27 жовтня розпочався форум єднання стейкхолдерів green recovery та енергоефективної України «Together-2022»

Щойно розпочався форум єднання стейкхолдерів green recovery та енергоефективної України «Together-2022»

Нагадаємо, форум триватиме до 16.30 і долучитись може кожен охочий

Підключитись до конференції Zoom

https://zoom.us

Ідентифікатор конференції: 988 8449 0735 Код доступу: 887327

Сергій Поровський, голова комітету з енергоефективності ПАЕУ, головний експерт з

фінансування та політики енергоефективності Проєкту UNIDO і співорганізатор Форуму сказав:

«Енергоефективність, енергозаміщення та енергобезпека - є ключовим пріоритетом у відновленні та підтримки реального сектору економіки.

Держава, суспільство, бізнес, МФО та   агентства з розвитку - всі маємо докладати об’єднаних зусиль щодо максимізації підтримки та роботи у цих напрямках!»

До всіх присутніх далі звернулась Руслана ЛИЖИЧКО, Амбасадор відновлюваної енергії, наголосивши:

«Цей світ влаштований таким чином, що фахівців, які наперед попереджають, не чують!

Багато років поспіль фахівці говорили, що треба переходити на 100% відновлюваних джерел енергії, на свої незалежні системи,  їх не чули… 

Зараз прийшов час, коли країна опинилася при свічках, з ліхтариками, у підвалах, в холоді і в темряві. Це все сьогоднішні реалії України!

Нам всім  зараз терміново потрібно зрозуміти, яка в кожного з нас може бути персональна енергія в різних екстрених ситуаціях, у яких ми сьогодні  опиняємося.

Україна виживе і переможе не лише за рахунок зброї і гуманітарної допомоги, але і за рахунок власної енергії.

В умовах, коли українська енергосистема атакується ворогом і руйнується (вже зруйновано майже 40%),  ми маємо терміново зробити «апдейт» нашої енергетичної системи.

На щастя, у нас в Україні є люди, які готові це робити!»

Першу стратегічну сесію розпочала Олена Криворучкіна, засновниця оперативного штабу при Державній екологічній інспекції, заступниця голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування ВР україни, народний депутат, розповівши:

«01 березня 2022 р. я ініціювала створення Оперативного штабу на базі Держекоінспекції, до складу якого увійшли представники Міноборони, Еко-Комітету, Міндовкілля, Мінреінтеграції, Спеціалізованої екологічної прокуратури, СБУ, органів місцевого самоврядування. Саме Оперативний штаб вже з перших днів війни почав здійснювати фіксацію екологічних збитків, які заподіювалися агресором. І коли ми з керівництвом Держекоінспекції виявили, що в Україні немає методик щодо розрахунку екологічних збитків внаслідок військових дій, то вже на початку квітня створили Робочу групу експертів, завданням якої мала стати розробка методик. До складу Робочої групи увійшли 73 національні та міжнародні експерти.

Одним із напрямків роботи Робочої групи експертів була не лише підготовка проектів методик, але й, першочергово, аналіз міжнародної практики та досвіду стягнення екологічних збитків по кейсами з військовою агресією.

Зокрема, аналіз кейсів Кувейту та Нікарагуа, з’ясування причин, з яких не було задоволено більшість екологічних позовів по екологічним збиткам заподіяним внаслідок війни, показав, що були 2 основні проблеми: неправильне та суб’єктивне фіксування всіх подій, що передбачають екологічну шкоду, а також застосування методик оцінки збитків без принципів обгрунтованості (необгрунтовані коефіцієнти та значення показників). Саме це ми зараз нівелюємо в межах діяльності Оперативного штабу та експертної робочої групи.

Наші слабкі сторони та недоліки (військові дії на нашій території, масштабне знищення інфраструктури, колосальні об’єми екологічної шкоди) можуть стати сильними сторонами України вже у найближчому майбутньому. Адже відбудовувати ми будемо не за принципами та підходами часів СРСР, а за сучасними принципами Зеленого відновлення (Green Recovery) та сталого розвитку на основі європейських та міжнародних практик. І сучасна зацікавленість Європи та всього світу в участі у відбудові нашої країни вже є тому підтвердженням.

Сьогодні ж, поки війна ще триває, поки ЗСУ мужньо захищають всіх нас, ми не маємо права на помилку, ми не маємо права на повторення екстенсивного розвитку на макро- та мікро-рівні. Ми не маємо права на повернення старих схем та підходів у роботі, використання суб’єктивного підходу у будь-якій сфері господарювання. Відновлення інфраструктури, фонду нерухомого майна, економічний розвиток підприємств, всі ці моменти потребують обов’язкової імплементації принципів сталого розвитку та зеленого відновлення. 

