Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

ТОП-10 запитань від екологів підприємств

В цій статті редакція надає відповіді на найбільш цікаві запитання, що надійшли у лютому від читачів «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» і опубліковані в №3, 2020 журналу в рубриці «ТОП-10 запитань»

1. Яку державну екологічну звітність слід готувати підприємствам, установам, організаціям: перелік, періодичність,найменування органу для подачі?

До основних звітів у галузі екології належать звіти, наведені у таблиці, однак перелік може бути ширшим залежно від специфіки діяльності підприємства

Назва звіту

Хто подає

Періодичність, строки подання

Кому подає

2-ТП (повітря) (річна)

юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб, які мають стаціонарні джерела викидів

Щороку до 20.01

року, що настає за звітним

Звіти подають до територіального органу Держстату

1-екологічні витрати (річна)

юридичні особи, які мають очисні споруди, здійснюють природоохоронні заходи, сплачують платежі за негативну дію на навколишнє природне середовище, виконують науково-дослідні роботи, надають екологічні послуги, займаються управлінською діяльністю природоохоронного спрямування, за переліком, визначеним органом державної статистики

Щороку до 28.02

року, що настає за звітним

Звіти подають до територіального органу Держстату

1-відходи (річна)

юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб, діяльність яких пов’язана з утворенням, поводженням з відходами І-IV класів небезпеки, за переліком, визначеним органами державної статистики

Щороку до 28.02

року, що настає за звітним

Звіти подають до територіального органу Держстату

2 ТП водгосп (річна)

Водокористувачі, діяльність яких пов’язана із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин

Щороку до 01.02

року, що настає за звітним

Звіти подають до Держводагентства через спеціалізовані підприємства, установи й організації, що належать до сфери його управління, які є виконавцями робіт зі складання державного водного кадастру (далі — організації, що належать до сфери управління Держводагентства), за місцем здійснення водокористування

Екологічний податок

суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації

До податкової інспекції за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів

за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах

Рентна плата

суб’єкти господарювання,які здійснюють:

користування надрами для видобування корисних копалин;

користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

користування радіочастотним ресурсом України;

спеціальне використання води;

спеціальне використання лісових ресурсів;

транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України

протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації

До податкового органу:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;

з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин — за місцезнаходженням ділянки надр;

з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України — за місцем податкової реєстрації;

з рентної плати за спеціальне використання води — за місцем податкової реєстрації;

з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів — за місцезнаходженням лісової ділянки;

з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України — за місцем його податкової реєстрації.

Декларація про відходи

Суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів від 50 до 1000

Щороку

до 20. 02

року, що настає за звітним

До органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласної, Київської та Севастопольської міських та облдержадміністрацій (дозвільний орган)

Ревізія паспорта МВВ

Суб’єкти господарювання, які мають паспортизовані місця видалення відходів повинні щорічно вносити зміни до цих паспортів за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо

щорічно

До Департаментів екології та природних ресурсів обласних держадміністрацій

Ревізія реєстрової карти

Суб’єкти господарювання, які є утворювачами відходів та для яких показник загального утворення відходів перевищує 1000 умовних одиниць на рік та суб’єкти господарювання, які здійснюють оброблення або утилізацію відходів та для яких показник загального обсягу оброблення чи утилізації

відходів перевищує 100 тонн на рік

щорічно

До Департаментів екології та природних ресурсів обласних держадміністрацій

Інформація про стан провадження господарської
діяльності у сфері поводження з відпрацьованими мастилами (оливами)

Виробники та імпортери мастил (олив), переробники відпрацьованих мастил (олив),споживачі мастил (олив), суб’єкти господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни

щоквартально до 10 числа наступного місяця

До Держекоінспекції

Інформація про обсяги
ввезених та вироблених мастил (олив)

Виробники та імпортери мастил (олив)

щоквартально до 10 числа наступного місяця

До Держекоінспекції

 

2. Який порядок обчислення екологічного податку (хто платник, ставки)?

 

Порядок справляння екологічного податку регламентується статтями 240-250 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Перелік платників екологічного податку визначено п. 240.1 ст. 240 ПКУ. Відтак, платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Статтями 240.3-240.7 ПКУ регламентовано перелік суб’єктів, які відносяться до платників податку.

Статтями 243, 245-248 ПКУ встановлені ставки екологічного податку: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ); за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ); за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ); за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ); за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Порядок обчислення екологічного податку наведено у ст. 249 ПКУ.

3. Який порядок подачі податкових декларацій екологічного податку, їх періодичність?

Відповідно до п. 250.2 ст. 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації з екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715 (далі — Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

— за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

— за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк — за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

4. Чи можливе спортивне рибальство та полювання в заказнику?

