічним регламентам зросте і частка товарів вітчизняного виробництва на ринку ЄС, і посилиться формальна та практична європейська інтеграція нашої держави.

Джерело: Державне агенство з енергоефективності та енергозберження України