Взаємодія держави і бізнесу. Бізнес та держава – це суб’єкти, які не можуть жити один без одного. Держава, в якій не працює бізнес, не працює економіка – утопія. Аналогічно, бізнес – без держави, без державного регулювання, це – анархія. І наше завдання як народних депутатів України забезпечити повноцінне функціонування таких відносин на принципах відкритості, об’єктивності, транспарентності і, звісно, відповідальності.

До бізнесу, який працює у відповідності до законодавства, не має бути жодного тиску. І це завдання держави забезпечити такі умови роботи, відсутність двозначного трактування законів, а також забезпечити принципи такого нагляду за роботою бізнесу, які без втручання в роботу бізнесу будуть забезпечувати постійний моніторинг роботи бізнесу на відповідність чинному законодавству.

Що ми робимо для цього вже сьогодні:

Моя безпосередня робота у якості Головного координатора Оперативного штабу при Держекоінспекції показала, що сьогоднішня система екологічного нагляду і контролю потребує реформування, але це не лише реформування Держекоінспекції як органу, що здійснює державний нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства. Це реформування принципів та підходів у системі здійснення екологічного нагляду і контролю.

Просто кілька прикладів: ми беремо екологічні інспекції Польщі, Німеччини, та інших європейських країн, ми бачимо, що основною функцією, яку вони виконують – моніторинг стану довкілля та визначення причин забруднення довкілля. Є система моніторингу 24/7, є контроль за її станом. Фіксується забруднення у певній точці, інспекція виїжджає, розбирається та здійснює перевірку. І, якщо це пов’язано з діяльністю Підприємства (викиди, скиди), здійснюється перевірка такого Підприємства. Однак, без факту фіксації незалежними моніторинговими системами забруднення, жоден екологічний інспектор не підійде до такого Підприємства з питанням перевірки. Але, якщо допустив забруднення плати, тут вже «домовлятися» не вийде, бо все зафіксовано.

Саме так має працювати система екологічного нагляду і контролю. І це все ми зараз будемо імплементовувати. Це і Рекомендації ЄС про мінімальні вимоги до роботи екологічних інспекції №2001/331/ЄС, і Євродирективи №2004/35/ЄС і №2008/50/ЄС та інші.

І саме цього від нас очікують і європейські партнери у сфері екологічного нагляду і контролю, і європейські та міжнародні партнери України, які мають намір та бажання інвестувати в Україну.

Я можу з впевненістю сказати, що питання реформування системи екологічного нагляду і контролю, мною буде доведено до належного вирішення, а з допомогою наших міжнародних партнерів, які висловили свою зацікавленість щодо участі у цьому питанні, ми дійсно зробимо систему екологічного нагляду і контролю однією з кращих прикладів у Європі. 

Саме тому для всієї України важливо – якомога швидше імплементувати європейські та міжнародні принципи у наше законодавство та підзаконні акти. А поточний рівень виконання Угоди про асоціацію, який відповідальне за його виконання орган – Міндовкілля, характеризує як 66%, є неприпустимим для реалізації проєвропейського курсу України.

І наостанок: я вже говорила, що повернення до старого немає, до старих принципів, до старих схем. Останнім часом до мене стали надходити «дзвіночки» про начебто бажання окремих посадовців їх повернути, якщо я отримаю письмові підтвердження про це, я першою направлю звернення до правоохоронних органів про перевірку таких дій.

Будемо бити по рукам тим, хто, допоки наші ЗСУ мужньо захищають Україну та ризикують своїми життями, намагається повернути старі схеми та принципи їх роботи.

Так, у нас багато проблем (північний та східний сусід, відходи руйнації, проблеми промислового забруднення), але у нас і багато можливостей. І лише шляхом спільного діалогу та консенсусу, діалогу влади з бізнесом та громадськістю, ми дійсно можемо досягнути багато.

А всім іноземним партнерам, які ще придивляються до України, я завжди говорю, що сьогоднішня Україна, це зовсім інша Україна, ніж та, яка була в 2019, 2014 та в попередніх роках. Це незалежна патріотична країна з українцями, які будують майбутнє для всіх наших українських дітей та онуків на наступні десятиріччя і бачать себе невід’ємною частиною Європи. Хоча часто це відбувається ціною власного життя!»

Форум триває!

Прес-служба ПАЕУ