РЕЗОЛЮЦІЯ форуму взаємодії «TOGETHER-2022»

Нагадаємо, форум взаємодії «TOGETHER-2022: Стійка трансформація як частина глобальної технології перемоги», що відбувся 27 жовтня онлайн, зібрав довкола викликів сьогодення сфери довкілля і перспектив зеленої відбудови і відновлення понад 180 представників ОТГ з різних регіонів України, 145 представників бізнес-представників різних сфер та галузей (в онлайн протягом дня активно брали участь в обговоренні понад 150 фахових еко-, енерго- та waste-менеджерів). Форум відбувся за ініціативи Асоціацій ПАЕУ, Об’єднаних ТГ, Global 100 RE Ukraine, за підтримки проєкту UNIDO

Резолюція підготована також за участі

• 359 експертів сфери green recovery, стійкого розвитку, енергоефективності, ВДЕ, екотрансформації реальних секторів економіки
• 41 профільної галузевої асоціації
• 38 ЗВО та НДІ України 

Нижче пропонуємо текст резолюції 

РЕЗОЛЮЦІЯ форуму взаємодії «TOGETHER-2022: Стійка трансформація як частина глобальної технології перемоги», що відбувся 27 жовтня, онлайн Адресовано:

Офіс Президента
Кабінет Міністрів України
Верховна Рада України
НКРЕКП

Питання, що винесено на обговорення: 

• Як вирішити проблемні питання протидії військовим правопорушенням у сфері охорони навколишнього природного середовища в умовах збройної агресії та правильно зафіксувати численні екоциди для стягнення репарацій в майбутньому
• Як в умовах війни та повоєнної розбудови підтримати бізнес, зменшуючи державне регулювання та дотримуючись євроінтеграційних вимог щодо імплементації всіх природоохоронних, директиви з енергоефективності тощо
• Які норми законодавства, пов’язаного з кліматом, охороною довкілля, сталою енергетикою та транспортом мають бути переглянуті негайно в умовах війни
• Що врахувати на всіх рівнях влади для зеленого відновлення, експлуатації будівель і енергоефективних технологій
• Відходи руйнування та реформа управління відходами: як виконати завдання на найближчий рік
• Як визначити потенційний обсяг і джерела фінансування кліматичних цілей
• Необхідність внесення змін до Кодексу газорозподільних систем та інших нормативних актів, щодо додаткового (більше одного разу) коригування річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) на 2022 рік в бік зменшення та ін. 

Зазначено,

шо незважаючи на безпрецедентність ситуації через військову агресію рф та значну багатофакторну невизначеність, базові підходи для програмування  відновлення та розвитку міжнародним співтовариством все ж напрацьовані та стануть Україні в нагоді. 

Наголошено,

що за висновками світової наукової спільноти, а також ООН, ОЕСР та ЄС:

• досягнення цілей сталого розвитку, мінімізація негативного впливу на зміну клімату, врегулювання криз, незалежно від типу подій, включаючи збої критичної інфраструктури, відносяться до єдиної категорії «комплексних проблем» із близькими механізмами вирішення. А саме, - необхідні взаємно структуровані стратегічні секторальні рішення (Стратегії, за визначенням) та відповідні національні  плани з їх фінансовим забезпеченням  та інституалізація багатосторонніх спільних дій;
• прийняття рішень інвесторами, щоб капітал був спрямований на компанії, заходи, проекти та результати, - потребують визначення фінансового забезпечення у національних планах довгострокових мотивуючих політик та регуляторних актів що не тільки сформує взаємодію бізнесу, центральної та місцевої влади,- а і, насамперед та в першу чергу, залучення депутатського корпусу всіх рівнів, громадських організацій, наукових кіл, представників ключових донорів, МФО, іноземних та вітчизняних банків. При цьому не тільки не потрібен формальний регуляторний/координаційний орган  на  вищому політичному  рівні (Уряду або Президента) й тим самим будуть забезпечені механізми протидії проявам корупції і кримінальним правопорушенням у сфері охорони навколишнього природного середовища на регуляторному рівні. Самоорганізована професійна спільнота забезпечить наукове обгрунтовання системних рішень з урахуванням національних особливостей та специфічних атрибутів проблематики.

