Гарячі питання МОНІТОРИНГУ, ЗВІТНОСТІ, ВЕРИФІКАЦІЇ парникових газів

«Установка споживає в рік 175 тис. т. вугілля (вміст вуглецю 67%) і 10,8 млн. м3 природного газу (вміст вуглецю 75%, щільність 0,7 м3 / кг). При цьому установка передає на утилізацію 20 тис. т. відходів з залишковим вмістом вуглецю 2%. Розрахуйте викиди парникових газів, визначте категорію установки та категорії матеріальних потоків»

На перший погляд, таке завдання нескладне, але під час складання плану моніторингу викидів парникових газів таких завдань та питань буде виникати безліч. Чи готові фахівці підприємств відповісти на питання:

• Якщо на підприємстві багато установок, що спалюють природний газ, але деякі з них номінальною потужністю менше 3 мегават, чи підлягають моніторингу викиди на цих установках?
• На підприємстві є декілька виробничих площадок, розташованих дистанційно (відстань між ними більше 500 м), відповідно є декілька дозволів на викиди. Установки підпадають під моніторинг. Чи потрібно на них окремі плани, звіти тощо ?
• Моніторингу підлягає лише СО2? Як бути з метаном? В даному випадку це парниковий газ чи ні?
• Розтлумачте, будь ласка, детальніше, що таке «низькі викиди»?
• Чи потрібно реєструвати котли 50 МВт кожен, якщо вони законсервовані і на них нема дозволу на сьогоднішній день?
• Чи є матеріальним потоком (в розрізі даного закону) газ, що утворюється при піролізі деревини - біомаси, та спалюється?
• Чи враховується СО2, який є у повітрі, що використовується для спалювання матеріальних потоків? 

Відповіді на ці та інші питання можна отримати із матеріалу «Система моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів».