Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

У №11 журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» продовжено розпочату у попередніх номерах серію публікацій, в яких детально розглянуто всі основні моменти, що стосуються підготовки необхідних документів, оформлення, переоформлення, анулювання різних дозвільних документів та строків видачі дозвільної документації. Для зручності також наведено алгоритм дій для отримання кожного виду дозволів.

У цьому номері розглянуто процедуру отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

Видача Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі — Дозвіл) регулюється наступними нормативно-правовими актами:

• Законом України  «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (далі — Закон №2707);
• наказом Мінприроди України «Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян — підприємців» від 09 березня 2006 року №108;
• постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян — підприємців, які отримали такі дозволи» від 13 березня 2002 року № 302.

Порядок проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян — підприємців, які отримали такі дозволи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302.

Стаття 11 Закону №2707 наголошує, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб’єкту господарювання об’єкт якого належить до:

1. Першої групи, знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи — сім років.
2. Другої групи — десять років.
3. Третьої групи — необмежений.

Дозвіл видається безоплатно:

• суб’єкту господарювання, об’єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи;
• Мінекоенерго за погодженням з Держпродспоживслужбою;
• суб’єкту господарювання, об’єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи;
• обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держпродспоживслужби.

Для отримання дозволу суб’єкт господарювання:

 оформляє заяву;

 готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин;

 проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання;

 проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони;

 розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин;

 охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

 ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов’язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан;

 запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва;

 здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди;

 обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення;

 проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря;

 готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Суб’єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Мінекоенерго надає право на розроблення цих документів.

Зверніть увагу! Суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, для отримання дозволу подає Мінекоенерго, а суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, — дозвільному центру у письмовій та в електронній формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої Мінекоенерго…

Увага! Стаття публікується частково! Повна версія – в №11 журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»