За визначенням ОЕСР, «зелений» банк – це державна, квазідержавна або некомерційна фінансова установа, що створена спеціально для сприяння інвестиціям у низьковуглецеву, стійку до змін клімату економіку. У світі вже існує понад десяток таких інституцій, які створені на різних рівнях, зокрема:
В Австралії ще у 2012 році створили державний «зелений» банк Clean Energy Finance Corporation (CEFC) з метою зниження викидів СО₂ та збільшення інвестицій у «зелені» проєкти. Механізм кредитування СEFC – не складний, банк використовує свої партнерства з провідними комерційними банками по всій Австралії та позичає їм кошти для прямого фінансування технологій та проєктів чистої енергетики.
Лише за 8 років діяльності CEFC профінансував близько 18 тис. таких проєктів на понад 1,27 млрд австралійських доларів (близько 0,8 млрд дол. США). Підтримані проєкти різні за масштабом – від невеликих дахових сонячних батарей і накопичувачів до енергоефективного виробництва та сільськогосподарського обладнання, а також покращеної термоізоляції будівель, систем опалення та охолодження, управління попитом і низьковуглецевого транспорту. Таким чином, фінансування CEFC дозволило підтримати не лише масштабні проєкти, а й невеликі проєкти на місцях, у громадах чи окремі проєкти малого й середнього бізнесу.
Того ж року «зелений» інвестиційний банк був створений у Великобританії. Перші роки після створення UK Green Investment Bank (GIB) діяв як державна установа, втім – після підрахунків уряду про потребу у додаткових фінансових ресурсах на кліматичні цілі – було вирішено, що GIB має надавати фінансування на повністю комерційних умовах, а не діяти як платформа, що надає пільгові кредити та гранти. Саме тому, у серпні 2017 року завершився продаж контрольного пакета акцій приватному інвестору Macquarie Group. Зараз GIB працює як Green Investment Group (GIG) і, за даними звіту за 2021 рік, інвестор або девелопер має в своєму портфелі понад 30 ГВт встановлених потужностей ВДЕ та 240 підтриманих «зелених» проєктів по всьому світу.
Перший «зелений» банк у США – Connecticut Green Bank (CGB) – був створений в штаті Коннектикут для розробки та впровадження стратегій, які знижують вартість чистої енергії, щоб зробити її доступнішою для споживачів у житловому, комерційному та промисловому секторах. Капітал банку формується за рахунок надбавок до рахунків за електроенергію, надходжень від продажу квот на викиди в рамках Регіональної ініціативи парникових газів, грантів федерального уряду США, та приватних джерел. Так, з моменту заснування, у “зелену” економіку штату CGB було мобілізовано понад 2,26 млрд дол. інвестицій.
А у Швейцарії з літа 2022 року лише обговорюється питання створення державного банку зелених інвестицій (Green Investment Bank). І зараз дискусії точаться з приводу його доцільності для цілей країни.
Як показує досвід, такі фінустанови створювались виходячи з унікальних національних і місцевих умов, щоб задовольняти конкретні потреби. Та попри це, всі вони мають загальні спільні риси, зокрема: сприяють прискореному досягненню кліматичних цілей, скороченню викидів, спрямовані на мобілізацію приватного капіталу та зниженні вартості капіталу в цілому, зниження енерговитратності, розвиток ринків «зелених» технологій, підтримку розвитку громад та створення робочих місць.
Використання досвіду Австралії, Швейцарії, Великобританії та інших країн у створенні «зелених» банків може допомогти Україні створити інструмент для фінансування заходів «зеленого» відновлення. Такий банк може бути або створено у рамках Плану відновлення України як банк розвитку та координуючу фінустанову для повоєнної відбудови, підтримки «зелених» проєктів, або шляхом уповноваження існуючого державного банку, наприклад «Укргазбанку», що є першим в Україні банком «зеленого» фінансування та має фокус на кліматичних проєктах.
Більше про міжнародний досвід діяльності “зелених” банків можна дізнатися у щоквартальному звіті DiXi Group.
Альона Корогод, аналітик DiXi Group, експерт проєкту “Підтримка декарбонізації економіки України через розробку нових моделей фінансування за рахунок використання боргових зобов’язань”
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у рамках проєкту “Підтримка декарбонізації економіки України через розробку нових моделей фінансування за рахунок використання боргових зобов’язань”. Матеріал відображає позицію автора і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.
Джерело: dixigroup.org
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»