Житомир взяв курс на відновлювану енергетику, аби стати кліматично нейтральним та позбутися енергозалежності

19 квітня команда проекту ECOBUSIBESS на запрошення Української Кліматичної Мережі та 350.org-Україна взяла участь у турі до Житомира — першого українського міста, що офіційно планує перейти на 100 % відновлюваної енергії до 2050 року.  Керівництво міста публічно заявило про це в червні 2018-го. На сьогодні, вже 4 українських міста декларують перехід на відновлювану енергетику, у світі 55 країн мають цілі для повного заміщення вугільної та атомної енергетики. Чому в Україні Житомир став першим, та які  кроки зроблено, аби досягти мети та не стати популістами, ми запитали у міського голови — Сергія Сухомлина.

Шлях до модернізації міста і його енергосистеми почався з Плану Дій Сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР). Тоді аби обліковувати кількість енергії, що споживає місто, запровадили одну із перших систем енергомоніторингу в комунальних закладах.  Перший крок для збільшення частки ВДЕ в енергобалансі міста — енергозбереження та енергоефективність. Тому у всіх 24-ох дитячих садочках і школах міста проводять комплексну модернізацію,переважно за рахунок грантових та кредитних коштів.

Паралельно вже проходять перемовини з німецьким банком про залучення 12,5 млн євро додаткового фінансування для завершення комплексного утеплення всіх будівель шкіл і дитсадків Житомира.

Розвивається електротранспорт. «Вже зараз відкривається тендер на закупівлю 49 нових тролейбусів, адже кожен новий такий засіб споживає на 30—40 % менше електроенергії. Вже відкрили 2 додаткових тролейбусних маршрутів і ще дві лінії плануються, аби поступово заміщувати транспорт на бензині. Це ефективно, безпечно, зручно й екологічно», - зазначає Сухомлин.

Проводиться модернізацію міського підприємства водоканалу, адже до цього втрати сягали 55 % питної води. Тож з 2019 почали прокладання нових мереж, будівництво очисних і каналізаційних споруд. Через 2 роки очікують мати практично нове підприємство водоканалу, що прогнозовано споживатиме на 30% менше електроенергії у порівнянні з теперішнім.

Але поки одна з найбільших родзинок у модернізації міста — це будівництво нової ТЕС на альтернативному паливі, що починається з вересня 2019-го. Очікується, що ТЕС вироблятиме теплову енергію за рахунок ВДЕ, і це зменшить тариф на тепло для житомирян. Це має бути дешевше, ніж використання імпортованого газу. Додатково ТЕС має виробляти електричну енергію для комунальних установ.

«Ці заходи дозволяють зменшити споживання газу в енергобалансі міста приблизно на 40 %», - стверджує міський голова.

Будують у Житомирі як малі, так і великі сонячні електростанції. Одна з них буде зведена на комунальній установі, її потужність 11 МВт електричної енергії. Для цього залучено грант 3 млн євро. Нова СЕС може повністю задовольнити потреби в електроенергії «Теплокомуненерго» та  «Міськводоканал» (6 МВт та 5 МВт споживання відповідно).

На полігоні відходів вже кілька років спалюють метан, виробляючи біогаз. Це дозволило на 50 % зменшити кількість викидів  метану на полігоні. Біогаз зі звалища трансформують в електроенергію та продають.

В місті замінюють вуличне освітлення на світлодіодне (12 тис. ліхтарів замінено, ще чекають близько 1000 шт), адже його якість краща, строк експлуатації довший, а споживання енергії від 40 до 60 % менше, порівняно з лампами розжарювання.

Але все ж таки частка відновлюваної енергії у галузі електроенергетики Житомира все ще зовсім невелика, менше ніж 0,5 %.

Але міський голова переконує: про 100 % ВДЕ зарано говорити зараз, попереду ще велика робота зі зменшення споживання електроенергії великими промисловими підприємствами. Коли значної економії енергоресурсів буде досягнуто, Житомир почне стрімко нарощувати кількість об’єктів ВДЕ в балансі міста.