Підкреслено,

що Європейська Комісія:

• основою Європейського Зеленого Курсу та відновлення економіки внаслідок Covіd-19 вважає інтегровані Національні плани з енергетики та клімату (НПЕК), які мають бути дорожньою картою для інвесторів та включати на додаток до енергетичного блоку (енергобезпека, енергоефективність, інтеграція енергоринків), а і весь економічний (декарбонізація економіки), у тому числі соціальний (справедливий перехід) та розділ з інновацій;
• утворила єдину команду  для  боротьби  зi зміною  клімату,  яка  очолена  Віце-Президентом ЄК з питань Енергетичного Союзу

Привернуто увагу,

що в Україні НПЕК розглядається відповідальністю лише Міненерго, ще навіть не оприлюднений для компетентного обговорення стейкхолдерами, високовірогідно не охоплює всі необхідні галузеві сектори та програмні дії щодо фінансування. Також треба зауважити, що актуальний НПЕК за процедурою має бути розроблений тільки на підставі оновленого НВВ2, розробка якого у терміни до СОР27 є міжнародним зобов’язанням України. 

Зауважено,

що інтеграція в нові ланцюжки створення вартості потребує прискореної підготовки до впровадження широкого спектру провідних інноваційних технологій, регуляторного забезпечення змішаного фінансування та апроксимації функціонування вітчизняного фінансового сектору до відповідних механізмів Міжнародних Фінансових Організацій та ЄС. Недосконалість системи фінансових послуг  України для корпоративних клієнтів:

• унеможливлює планування пільгових експортних кредитних ліній із підтримуючою безповоротною технічною допомогою країнами-постачальниками провідних інноваційних технологій,
• гальмує можливість виконання міжнародних зобов’язань за Угодами про асоціацію з ЄС й кліматичною Паризькою,
• ускладнює підготовку проектів та програм до участі у конкурсах фондів сталого фінансування, кліматичних фондів ЄС, у тому числі за проектами загальноевропейского інтересу.

Це стає особливо актуальним через колосальне підвищення дефіциту державного, місцевих  та бізнесових бюджетів внаслідок масштабних руйнувань об’єктів значного спектру інфраструктури України російським загарбником.

Закликано:

• Віднести до невідкладних пріоритетів Уряду розробку сучасного оновленого НВВ2 та НПЕК, як базової частини заходів підготовки до вступу до ЄС, а також підґрунтя для залучення розширеного пільгового зовнішнього фінансування
• Всім громадськім організаціям, ЗМІ, бізнесу, ОТГ та міжнародну спільноту взяти до пильної уваги та надання всебічного сприяння діям України щодо оновлення НВВ2, НПЕК та конвергенції до міжнародної системи фінансових послуг. 

Щодо виконання вимог Закону України «Про енергетичну ефективність» 

Зазначено,

що для виконання ЗУ щорічно необхідно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатки на програми з підвищення енергоефективності не менше 1% видаткової частини бюджету. 

Наголошено

Україна має представити вже у 2022 році національну відповідь на ініціативу ЄС «Хвиля реновацій». Абсолютно логічним виглядає пакет із 3-ох інструментів з термомодернізації будівель:

• «Теплі кредити» від Держенергоефективності
• «Енергодім» від Фонду енергоефективності
• «Велика термомодернізація» від Укрфінжитло.

Всі інструменти мають інституційну основу та матимуть синергію завдяки підсилення один одного, створення прозорої конкуренції  у бюджетній сфері та житловому секторі. За достатнього фінансування 20% будівель відповідатимуть європейським стандартам енергоефективності вже до 2030 року.

Закликано:

Для достатнього фінансування цих інструментів потрібно лише виконання вимог Закону України «Про енергетичну ефективність»: щорічно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатки на програми з підвищення енергоефективності не менше 1% видаткової частини бюджету.

Акцентовано:

На 2023 рік це 25 млрд грн, що в 4,5 рази менш за обсяг дотацій на здешевлення газу для населення у 2022 році.

