Усе про оренду водозабірних свердловин: правові аспекти

Матеріал підготував Іван Паламарчук,
заслужений природоохоронець України

Актуальні питання:

 Вода з артезіанських свердловин: які обoв’язки суб’єкта господарювання?

 Хто має отримати дозвіл на спецводокористування в Україні?

 У яких випадках землевласники і землекористувачі можуть видобувати підземну воду (окрім мінеральної) без спеціального дозволу на користування надрами?

 У яких випадках спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону?

Державний облік артезіанських свердловин

Щоб видобувати підземну воду, суб’єкт господарювання зобов’язаний:

• провести державний облік свердловини;
• отримати відповідні дозвільні документи;
• мати зареєстроване в установленому порядку право на користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 1 Гірничого закону України від 6 жовтня 1999 р. № 1127-XIV свердловина – це циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами.

Згідно зі ст. 181 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухомим майном визнається об’єкт, який має такі ознаки:

• об’єкт розташований на земельній ділянці та нерозривно пов’язаний із землею, тобто він не може існувати без землі;
• переміщення зазначеного об’єкта є неможливим без його знецінення та зміни призначення.

Таким чином, свердловина для видобування води є нерухомим майном, оскільки вона не може існувати без землі та має значення і цінність у її місцезнаходженні.

До такого Реєстру включаються відомості про артезіанські свердловини, зокрема недіючі, на підставі даних, що містяться у паспортах артезіанських свердловин.

Такі паспорти складають за формою, затвердженою спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінприроди) та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) «Про затвердження форми паспорта артезіанської свердловини» від 6 квітня 2016 р. № 145/84, а їхні копії щороку до 1 грудня подаються до Держгеонадра суб’єктами господарювання, які є власниками або користувачами земельних ділянок, у межах яких розташовані та експлуатуються артезіанські свердловини.

У разі придбання свердловини необхідно отримати паспорт артезіанської свердловини у Держгеонадра.

Крім того, водокористувачі зобов’язані облаштувати артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод, які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку.

Дані з таких вимірювальних приладів про об’єми видобутих підземних вод в автоматичному режимі мають передаватися до Мінприроди. Механізм передачі таких даних визначено наказом Мінприроди «Про затвердження Порядку внесення відомостей про об’єм видобутих підземних вод водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод» від 23 березня 2016 р. № 110 (далі – Порядок № 110).

Водночас, якщо ви використовуєте засоби вимірювання без обладнання, яке дає змогу автоматично передавати таку інформацію до Мінприроди, то згідно з п. 6 Порядку № 110 зобов’язані вносити відомості про об’єм видобутих підземних вод самостійно через мережу Інтернет один раз на добу через персональний кабінет водокористувача автоматизованої системи обліку з використанням ЕЦП.

Отже, орендар свердловини має право на її експлуатацію на умовах договору оренди, текст якого має містити: посилання на дозвіл та паспорт такої свердловини, а також урегулювання питання щодо покладання обов’язку зі сплати рентної плати за спеціальне використання води за обсяги вилученої (використаної) підземної води.

У бухгалтерському обліку обліковують таку свердловину зазвичай на субрахунку 103 «Будинки та споруди» як основний засіб.

Дозвільні документи

Дозвіл на спеціальне водокористування.

Стаття 2 ВКУ містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об’єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Тобто прісні підземні води — це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно до положень ст. 46 ВКУ водокористування може бути загальним або спеціальним.

Спеціальне водокористування — це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу згідно з п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 ВКУ).

Водночас ст. 16, 19 та 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування право на їх використання.

Відповідно до п. 2 Порядку № 321:

1) Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами Державного агентства водних ресурсів України (Держводагентство), а в разі використання води водних об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, — саме Держводагентством (далі — дозвільні органи).

Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (на три роки) та довгостроковим (від трьох до двадцяти п’яти років).

2) Видача або відмова у видачі дозволу на спеціальне водокористування здійснюється протягом тридцяти календарних днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу. Отже, усі суб’єкти господарювання, які мають намір видобувати воду із свердловини (в тому числі після придбання свердловини), повинні отримати дозвіл на спецводокористування.

Видача таких дозволів здійснюються безоплатно (п. 7 Порядку № 321).

Спеціальний дозвіл на користування надрами

Як уже зазначалося, підземні води не тільки вважаються частиною водного фонду України (ст. 3 ВКУ), а й належать до корисних копалин ( пп. 14.1.91 Податкового кодексу України — ПКУ), тому крім дозволів на спецводокористування, суб’єкт господарювання має також отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (далі — спецдозвіл).

Надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього ВКУ, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 23 Кодексу України про надра визначено: «Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб».

Варто зазначити, що суб’єкт господарювання, який придбав свердловину та видобуває за добу води (крім мінеральної) не більше 300 м3 і не для виробництва напоїв або якого віднесено до числа сільгосптоваровиробників, то він звільняється від отримання такого дозволу. Решта суб’єктів господарювання, які не відповідють таким критеріям і мають свердловину або її придбали, зобов’язані такий дозвіл отримати. Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615.

Стаття з журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №7, 2019