Новини

Повернутися до переліку новин

Громадське обговорення – невід’ємний елемент ОВД чи дієвий інструмент тиску на суб’єкта господарювання?

Людмила Циганок, президент ПАЕУ

Три роки тому, запровадивши до національного законодавства норми Директиви ЄС про ОВД, Україна мала б отримати якісний та прозорий інструмент з попередження негативних екологічних наслідків діяльності на етапі її планування.

Широке залучення громадськості до процедури ОВД мало б забезпечити доступ до екологічно важливої інформації та стати своєрідною подушкою безпеки для інвестора чи замовника проекту з потенційно негативним впливом на довкілля.

А прозора комунікація між органами влади, підприємствами-забудовниками та громадськістю - підвищити взаємний рівень довіри.

Як би мало бути в ідеалі: про переваги механізму для громади

У випадку, якщо неподалік громади планують будувати промисловий об’єкт, а мешканці не впевнені, чи будуть дотримані екологічні норми, проконтролювати діяльність підприємства до початку будівництва допомагає процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД), що запрацювала в Україні 18 грудня 2017 року.

На те, як будуть враховані екологічні аспекти роботи підприємства, можуть впливати не тільки його «сусіди», а й усі громадяни, незалежно від місця проживання.

Плановим проектом (будівництвом) може бути не тільки будівництво «з нуля» (заводу чи сміттєсортувальної лінії, АЗК, електростанції чи котельні, свинокомплексу або нової бригади з вирощування курчат), а й розробка родовища чи добування корисних копалин (пісок, суглинки, вапняк, граніту тощо) та підземних вод, розширення/реконструкція вже наявних виробничих потужностей (а також - вирубка лісу, очистка ставків, укріплення берегів, поводження з небезпечними відходами та ін).

Механізм ОВД зобов’язує підприємство оцінити вплив своєї діяльності на стан води, повітря та природних об’єктів до етапу прийняття рішення й забезпечити, щоб участь громадськості була невід’ємною складовою цієї процедури, а кожна думка - була належно розглянута.

В ідеальній моделі участь громадськості дає низку переваг як підприємству, так і органу виконавчої влади, який прийматиме рішення щодо видачі дозволу на провадження діяльності: процедура ОВД має забезпечити відкритість та прозорість на всіх етапах завдяки відображенню всього процесу онлайн в Єдиному реєстрі ОВД та узгодженню із думкою громади.

Окрім того, ця інформація є цінним джерелом інформації про потенційні негативні впливи на довкілля та здоров'я людей, має забезпечити врахування потреб зацікавлених сторін, мінімізувати конфлікти до прийняття рішення та забезпечити ефективне оптимальне рішення.

Процедура ОВД в Україні замінила екологічну експертизу, де громадське обговорення проектів із суттєвими екологічними наслідками нерідко мали «підкилимне» забарвлення. Та чи змінилося забарвлення?

Наскільки правильно запрацював в Україні такий прогресивний механізм?

Непоодинокими є випадки, коли діяльність лише на стадії інвестиційного проекту без будь-якого використання ресурсів і впливу на них блокується кишеньковими ГО і ОМС, а це несумнівно приведе до повної руйнації довіри до діяльності природоохоронних ГО як наслідок.

На сьогодні є досить багато об’єднань, які гучно декларують боротьбу за довкілля. Якою б мала бути кінцева мета такої діяльності?

Очевидно – покращення стану довкілля і якості життя!

Проте основною діяльністю зазначених ГО є штампування звернень та зауважень до держорганів з приводу діяльності того чи іншого підприємства. При цьому текст звернень абсолютно однаковий і шаблонний під кожну сферу господарювання (навіть, якщо написаний різними людьми) і, тому, часто є навіть абсурдним.

Наприклад розробнику звіту з ОВД пропонується вказати ступінь зносу та амортизації обладнання підприємства, що тільки планується до будівництва.

Варто нагадати, на етапі обговорення зацікавлені представники громади можуть запропонувати менш шкідливу технологію, або ж надати додаткову інформацію про впливи планованої діяльності, попередивши таким чином і фінансові ризики самого забудовника.