Термомодернізація будівель зараз і надалі відіграватиме стратегічну роль в процес зеленої трансформації  національної економіки враховуючі 34% частку сектору будівель в енергобалансі кінцевого споживання, додаємо про те, що централізоване теплопостачання великих міст вщент зруйноване за останні два тижні. 

Щодо ОВД

Наголошено:

Попри надскладні для економіки України умови діюча процедура ОВД досі має більш зарегульований, ніж вимагає Директива 2011/92/ЄС характер і повністю закорумпована, що в умовах війни можна прирівняти до особливого злочину! Міжнародні партнери змусять Україну привести все у відповідність до їхніх вимог, тому що, скажімо, Скринінг і Скоупінг – це одні з найважливіших елементів без яких процедура ОВД неможлива. 

Запропоновано: 

• Спростити процедуру ОВД:
• на час війни можливість здійснення видів діяльності, охоплених Додатками І та ІІ Директиви 2011/92/ЄС за декларативним принципом з обов’язковим проходженням ОВД у поствоєнний період.
• На післявоєнний період:

- переглянути та привести у відповідність до Європейських критеріїв, згідно яких визначається необхідність проходження процедури ОВД.

- Залучити профільних фахівців відповідних галузей;

- розробити систему скоупінгу (визначення обсягу досліджень);

- розпочати роботу з розроблення методик прогнозування впливу на довкілля, які відсутні (наприклад з розрахунку обсягів утворення відходів);

- привести у відповідність до Закону постанову КМУ №1026, внести зміни якими скасувати можливість відмови у видачі висновку з ОВД та усунути невизначеності щодо обсягів збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти під час переоснащення, капітального ремонту, реконструкції чи розширення;

- у постанові 1026 додати, що викопіювання з генерального плану, зонінгу або детального плану території подаються у випадку їх наявності та поширення на територію планованої діяльності. Оскільки вищезазначені документи поширюються на межі населеного пункту, а промислові об’єкти переважно розташовані переважно поза ними;

- встановити відповідальність за невидачу висновку з ОВД, з порушенням вимог нормативних актів;

- при наступних перевірках/оцінках дотримання екологічних умов Висновків з ОВД враховувати забруднення, спричинені  військовими діями, як фонові концентрації забруднюючих речовин в компонентах довкілля та не вимагати від підприємств компенсувати збитки, нанесені довкіллю.

- провести аналіз змісту виданих висновків з ОВД прибрати з висновків абсолютно нічим необґрунтовані екологічні умови.

-розробити загальні та секторальні Методичні рекомендації з післяпроектного моніторингу.

Важливо скасувати дублювання ОВД та Оцінки впливу на довкілля. 

Доцільно в ДБН А.2.2-1:2021 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)» внести зміни за аналогією з ДБН А.2.2 – 3:2014 «Склад та зміст проєктної документації»: «За наявності звіту з оцінки впливу на довкілля матеріали (розділ) оцінки впливів на навколишнє середовище у складі проектної документації розробляються тільки в частині заходів, не включених до звіту з оцінки впливу на довкілля.». 

Додатково акцентовано:

У Висновках з ОВД просимо Міндовкілля враховувати порядок звітування виключно у відповідності з вимогами чинного законодавства! Зазначені у численних Висновках з ОВД вимоги ускладнюють роботу підприємств нафтогазової галузі особливо великих державних компаній у воєнний час, які бурять десятки свердловин на рік у різних регіонах України та забезпечують енергетичну безпеку держави. При цьому щомісячна інформація про відходи не використовується Міндовкілля для жодного аналізу.

Обгрунтовано:

За останній час у низці Висновків з ОВД планової діяльності підприємств нафтогазової сфери містяться необґрунтовані вимоги щодо поводження з відходами при розробці нафтогазових родовищ, особливо при бурінні експлуатаційних і розвідувальних свердловин. У таких Висновках є вимога «щомісячно надавати інформацію щодо утворюваних відходів на підприємстві, їх кількісного та якісного складів, а також відомості стосовно спеціалізованої організації, яка забезпечує їх утилізацію».

