Згідно яких НПА отримують дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами?

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами отримують згідно з такими нормативно-правовими документами:

 «Порядок проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ та громадян — підприємців, які отримали такі дозволи», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302.

 «Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців», затверджена наказом Мінприроди від 09 березня 2006 року №108.

 «Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», затверджена наказом Мінприроди України від 10 лютого 1995 року №7.

Разом з тим, відсутність дозволу на викиди не звільняє від розрахунку та сплати екологічного податку. У цьому випадку для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно безпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності (17 536,42 гривень за 1 тонну, у редакції ПКУ станом на 14.10.2020).

Більше – у випуску №2 «Все для еколога» від Ecobusiness Group та Професійної асоціації екологів України.