Водночас, маючи таке право за законом надавати «зауваження і пропозиції», щоб спільно досягти гармонійного розвитку і балансу, у тексті звернень часто відсутній конструктив, не прослідковується бажання знайти рішення або вказується, що саме підприємству слід зробити «обов’язково і категорично».

Окремі організації нахваляються, що запобігли реалізації того чи іншого інвестиційного проекту, знайшовши якусь юридичну колізію, наприклад в договорі оренди землі, при цьому жодним чином не змігши довести недопустимість реалізації проекту через шкоду навколишньому середовищу. Яке відношення до стану довкілля має процедура анулювання договору оренди землі в суді – питання риторичне!

І все це видається за велике благо, зроблене для місцевих людей, які потерпають від безробіття.

Постають логічні питання:

  • Чому екологи «під прикриттям» протидіють сталому розвитку (а він передбачає, окрім всього іншого, пошук найкращого рішення) і чи мають ці люди відношення до екологів?
  • Чому громади, нехтуючи можливостями для зеленого зростання, погоджуються на копійчані тимчасові преференції і позбавляють свої території майбутнього розвитку?
  • Як відрізнити справжню турботу про довкілля від акцій боротьби за політичні чи економічні інтереси?
  • Як досягти крихкого, але необхідного балансу?

Пересічний українець має замислюватися, чому міжнародні інвестори, що успішно реалізовують проєкти в Європі, з її жорсткими екологічними стандартами, пройшовши всі процедури в Україні, приймають рішення радше реалізувати ще кілька проєктів «там», аніж боротися з вітряними млинами «тут».

Трапляються випадки, коли «природоохоронні» громадські організації очолюють люди, які є кінцевими бенефеціарами компаній, що за суттю своєї діяльності самі потенційно можуть завдавати суттєвої шкоди довкіллю або ж протилежне - коли «громадські екологи» жодною діяльністю в житті окрім «громадської» не займаються і живуть досить непогано в матеріальному плані.

Якщо ж «громадський екоактивіст» за свою діяльність отримує значну матеріальну винагороду, то виникають великі сумніви стосовно саме в «громадськості» його діяльності.

Справжні любителі природи боряться не «Проти», а «За», в першу чергу, асоціюються із такими видами діяльності, як допомога тваринам, оберігання та сприяння розмноженню рідкісних рослин, систематичне насаджування, наприклад дерев (а не маніпулюють цим по «великих святах» для реклами і соцмереж), постійною взаємодією із державними природно-заповідними організаціями (допомагаючи вигравати, наприклад гранти для розвитку), активною просвітницькою діяльністю, тощо.

І у дійсно резонансних випадках вони втручаються в діяльність бізнесу та державних органів, починаючи із неагресивної форми.

Звісно, варто з повагою ставитися до плюралізму думок, якщо вони ґрунтуються на здоровому глузді. Однак буває й інакше.

Розглянемо на прикладі ознаки боротьби під прикриттям турботи про довкілля

Яскравим є приклад участі громадськості в реалізації інвестиційного проекту ТОВ «Біляївський ГЗК» з розробки родовища каолінів та їх збагачення.

Не так давно деякі громадські організації та активісти в Запорізькій обл. поставили під сумнів документи дозвільного характеру отримані ТОВ «Біляївський ГЗК», заявляючи про значний антропогенний вплив планованої діяльності на людей та довкілля.

З’явилися публікації про наявність на місці розташування родовища уранової «гілки», — загроза нового «Чорнобиля».

Лунали звинувачення у хабарництві при видачі дозвільних документів. Затіяно низку судових спорів з оскарження законності видачі дозвільних документів.

І навіть ситуація, коли всі судові позови виграно інвестором, два наукових інститути з’ясували, що каолін на місці Біляївського родовища цілком безпечний, певні активісти і надалі поширюють в соціальних мережах заклики збиратися на протести, щоб зупинити діяльність «небезпечного радіаційного кар'єру», нібито через отримання висновків «спеціалістів».