У попередні довоєнні роки, була інша більш лояльна вимога «щорічно надавати інформацію щодо утворюваних відходів на підприємстві та їх кількості, якими спеціалізованими організаціями вони вивозитимуться та утилізуватимуться». У відповідності до вимог Податкового кодексу України звітним періодом для сплати екологічного податку є квартал.  Наказом Мінприроди від 07.07.2008 No 342 затверджено типову форму первинної облікової документації N 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», згідно з якою звітним періодом також є квартал. Відповідно до вимог нормативних актів Держстату України звіт про утворення та поводження з відходами згідно з формою No 1-відходи подається виключно щороку. 

Щодо спрощення регуляторних вимог з:

1. охорони атмосферного повітря:

• Потрібні роз’яснення, щоб під час розробки інвентаризації джерел викидів користуватися наказом Мінприроди № 317 від 16.08.2004 «Про затвердження Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел».
• Уточнення ст. 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря»: здійснюється регулювання викидів забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, устаткування, перелік якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та ін.

2. оформлення спеціального водокористування:

• доцільно видалити необхідність оформлення спеціального водокористування вторинними водокористувачами на забір води з мереж первинних водокористувачів під час оформлення дозволу на спецводокористування з підземних свердловин
• Водний Кодекс, ст. 48, доцільно доповнити статтею: «Отримати дозвіл на спецводокористування необхідно всім первинним водокористувачам, у деяких випадках – вторинним, що здійснюють скид у водні об’єкти. Окрім вторинних водокористувачів, що здійснюють забір води з мереж первинних водокористувачів»

3. спрощення звітності

• Залишити один Звіт про управління відходами – форму статзвітності № 1 – відходи. Скасувати необхідність оформлювати додатковий Звіт з управління відходами та Декларацію про відходи – внести зміни в ЗУ «Про управління відходами»
• Інтегрувати платформу «Екосистема» та електронну систему статистичної звітності, та формувати необхідні звіти автоматично з стат. форми № 1 – відходи
• Використовувати статзвітність замість запитів додаткової звітності
• Спростити форми стат. звітності:

           - № 2 (тп) – повітря – видалити для підприємств 3 групи рознесення  

             викидів за процесами та категоріями

           - № 1 – відходи – подавати звітність за місцем реєстрації (наразі один  

             оператор системи розподілу вимушений ділити 3 тис. тон відходів на 35  

             місцевих одиниць) 

Щодо перегляду кодексу НКРЕКП щодо обсягу споживання природного газу

Наголошено,

на необхідності термінових заходів по врегулювання ситуації НКРЕКП із розрахунками за договором розподілу природного газу для підприємств, в яких обсяг споживання природного газу в умовах війни падає понад втричі 

Запропоновано

дозволити робити додаткове коригування в бік зменшення, адже насьогодні неможливо точно спланувати роботу у постійних форс-мажорних обставинах та визначитись з обсягом природного газу, потрібного для їх роботи.  

Обгрунтовано

Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року зі змінами внесеними в 2020р., встановлення з січня 2020р. річної замовленої потужності (за замовчуванням) споживачу на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу споживачем за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року (абзац 1 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодекса газорозподільних систем). І відповідно оплата здійснюється за замовлену потужність. 

Таким чином, вказаним нормативним документом підприємства позбавлені можливості проводити розрахунки за договором розподілу природного газу за фактично використаний підприємством природний газ.

Зазначимо, про уточнення річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) споживача, що не є побутовим, в умовах воєнного стану, непобутові споживачі мають право одноразово, у термін з 24.05.2022 року по 15.09.2022 року провести коригування обсягів споживання (замовленої потужності) природного газу на 2022 рік.

Значна частина підприємств зробила коригування навесні, однак це не вирішило подальшу проблему, бо обсяг споживання і надалі критично падає.

За таких обставин надмірно сплачені власні кошти підприємством за невикористаний газ не повернуться підприємству, а залишаться монополісту.

В разі невжиття термінових заходів по врегулювання ситуації із розрахунками за договором розподілу природного газу сотні підприємств зупиняться на невизначений період (в тому числі будівельної сфери – вкрай критично в умовах війни), що призведе до вивільнення працівників, а держава не дотримає надходження до бюджету у вигляді податків. 

