В курсі «Післяпроєктний моніторинг: основи організації та проведення», що проводиться щокварталу ПАЕУ, надходять від учасників такі цікаві запитання:
Де розміщується Звіт з післяпроєктного моніторингу і хто його експертує (на сайті об’єкта планованої діяльності, ЦОУ або ТОУ — незалежно від того хто видавав Висновок ОВД)
Відповідь:
Суб’єкт, якому надається звіт по ППМ, періодичність надання такого звіту, спосіб надання (паперова, електронна форма, розміщення на сайті) визначається конкретним висновком з ОВД.
Наразі наявна практика, коли надання звіту з ППМ здійснюється УЦО, УТО, органу місцевого самоврядування, Держекоінспекції.
Контроль за виконанням висновків з ОВД, у т. ч. і в частині ППМ, надання звітів по ППМ здійснюється Держекоінспекцією.
Маючи результати інструментальних замірів на джерелах викиду, чи потрібно виконувати результати розсіювання на програмному комплексі? Для яких джерел розрахунок розсіювання не вимагається?
Відповідь:
Враховуючи п. 1.6. Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 9 березня 2006 року № 108, джерела викидів, віднесені до третьої групи, не потребують здійснення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.
Що означає «виявлено значний негативний вплив» ?
Відповідь:
Нормативна термінологія «значний негативний вплив» — відсутня. Дана термінологія закону є оціночною та суб’єктивною. Законодавець не визначає критерії ідентифікації впливу як «значного негативного» та критерії «істотних» змін в результатах оцінки впливу на довкілля.
У переліку зауважень і пропозицій до повідомлення про заплановану діяльність від громадських організацій міститься рекомендація щодо встановлення стаціонарного поста спостереження за станом повітря в СЗЗ з датчиком концентрації пилу.
При цьому стаціонарних джерел викидів в кар’єрі немає. Джерелами слугують кар’єрна техніка, кар’єрний виробіток і тимчасові відвали. Кар’єр у міру відпрацювання просувається щодня.
Установлення такого поста є недоцільним, адже він не відображатиме реальної картини на відміну від установленого стаціонарно. Яка ваша думка?
Відповідь:
Чинним законодавством, зокрема, Порядком здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 827, передбачена можливість добровільного встановлення підприємствами стаціонарних пунктів спостереження.
Враховуючи те, що стаціонарні джерела відсутні, пересувні джерела забруднення та територія можливої концентрації ЗР постійно мігрує, дані стаціонарного пункту спостереження будуть не інформативними, не репрезентативними та не відображатимуть впливу планованої діяльності.
При цьому, обґрунтовуючи доцільність чи недоцільність встановлення такого пункту, варто також звернутись до Порядку.
Зокрема, залежно від рівня забруднювальних речовин для всіх зон і агломерацій встановлюється режим оцінювання для кожної забруднювальної речовини, відповідно до таких критеріїв: режим фіксованих вимірювань застосовується, якщо рівень забруднювальної речовини перевищує верхній поріг оцінювання або довгострокові цілі, визначені у пунктах 2 та 4 додатка 2.
При цьому режим фіксованих вимірювань для пилу взагалі не передбачено.
Цей матеріал є частиною статті журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №9, 2020. Всі 10 запитань-відповідей – у випуску!
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»