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року № 2456-XII території та об’єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися:

у природоохоронних цілях;

у науково-дослідних цілях;

в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

в освітньо-виховних цілях;

для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об’єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об’єктів.

5. Департамент екології повідомив, що в декларації про відходи невірно визначено коди операцій з відходами для відходів зазначених як «тверді побутові відходи»(D1) та «відпрацьовані фільтри автотранспорту масляні»(D10). Яким кодом можна їх замінити?

Розшифрування операцій з видалення та утилізації відходів наведені у Додатку 1 до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 року №1120, який повністю відповідає додатку IV до Базельської конвенції.

Операції, які не призводять до можливої рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання відходів позначаються як «D», а операції, які можуть призвести до рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання — «R». У зазначеному випадку код операції для твердих побутових відходів буде D5 (Скидання на спеціально обладнані звалища (наприклад, скидання в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим покриттям, які ізолюють їх один від одного і від навколишнього середовища, тощо, а для відпрацьованих автомобільних фільтрів — R5 (Рециркуляція/утилізація інших неорганічних матеріалів).

6. Чи потрібно подавати декларацію про відходи, якщо Пзув більше 1000?

НІ. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» від 05 березня 1998 року

№ 187/98-ВР (далі — Закон № 187) декларація про відходи — документ, який згідно з Законом № 187подають суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів в межах від 50 до 1000.

При цьому ст. 17 Закону № 187 чітко регламентує обов’язок суб’єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України, а для суб’єктів господарювання Пзув яких перевищує 1000 — мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

7. Чи потрібно сплачувати податок на викиди від автомобілів підприємства, якщо відповідно до ст. 240.1.1. Податкового кодексу України оподатковуються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення?

З 01 січня 2015 pоку на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, який набрав чинності, припинено оподаткування екологічним податком викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення. Зокрема, з розділу VIII «Екологічний податок» Податкового кодексу виключено відповідні норми щодо визначення платників, податкових агентів, об’єкта та бази оподаткування, ставок, порядків обчислення, подання податкової звітності та сплати податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.

8. На підприємстві утворилась велика кількість старого шиферу після зміни покрівлі даху. Чи є законна вимога, що його обов’язково потрібно утилізувати? Чи можна його продавати як вторинну сировину?

Усе залежить від прийнятого керівником підприємства рішення щодо оприбуткування результатів списання.

Маєте 2 варіанти.

1) Якщо шифер демонтовано акуратно і він цілий.

У питанні до редакції слово «відходи» не згадується, отже демонтований і списаний шифер може бути не відходами, а може бути повторно оприбуткованим як товарно-матеріальна цінність «шифер, що був у вжитку» на балансовий рахунок підприємства, облік у штуках. У цьому випадку це актив підприємства, який має ціну та може бути використаний повторно на підприємстві чи проданий за справедливою ціною. У цьому випадку підприємство дотрималось ієрархії поводження з відходами і ще на етапі утворення відходів прийняло вірне рішення — не утворювати їх.

2) Шифер пошкоджений у процесі експлуатації чи при демонтажі

Це відходи, оприбутковуються підприємством на позабалансовий рахунок, без ціни, облік у тоннах. У такому разі — передаємо на утилізацію.

9. Чи потрібно при здійсненні скидів в річку води мати очисні споруди на території підприємства, чи достатньо відстійників?

Забороняється скид забруднених стічних вод. Як що після відстійників концентрація забруднюючих речовин не буде перевищувати встановлені нормативи то необхідності у будуванні очисних споруд немає.

Як що на балансі вашого підприємства немає колектора стічних вод до річки, то за умови його будівництва або реконструкції ви підпадаєте під дії Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року № 2059-VIII

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) вплив на довкілля (далі — вплив) — будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров’я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об’єктів, історичних пам’яток та інших матеріальних об’єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об’єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність — планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об’єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 3. Сфера застосування оцінки впливу на довкілля

1) Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

10. Чи потрібно отримувати дозвіл на скид дощових вод у річку?

Не залежно від джерела утворення стічних (промислові стічні води або стічні води з території підприємства), скид стічних вод до річки без наявності дозволу заборонено.

Згідно з п. 4 ст. 44 Водного кодексу України обов’язки водокористувачів:

використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об’єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;

дотримання ДСТУ 3013 – 95 Гідросфера. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод - з територій міст і промислових підприємств.

Цей стандарт поширюється на правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з території міст і промислових підприємств і встановлює порядок обстеження території водозбірного басейну, оцінювання змивання речовин дощовими та сніговими стічними водами, а також правила контролю хімічного складу даної категорії стічних вод.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!