Щодо REPowerUA для України для розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та відмови від російського викопного палива

18 травня 2022 року Європейська комісія схвалила план REPowerEU, який передбачає повну відмову членів ЄС від російських енергоресурсів. І таке рішення викликано не тільки російською агресією проти України, а й енергетичною залежністю європейської економіки від імпортного російського викопного. Енергетична залежність української економіки – це пряме спонсорство озброєння рф. За нашою останньою оцінкою Україна за російські енергоносії (нафта, бензин, дизель, газ, вугілля, ядерне паливо, електроенергія) заплатила близько 350 млрд дол. США (в реальних цінах з поправкою на інфляцію) за роки незалежності.

Всі компонети європейського плану повністю підходять в якості зелених інструментів відновлення та розвитку України. Тому потрібно розробити новий план REPowerUA для України для розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та відмови від російського викопного палива.

Запропоновано

• Розробити новий план REPowerUA для України для розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та відмови від російського викопного палива;
• Розробити дієвий механізм стягнення збитків завданих руйнуванням та обмеженим функціонуванням об’єктів ВДЕ внаслідок російської агресії за рахунок конфіскації російських активів, міжнародних арбітражів та репарацій;
• Затвердити на національному рівні ціль «Досягнення 100% ВДЕ до 2050 року»;
• Розробити дієву і амбітну програму відмови протягом кількох років від російського газу, вугілля, нафти та нафтопродуктів, а також план заходів для її виконання. Така програма знадобиться одразу після завершення воєнних дій і має стати основою відновлення енергетики України, в тому числі програми підтримки такого відновлення зі сторони колективного 

Заходу;

• Розробити та реалізувати програму «Енергоефективність – національна ідея». Скорочення енергоємності допоможе зробити українські товари більш конкурентоспроможними на європейських та глобальних ринках, а наше довкілля – чистішим.
• Сприяти впровадженню біометанових проектів, що допоможуть українським підприємствам виробляти «зелену» енергію, замістити викопне паливо, скоротити викиди парникових газів, суттєво підняти інноваційний рівень виробництва, отримати органічні добрива для збільшення урожайності, скоротити собівартість виробництва, а також стати незалежними від кон’юнктури волатильних енергетичних ринків;
• Створити «водневі долини» в Україні з метою реалізації потенціалу виробництва зеленого водню; Реалізувати ініціативу щодо сонячних дахів: поетапне юридичне зобов’язання встановлювати сонячні панелі на нових громадських та комерційних будівлях та нових житлових будинках;
• Сприяти розвитку українських вітропарків.

Щодо розвитку сталого сільського господарства,  відновлення родючості ґрунтів та розмінування земель С/Г призначення

Наголошено:

Через російське вторгнення Україна опинилася в лідерах по забрудненню територій вибухонебезпечними предметами. З 2014 року постраждало 150-180 тисяч кв. км, що становить 25-30% всієї території. Зокрема, сільськогосподарські землі забруднені імпровізованими боєприпасами, касетними снарядами, протипіхотними мінами, протитанковими мінами. На цих територіях українські аграрії не можуть здійснювати господарську діяльність.

В умовах війни саме аграрний сектор, який став основним наповнювачем бюджету, забезпечує внутрішню продовольчу безпеку та експорт, потребує якнайшвидшого очищення територій. Необхідно збирати інформацію з  супутникових даних, чим та як забруднено території — артилерійські снаряди, вибухівки, ракети. Пріоритетом для очищення с/г площ має бути картування небезпечних територій; оцінка небезпек від вибухонебезпечних предметів. 

Окрім того, зменшення природної родючості ґрунту аграрії почали відчувати ще до повномасштабної війни, і загрозливі для сільського господарства тенденції продовжують зростати. Щорічні втрати ґрунтів становлять майже 500 млн тон на рік.

За різними експертними оцінками, внаслідок втрати NPK в ґрунтах через ерозію, щорічні збитки становлять десь 5 млрд доларів США, а на 1 гривню доданої вартості в рослинництві припадає 1/3 гривні втрат від ерозії.

