Чи повинні інспектори озвучувати/обговорювати свої спостереження та зафіксовані порушення в ході перевірки з представниками суб’єкта господарювання?

— Заходи державного нагляду (контролю) здійснюються виключно за участі представників суб’єкта господарювання. Таким чином, у будь-якому разі «мовчазна перевірка» не проводиться. При цьому, у разі виявлення порушень, які будуть письмово зафіксовані в акті, одразу на місці виявлення такого порушення складається протокол, зміст якого обов’язково пояснюється суб’єкту господарювання.

Акт складається в межах строку здійснення державного нагляду (контролю), що зумовлює короткостроковість письмової фіксації порушень природоохоронного законодавства. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Самим актом фіксується реальне порушення природоохоронного законодавства та помилки в цьому питанні бути не може. Щодо технічних помилок, якщо вони існують, то вони не спростовують факту порушення закону суб’єктом господарювання. Адже єдиною підставою для спростування будь-яких дій, рішень державних інспекторів є виключно недотримання закону державними інспекторами при проведенні перевірок.

Роз’яснення надав Денис Каплунов, перший заступник Голови Державної екологічної інспекції України.

Зокрема, відповіді на запитання:

— Чому не враховуються зауваження до акту перевірки з боку суб’єкта господарювання при складанні приписів за результатами перевірки? Що потрібно зробити підприємству, щоб їх врахували в результатах перевірки та отримати зворотний зв’язок від інспекції, чи вони враховані?

— Як діяти суб’єкту господарювання, якщо при проведенні перевірки спостерігається перевищення повноважень інспекторами, наприклад, запитуються документи щодо питань, що не входять до повноважень ДЕІ згідно з Постановою КМУ «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України» від 19 квітня 2017 року № 275:

• нарахування екологічного податку — компетенція Державної податкової інспекції;
• правовстановлюючі документи на землю та приміщення — перевірка земельних питань належить до компетенції Держгеокадастру;
• проєкти на промисловий майданчик — компетенція Державної архітектурно-будівельної інспекції.

— Що робити підприємству, коли за результатами перевірки інспекторами робляться висновки та фіксуються зауваження, що суперечать здоровому глузду? Зокрема, відбувається акцентування уваги і сил на формальних дрібницях, що відбирають час і ресурси від вирішення дійсно важливих проблем. Конкретний приклад…

— Чи є у ДЕІ повноваження і функції робити висновки про неправильність або неповну відповідність того чи іншого виданого профільним Департаментом ОДА документа, вимагаючи при цьому його актуалізації/переробки/уточнення?

— Екологічна інспекція під час перевірок приписує «Забезпечити збирання, очищення та відведення стічних вод з території підприємства в повному обсязі відповідно до вимог законодавства» не залежно від того, забруднено зливові води чи ні. Як діяти у цьому випадку суб’єкту господарювання?

Згідно зі ст. 70 Водного кодексу України «Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), забороняється». Водний кодекс України відносить до стічних вод воду від атмосферних опадів; більша ж частина населених пунктів не забезпечена міською зливовою каналізацією і очисними спорудами.

— Яким чином встановлюються строки виконання приписів за результатами перевірки та як суб’єкт господарювання повинен діяти, якщо не «вкладається» в термін виконання з урахуванням відсутності в законодавстві затвердженої процедури перенесення строків, а на листи щодо переносу строків ДЕІ не відповідає?