Міжнародні вимоги до зелених облігацій

Принципи зелених облігацій від ICMA

Вважається, що вперше зелені облігації емітував Європейський інвестиційний банк в 2007 році, але тоді вони називалися облігаціями «захисту клімату», потім аналогічні цінні папери стали іменуватися «кліматичними» облігаціями, і лише через деякий час – «зеленими» в якості узагальнюючого поняття. Поступове зростання популярності зелених облігацій та, відповідно, збільшення обсягу їх обігу, створило умови для стандартизації випуску таких облігацій, а також механізмів їх обігу та погашення.

У 2009 році Всесвітній банк випустив перші вимоги до зелених облігацій, які лягли в основу діючих зараз Принципів зелених облігацій (Green Bond Principles), оприлюднених Міжнародною асоціацією ринків капіталу (ICMA). Дотримання цих стандартів є добровільним.

Зелені облігації повинні відповідати 4 ключовим елементам Принципів зелених облігацій, а саме :

1. Використання коштів
2. Процес оцінки і відбору проєктів
3. Управління коштами
4. Звітність

1. Принцип «Використання коштів»

Цей елемент передбачає, що кошти від розміщення зелених облігацій повинні бути використані виключно на реалізацію зелених проєктів (в тому числі, можливо здійснення витрат на наукові дослідження з тематики, що необхідна для реалізації проєкту).

Всі напрямки витрат повинні бути належним чином описані в документації по випуску цінних паперів. Крім того, повинно бути доведено, що проєкт (або проєкти чи частина проєкту), що будуть фінансуватись за рахунок коштів від розміщення зелених облігацій, принесуть екологічну користь, яка повинна бути оцінена з точки зору якісних та, якщо можливо, кількісних характеристик. У разі, якщо всі кошти або їх частину використовують або планують використати для рефінансування, емітентам рекомендується надавати оцінку співвідношення коштів, що спрямовуються на фінансування і на рефінансування та (де це можливо), пояснювати, які інвестиції або портфелі проєктів можуть бутирефінансовані. Також рекомендується вказати період часу в минулому, протягом якого були реалізовані проєкти, що рефінансуються. Принципи зелених облігацій прямо передбачають кілька загальних категорій допустимих екологічних (зелених) проєктів. Їх метою є вирішення ключових проблем, пов'язаних з навколишнім середовищем, таких як зміна клімату, виснаження природних ресурсів, скорочення біологічного різноманіття та забруднення повітря, води або ґрунту. Перелік, наведений нижче, включає в себе лише типи проєктів, що найбільш часто зустрічаються на ринку зелених облігацій та не є вичерпним. Конкретний зелений проєкт може одночасно відноситися до декількох з перерахованих нижче категорій.

Приклади проєктів, що можуть бути профінансовані за рахунок розміщення зелених облігацій:

• поновлювані джерела енергії (включаючи виробництво, передачу, обладнання та вироби);
• ефективність використання електроенергії (наприклад, енергоефективність в нових та відремонтованих будинках, зберігання електроенергії, центральне теплопостачання, інтелектуальні мережі, обладнання та вироби);
• запобігання забрудненню і контроль (включаючи проєкти в сфері очищення стічних вод, скорочення викидів в атмосферу, контролю за парниковими газами, відновлення ґрунтів, запобігання забрудненню та скорочення забруднень, переробки відходів, в тому числі, в електроенергію, виробництва товарів з доданою вартістю з відходів та в результаті переробки, а також проєкти, пов'язані з контролем стану навколишнього середовища);
• екологічно збалансоване управління живими природними ресурсами та землекористуванням (в тому числі екологічно стійке сільське господарство, та тваринництво, що не заподіюють шкоди клімату, сільськогосподарські технології, наприклад, захист біологічних культур або крапельне зрошення, екологічно стійке рибальство та аквакультура, екологічно стале лісове господарство, включаючи лісонасадження або лісовідновлення, збереження або відновлення природних ландшафтів);
• збереження земного і водного біорізноманіття (включаючи охорону прибережних, морських і вододільних середовищ);
• екологічно чистий транспорт (наприклад, електричний, гібридний, громадський, залізничний, немоторизованих, мультимодальний транспорт, інфраструктура для екологічно чистих транспортних засобів та скорочення шкідливих викидів);
• збалансоване управління водними ресурсами та стічними водами (включаючи стійку інфраструктуру для чистої і та/або питної води, очищення стічних вод, стійкі міські системи дренажу і регулювання річкового русла і інші методи протипаводкового захисту);
• адаптація до зміни клімату (включаючи системи інформаційної підтримки, такі як системи спостереження за кліматом і системи раннього попередження);
• екологічно ефективні та / або адаптовані продукти безвідходної економіки, виробничі технології і процеси (такі як розробка і впровадження екологічно чистих продуктів, екомаркування або екологічна сертифікація, економна упаковка і розподіл);
• зелені будівлі, що відповідають регіональним, національним або міжнародно-визнаним стандартам або сертифікаціям.

