Через кліматичні зміни значно підвищується ризик глобальної продовольчої кризи

Статистика показує, що зміни клімату збільшують частоту погодних катаклізмів — потопів, цунамі, спеки, посух і так далі, інформує 1NEWS з посиланням на ecotech.news.

Франциска Гаупп та її колеги з Великобританії та Австрії розглянули, як ці зміни можуть позначитися на врожайності ключових сільськогосподарських культур: пшениці, кукурудзи, сої та рису.

Вчені змоделювали вплив зростання температури та зміни водного режиму на сільськогосподарське виробництво в ключових країнах світу: США, Аргентині, Європі, Росії, Китаї, Індії, Австралії, Індонезії та Бразилії. Результати цієї роботи представлені в статті, опублікованій в журналі Nature Climate Change. Автори використовували дані про вплив різних погодних умов на врожайність в цих регіонах в період з 1967-го по 2012-й роки.

Виявилося, що рис, завдяки надактивній штучній іригації, практично не страждає від нестачі води та рідко перегрівається вище комфортного для себе рівня. Зате важливим фактором його зростання, виявилося забруднення повітря: біля екватора, в Індії та Індонезії, рослини страждають від опіків. Тому більша кількість пилу в повітрі знижує його яскравість, але сприяє врожайності рису. У Китаї ж все навпаки — сонце тут для рису досить м’яке, а забруднене повітря знижує його продуктивність.

Однак пшениця, кукурудза та соя страждають і від підвищення температури, і від екстремальної вологості — як в періоди затяжних дощів, так і під час довгої посухи. За розрахунками вчених, ризики неврожаю в глобальних масштабах ростуть. Наприклад, середня кількість регіонів, які вирощують пшеницю та страждають від неврожаю, зросла з 3,4% в рік за 1967 – 1990 роки до 4% на рік між 1991-м та 2012-м роками.

Імовірність того, що через погодні умови неврожай трапиться одночасно у всіх «пшеничних» регіонах, зросла за ті ж періоди з 0,3 до 1,2 відсотка. Для кукурудзи ці цифри склали 0,8 та 1,1 відсотка, для сої – 1,2 та 2,0 відсотка відповідно.

Даний аналіз може забезпечити основу для більш ефективного розподілу ресурсів у разі надзвичайних ситуаціях та/або забезпечення стратегічних резервів сільськогосподарських культур, які підвищать стійкість глобальної продовольчої системи.

Джерело: 1NEWS