Мер пояснив, що ціль 100% ВДЕ має дві обов’язкові підцілі — з одного боку розвиток енергоефективності, з іншого нарощування частки відновлюваної енергетики у місті, що замінить вугілля та газ.

Тренди відновлюваної енергетики підхоплює обласна влада. В області діє друга в Україні програма підтримки домашніх СЕС, що передбачає компенсацію до 30 % вартості електростанції. Завдяки дії програми на Житомирщині побудовано орієнтовно 100 приватних СЕС потужністю до 30 кВт. З них, близько 45 у Житомирі.

Навчальні заклади Житомира використовують біопаливо для опалення

Ще одним кроком для переходу міста на відновлювану енергетику є розвиток потенціалу біопалива. Кілька навчальних закладів міста вже 4 роки використовують замість газу солом’яні пелети у твердопаливних котельнях. Прикладом є загальноосвітня школа № 1.

У 2015 році в рамках проекту «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні» в ЗОШ №1 Житомира було встановлено два твердопаливні котли, що працюють на альтернативному виді палива. Сировину для котельні закуповують аж в сусідній області. Щоправда, постачає її та ж компанія, що й збудувала котельню. Як то кажуть — послуга «під ключ».

Додатково у закладі проведено комплексне утеплення: замінений дах та вікна. Це дозволяє запобігти неконтрольованим втратам тепла. Директор школи, Микола Мельник згадує, що коли прийшов на посаду ще до модернізації, траплялися випадки замерзання води у трубах. Зараз котли гріють не лише батареї, а й воду для побутових потреб. Головне, як зазначає керівник закладу, є суттєва економія на платіжках, та незалежність від викопного палива. Щорічно заміщується  138,9 тис. м³ природного газу.

Котельне обладнання надане місту Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН) як технічну допомогу (вартість котлів 450,0 тис. дол. США). Частка місцевого співфінансування – 500,0 тис. грн була спрямована на підготовку відповідних будівельних майданчиків та оплату будівельно-монтажних робіт.

За роки служби нової котельні не було аварій у системі постачання тепла. Але, поки у школі немає обліку спожитого тепла. Керівництво каже, що це загальний виклик для старих будівель шкіл — має бути встановлений локальний лічильник обліку не лише електроенергії та води, а й на тепло.

Попри це, Микола Васильович запевняє, перехід від газу та пелети — це надійно, вигідно і комфортно.
«До модернізації котельні, температура у приміщеннях критично не відповідала нормі, було холодно в класах, ми постійно писали звернення про допомогу.  Зараз ми не маємо проблем зі скаргами від батьків, у приміщеннях комфортно і тепло», – говорить директор ЗОШ№1 Микола Мельник. 

Крім ЗОШ № 1 в місті встановлено ще 2 такі твердопаливні котли у ДНЗ № 10 та в агроекологічному коледжі.

За підтримки обласної влади на Житомирщині встановлюють домашні сонячні станції

У Житомирській області діє друга в Україні обласна програма підтримки домашніх сонячних станцій, за якою господарство, що встановило собі СЕС, може компенсувати до 30 % її вартості з обласного бюджету.
Компенсація діє як на кредитні кошти, так і на власні вкладення.

Розроблена програма керівництвом Житомирської обласної ради (Управління інвестицій та економіки Житомирської ОДА), а ідея належить місцевому підприємцю Андрію Карташову.

На сьогодні можливостями Програми скористалися близько 100 господарств в області, з них до 45 - у Житомирі. Діятиме обласна Програма до 2020 року. Такий механізм підтримки відновлюваної енергетики швидко сприяв розвитку розподіленої генерації енергії малими СЕС. Як зазначають ініціатори Програми, на початку її дії у Житомирській області було  лише 9 домашніх СЕС, через рік, з’явилося 39 таких об’єктів. Подібна програма вже працює на  Вінничині, Рівненщині, Херсонщині.

