Постанова 5129: необхідний крок до виконання НПСВ

Нагадаємо, у липні Верховна Рада України проголосувала за Постанову про імплементацію Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок від 22.02.2021 № 5129.
 
НПСВ був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України ще 8 листопада 2017 р. Його мета– поступово зменшити викиди забруднюючих речовин від об’єктів теплової енергетики (теплові електростанції, теплоцентралі, котельні тощо).
 
Мета НПСВ – поступово зменшити викиди забруднюючих речовин від об’єктів теплової енергетики (теплові електростанції, теплоцентралі, котельні тощо).
 
В ПАЕУ неодноразово зверталися до Прем’єр-міністра, відповідальних Міністерств, щодо проблем невиконання НПСВ та можливих сценаріїв розвитку у разі неналежного виконання Україною зобов’язань, проводили обговорення акцентуючи увагу на ризиках.

Дійсно, після прийняття НПСВ і дотепер майже нічого не було зроблено, щоб він реально запрацював.  

Прописавши вимоги, які повинні виконуватися установками, законодавством не були передбачені джерела фінансування їх модернізації, що поставило на паузу втілення плану.  

Обсяг необхідних коштів на всі ремонти блоків ТЕС і ТЕЦ оцінено в 4,13 млрд євро. І щороку ця проблема нагадує гру в пінг-понг, коли екологічне співтовариство вимагає виконання зобов'язань, а теплова генерація,  як приватна, так і державна кажуть – немає інструментів фінансування. 

Постанова №5129 – своєрідна покрокова інструкція Уряду для захисту права українців на чисте повітря. 

В постанові зафіксовані наступні приписи, які Кабмін має виконати до кінця 2021 року:

1.  Закріпити строки та умови реалізації НПСВ.
2. Затвердити комплекс джерел фінансування НПСВ. Мінфін і Міненерго мають нарешті сісти разом і виписати моделі фінансування екологізаціі вугільних електростанцій. Очевидно, мають бути різні механізми і джерела фінансування модернізації державних і приватних станцій.
3. Міністерству енергетики України – затвердити проєкт закону України про Енергетичну стратегію України до 2050 року.
4. Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України – затвердити методику розрахунку та верифікації даних про викиди забруднюючих речовин від великих спалювальних установок.
5. Міністерству охорони здоров’я України – затвердити механізм щоквартального розрахунку збитків, завданих викидами з великих спалювальних установок системі охорони здоров’я, життю та здоров’ю громадян України. Бо наразі можна спиратись лиш на статистику ВООЗ, за якою ми витрачаємо 13 млрд грн щороку на заліковування наслідків брудного повітря.

Реалізація НПСВ стане поштовхом до вирішення стратегічних питань у сфері енергетичної безпеки та оновлення енергетичних потужностей держави.

При цьому треба буде повністю закрити 223 великих спалювальних установки (теплові електростанції, теплоцентралі, котельні тощо). Тому Уряд України має сформувати чітку позицію щодо того, як має розвиватись наша енергетика у середньо- (2030 р.) і довгостроковій перспективі (до 2050 р.). І це при тому, що є обґрунтовані прогнози виведення з експлуатації майже всіх вугільних і атомних блоків у період з 2030 по 2050 роки. 

Енергетика — консервативна система. Якщо ми хочемо після 2030 року мати працюючі потужності, які заміщатимуть ті, що вибувають, ми повинні про це знати вже зараз та починати їх проєктувати і будувати. 

За часів незалежності в енергетиці України не побудовано жодного нового блоку традиційної електрогенерації. Ми експлуатуємо те, що залишилося ще з радянських часів. Фактично нові потужності електрогенерації побудовано лише у відновлюваній енергетиці – близько 8,5 тисяч МВт із загальними інвестиціями у понад $12 млрд.

Поряд з фінансовими інструментами виконання НПСВ має бути застосовано прагматичний підхід щодо переходу на нові екологічні норми, надано більш прозорі механізми реалізації, прогнозованість реформ для всіх суб’єктів взаємодії.

Прес-служба ПАЕУ