Які методи застосовують для очищення стічних вод молокозаводів?

Очищення стічних вод — це руйнування або видалення з них певних забруднюючих речовин, знезараження та видалення патогенних мікроорганізмів.

Для очищення стічних вод застосовують головним чином наступні методи:

• Механічний (проціджування, подрібнення, відстоювання, фільтрування).
• Хімічний (окислення, нейтралізація, відновлення, коагуляція, флокуляція).
• Фізико-хімічні методи (флотація, сорбція, екстракція, евапорація, іонний обмін, електрохімічні методи (електрокоагуляція, електроосмос, електродіаліз)).
• Біологічні методи (біофільтри, біологічні ставки, аеротенки).
• Комбіновані методи.

Також існує поділ методів очищення на:

— реагенті (окислення, нейтралізація, обробка іонами перехідних металів);

— безреагентні (обробка ультразвуком, магнітним полем, ультрафіолетом, теплова, електричним полем, струмом високої частоти, гамма-променями, гіперфільтрація;

— комбіновані.

В окремих випадках виникає потреба у поєднанні різних методів очищення стічних вод. Під час реалізації очищення стічних вод адсорбційним методом використовують природні та синтетичні матеріали.

Відомчими нормами технологічного проєктування Міністерства аграрної політики України для підприємств з переробки молока ВНТП-АПК-24.06 вимагається для висококонцентрованих стічних вод із цехів по виробництву тваринного масла слід передбачати встановлення жироуловлювачів.

Відомі різні методи утилізації сироватки: ультрафільтрація, сушіння, виробництво етилового спирту та інших продуктів. Але ці методи майже не застосовуються. Основну частину сироватки разом зі стічною водою скидають у каналізацію, що створює екологічну проблему. ХСК сироватки становить близько 70 000 мг/л, а недостатнє промислове використання відходів призводить до великих втрат цінних речовин, зниження ефективності виробництва та необхідності сплати штрафів за скидання недостатньо очищених стоків.

Існуючі хімічні та фізико-хімічні методи очищення забрудненої води (хлорування, озонування, осмос тощо), що полягають в активній хімічній дії або фізичному впливі на воду, дають змогу видалити з неї забруднювальні речовини, погіршуючи при цьому фізико-хімічні властивості води та порушуючи природний баланс розчинених у ній солей.

Більшість підприємств молочної промисловості не очищує стічні води, що утворюються в процесі виробничої діяльності, а передають їх на очищення водоканалам, хоча раціональніше побудувати сучасні очисні споруди, що дозволять очистити стоки до норм водойм рибогосподарського призначення та скидати у водні об’єкти та при цьому отримати економічний ефект і користь для навколишнього природного середовища!

Чи є відмінності в очищенні низькоконцентрованих розчинів та висококонцентрованих стоків?

За останні роки спостерігається зростанням попиту на кисломолочну продукцію та зменшенням обсягів виробництва пастеризованого молока, у зв’язку з чим утворюється велика кількість сироватки (майже 90 % від об’єму молока, яке переробляється). Найбільшою загрозою для водних об’єктів є стічні води виробництв казеїну та твердих сирів, що характеризуються високими показниками ХСК та БСК….

Увага! Стаття публікується частково!
Повна версія – в журналі №8, 2020 «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»

Автор: Олена Кошелева, еколог, експерт ПАЕУ, внутрішній аудитор систем ISO 9001, ISO 14001