Про те, як виникла ініціатива запровадження такого механізму, нам розповів власник 30-ти кіловатної домашньої станції та ініціатор програми — Андрій Карташов.

«Раніше я вивчав інвестування в відновлювану енергетику, розраховуючи можливий бізнес для себе. Зрозумів, що встановлення домашньої СЕС для майбутнього прибутку поки дорого як для мене, так і для українця середнього класу достатку. Я пішов до губернатора області з аргументами, що Житомирська область  у цьому питанні «пасе задніх» - розповідає підприємець.

Андрій зазначає, механізм дії Програми майже універсальний для будь-якої області України. Головне — мотивація місцевих депутатів та їх готовність проголосувати за виділення коштів на Програму з обласного бюджету.

«Зараз область одна із перших за кількістю малих сонячних станцій в країні», - зазначає Андрій Карташов.

Зараз бізнесмен сам встановлює сонячні станції по області та Україні, і запевняє, що зі здешевленням обладнання дешевшає і вартість встановлення. Таким чином, строк окупності домашньої СЕС потужністю від 10 кВт зменшується до 4 років, у порівнянні з 7-8 роками у 2017 р.

Міскантус як замінник газу, малопоширений в Україні

У Житомирському інституті сільського господарства Полісся збереглася одна з небагатьох ділянок енергетичної культури — міскантусу гігантського. Ще у 2004 році український науковець, доцент Житомирського агроекологічного університету — Олександр Зінченко, відкрив потенціал цієї культури в Україні. Зараз міскантус вважається однією із найефективніших енергетичних культур, що може заміщувати газ. Але, попри це, науковець зазначає, для подальшого розвитку енергетичних культур не вистачає інвестицій та державної підтримки. Наукові та експериментальні розробки припинені вирощуванням міскантусу займаються лише приватні господарства.

В Україні 4 млн га малородючих земель. Вони не придатні для землеробства – деградовані, надто кислі, заболочені чи забруднені.  Але на них можуть рости так звані енергетичні культури. Потенційно такі рослини в Україні можуть замінити близько 20 млрд куб. м природного газу, це дві третини потреб українців. Вартість їхнього вирощування в кілька разів нижча, ніж купівля традиційного пального.

Акліматизувався міскантус, попри своє афро-азіатське походження, в Україні добре. Корені рослини сягають глибини понад 2 м – тобто вона може добувати воду з глибоких шарів і рости навіть у посушливих регіонах. У біоенергетиці використовують гібриди, які дають велику кількість біомаси. Розмножуються вони частинами кореневищ – ризомами. Механізувати посадку нескладно – для цього пристосовують картоплесаджалки. Росте міскантус на будь-яких ґрунтах, навіть дуже бідних. Єдине серйозне випробування – безсніжна холодна зима. Особливо небезпечні перші два роки, а далі рослина досить непогано переносить навіть двадцятиградусні морози.

Вже з другого року починають отримувати промисловий урожай: 12–17 т/га, на третій рік – 25 т/га. Загалом, ділянку можна експлуатувати до 20 років.
Перероблений силосними комбайнами на щепу, міскантус є вже готовим паливом для промислових котелень. При спалюванні врожаю з одного гектара виділяється стільки ж тепла, скільки б дали 15-22 тис. кубометрів газу або 18- 28 т вугілля.

Якщо порівнювати з лісом, то енергетична цінність приблизно однакова. Але ліс потрібно вирощувати щонайменше 80 років, вихід деревини – 400 т з га. А ось з одного гектара міскантуса через 80 років буде близько 2000 т. Тобто, продуктивність гігантеуса вища у чотири-п’ять разів. Міскантус має ще одну, надзвичайно корисну властивість - рослина здатна зменшувати радіаційне забруднення ґрунту. Із землі радіація зникає, а в рослині не накопичується.