Ще один з нещодавніх прикладів — чималий галас навколо нового інвестиційного проєкту Kernel на Черкащині. Компанія, плануючи збудувати сучасний та екологічний насіннєвий завод на території Новодмитрівської ТГ, наткнулася на безпідставні звинувачення чи краще назвати їх «цькуванням» з боку «екоактивістів». Озброївшись фейковими профілями у соціальних мережах вони почали залякувати місцевих жителів, що в планах Kernel – запуск хімічного заводу, який труїтиме людей. Що, до слова, абсолютно не відповідає дійсності. У цьому випадку отруює свідомість людей саме дезінформація.

Компанія готова інвестувати мільйони доларів на зведення високотехнологічного заводу з виробництва насіннєвого матеріалу, який працюватиме безперебійно і відкриватиме перед громадою нові можливості — нові робочі місця та додаткові податкові надходження. Втім, в очах громадськості усі майбутні перспективи від відкриття новітнього підприємства звелися до страшилок про можливi хвороби.

Тому постає цілком логічне запитання: для яких цілей насправді збирають людей на протести, якщо результати досліджень трактуються під свої інтереси?

Хтось задумувався, за чиї кошти виконуються надумані рішення робочих груп, створених для розгляду нових аргументів? Відповідаю - за кошти інвестора. Ось така підтримка інвестицій. Ось така турбота про довкілля.

Отже, без викорінення причини, боротьба з наслідками – боротьба з вітряними млинами, тому, якщо ви спостерігаєте схожий перебіг подій – час надати публічності та максимальної відкритості процедурі ОВД ще на етапі громадських слухань:

  1. З’являються групи занепокоєних, які раніше не мали жодного відношення до боротьби за довкілля та активізувалися саме в момент оголошення про планову діяльність вперше. Ці групи раптом займаються виключно питанням конкретної боротьби!
  2. Розгортається активна інформаційна кампанія, що має не роз’яснювальний, а агресивний окрас. Неодноразово і періодично на порядок денний виходять «замовні» теми. А це значить, що мета «не запобігти ризикам», а «заборонити діяльність».

Нагадаю, громадськість не може заблокувати планову діяльність!

  1. Створюються «лякалки» на кшталт «ми всі помремо», «діти будуть хворіти», «вода зникне», «бджоли вимруть» і т.д, котрі не підкріплюються жодними науковими, експертними і всім зрозумілими обгрунтуваннями (читай – кому вигідно)?
  2. Використовуються методи різноманітного тиску на тих, хто виступає проти таких неконструктивних методів!

Що робити дійсно небайдужим громадам?

Переконана, більшість міжнародних інвесторів, відкритих, системних і публічних бізнесів, які найчастіше піддаються вище описаним атакам, нададуть відповіді на запитання, які турбують громади. Звісно, якщо є бажання почути і побудувати ефективну колаборацію задля сталого розвитку! Варто пам’ятати, поява сучасного підприємства на території ТГ обумовлює створення робочих місць, збільшення надходжень до місцевого бюджету, соціальну допомогу громаді. Загалом це позитивно впливає на добробут громади.

Що робити бізнесу?

Надавати публічності і максимальної відкритості! Коли в точкових регіональних акціях проявляються еко-шантажисти, які з’являються нізвідки, не завжди мають розуміння, що таке взагалі «шкода довкіллю», намагаються підірвати репутацію і порушити господарську діяльність сумлінних підприємців, влаштовуючи медіашум, до бізнесу не може бути застосована презумпція екологічної винності, і ніхто не може бути огульно звинувачений!

Що робити державі?

Перестати займати позицію відстороненого спостерігача і чітко окреслити відповідальність за екотаж, екошантаж та екорейдерство!

Екологічна відповідальність у сучасному світі — невіддільна частина своєрідного договору між державою, бізнесом і суспільством.

«Ви можете працювати і заробляти гроші, якщо не будете надто вже шкодити навколишньому середовищу (а значить і суспільству), а також регулярно будете робити певні дії для його збереження і відновлення», — приблизно так він може бути сформульований у загальних рисах.

Джерело: news.obozrevatel.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!