2. Принцип «Процес оцінки і відбору проєктів»

Цей елемент передбачає, що емітент повинен довести до інвесторів наступну інформацію щодо проєкту :

• цілі проєкту, що пов’язані з позитивним впливом на екологію;
• процедуру, за допомогою якої емітент визначає належність проєкту до категорій екологічності, перелічених вище;
• критерії та процедури, що дозволяють визначити потенційні екологічні та соціальні ризики та керувати ними. При цьому принципи зелених облігацій рекомендують емітентам проводити незалежну зовнішню оцінку власних процесів оцінки та відбору проєктів.

3. Принцип «Управління коштами»

Цей елемент передбачає, що кошти, отримані від розміщення зелених облігацій, повинні обліковуватись емітентом окремо: шляхом зарахування на окремий рахунок, включення до окремого портфеля тощо. Метод відокремленого обліку повинен бути зафіксований у внутрішніх документах емітента. Поки зелені облігації знаходяться в обігу, баланс коштів, отриманих від випуску облігацій, підлягає періодичному коригуванню з урахуванням вкладень у відповідні зелені проєкти протягом звітного періоду. Також емітент зобов'язаний інформувати інвесторів про заплановані інструменти тимчасового розміщення невикористаних коштів. З метою підвищення прозорості, Принципами рекомендується залучати аудитора або іншу незалежну особу для перевірки методу внутрішнього відстеження і використання коштів від випуску зелених облігацій.

4. Принцип «Звітність»

Емітенти повинні щорічно формувати звітність та бути готовими надати актуальну інформацію про використання коштів до погашенні облігацій, а також і після цього – у випадку істотних змін. Ця інформація повинна включати список проєктів, на які були спрямовані кошти від зелених облігацій (з зазначенням суми спрямованих коштів), а також стислий опис цих проєктів та очікуваний вплив від їх реалізації. Якщо в зв’язку з наявністю угод про конфіденційність, причин, пов'язаних з конкуренцією або з великою кількістю проєктів, може бути надана лише обмежена деталізація проєктів, Принципи зелених облігацій рекомендують, щоб інформація надавалася в узагальненому вигляді або на основі сукупного портфеля (наприклад, відсоток від загального обсягу надходжень, виділений для визначених категорій проєктів). Особливо важливе значення має інформування інвесторів про очікуваний екологічний вплив проєктів. Принципи зелених облігацій рекомендують оприлюднювати якісні і, якщо можливо, кількісні показники ефективності (наприклад, енергоємність, вироблення електроенергії, скорочення викидів парникових газів, кількість людей, що мають доступ до екологічно чистої енергії, скорочення використання води, скорочення кількості необхідних автомобілів тощо). Також рекомендується здійснювати розкриття основних методологій та/або припущень, що використовуються при визначенні кількісних показників. Емітентам, що мають можливість відстежувати досягнуті результати, рекомендується включати їх в свої регулярні звіти. Для зелених облігацій добровільно застосовуються стандарти, спрямовані на встановлення уніфікованих принципів надання звітів. На даний час вони існують в таких сферах, як енергоефективність, відновлювані джерела енергії, проєкти щодо водних ресурсів і стічних вод (відповідна документація опублікована на сайті Інформаційного центру Міжнародної асоціації ринків капіталу за адресою: www.icmagroup.org/gssbresourcecentre). Стандарти містять зразки форм для надання звітів про вплив на рівні конкретного проєкту і на рівні портфеля проєктів, які емітенти можуть адаптувати під власні потреби.

Джерело: Звіт «Методологічні основи оцінки відповідності критеріям зелених облігацій»