Запропоновано:

• Розробити та затвердити національну програму розмінування земель С/Г призначення;
• Розробити дієвий механізм стягнення збитків завданих забрудненням ґрунтів внаслідок військових дій та замінуванням полів за рахунок конфіскації російських активів, міжнародних арбітражів та репарацій;
• Розробити та затвердити національну програму «Відновлення родючості та нульова деградація ґрунтів в Україні»;
• Сприяти «озелененню» парку сільськогосподарської техніки: використання зеленої енергії, біометану, біодизелю та зеленого водню в якості палива; Сприяти розвитку ощадливих технологій землеробства: вуглецеве землеробство, біологічне землеробство, технології no-till, strip-till;
• Сприяти розвитку сектору виробництва органічної сільськогосподарської продукції та продуктів харчування як високорентабельному та сталому бізнесу;
• Збільшення обсягів використання органічних добрив, зокрема дигестату біогазових установок, для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин в ґрунтах.

Прикінцеві положення 

Наголошуємо, для ефективної взаємодії законодавчої, виконавчої, місцевої влади, бізнесу, громад, науки, з метою вирішення зазначених проблем, кроссекторальних завдань України на шляху декарбонізації, green recovery, адаптації до змін клімату учасниками платформи 

Запропоновано 

Допомогу Україні від створеної у жовтні 2022 року Національної мережі «НАБС» з метою ефективної підготовки України до членства в ЄС (ДОДАТОК ДО РЕЗОЛЮЦІЇ), підвищення інституційної спроможності у сфері європейської інтеграції, створивши кроссекторальну потужну силу, що: 

• стане незалежним гравцем, котрий даватиме достовірну інформацію Європі, світу, громадам про реалістичність реалістичність сталого розвитку, протидії загрозам зміни клімату і якість green recovery
• відслідковуватиме транспорентну відповідність нормам права ЄС національного законодавства, дотримання взятих перед міжнародними партнерами зобов’язань зі стійкого відновлення, збереження довкілля і імплементації Директив ЄС
• видаватиме публічно міжнародній спільноті достовірну інформацію про використання коштів для green recovery і інформуватиме сектори економіки про всі можливості зеленої трансформації
• видаватиме реально діючі норми з аналізом ризиків (норми мають створювати саме галузеві асоціації, що володіють і практикою, і нормами, і аналізом свого сектору, як це прийнято у всьому світі). Міністерства мають лише створювати горизонтальні міжсекторальні зв’язки і координувати всю цю матрицю, а не навпаки, як це є зараз.

Інформовано:

Національна мережа «НАБС» створена за ініціативи Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ залучає партнерів для реальної дієвої допомоги Україні: 

• CSR Ukraine (Центру «Розвиток КСВ»)
• Асоціація експертів зі сталого розвитку
• Європейська бізнес-асоціація
• Міжнародна торгова палата
• Асоціація соціального розвитку через право
• ГС «100 RE Ukraine»
• ГС «Органічна Україна»
• Європейське співтовариство з охорони праці (ЄСОП)
• Фонд «Озеленення України»
• ГО «Благодійний фонд «Право на захист»
• ВГО «Українська аграрна конфедерація»
• ГО «Український аграрний форум»
• Асоціація виробників цементу України «Укрцемент»
• ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада»
• ВГО «Асоціація агроекології України»
• Асоціація інженерів-консультантів України
• ГС «Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами»
• ГС «Біоенергетична асоціація України»
• ГС «Українська вітроенергетична асоціація»
• ГС «Українська вітроенергетична асоціація»
• ГС «Асоціація сонячної енергетики України»
• ГО «Кадровий резерв енергетики»
• ГО «Центр розвитку Бесарабії»
• Всеукраїнське об’єднання обласних організацій роботодавців підприємств металургійного комплексу «Федерація металургів України»"
• Об’єднання підприємств «Укрметалургпром»
• Асоціація виробників молока
• ВГО «Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України»
• ГО «Всеукраїнське братство Бджолярів України»,
• Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор»
• ГО «Всеукраїнське водне товариство WaterNet»
• ГО «Центр енергетичної безпеки України»
• Асоціація «Свинарі України»
• Асоціація «Союз птахівників України»
• Асоціація західноукраїнських забудовників
• ГС «Енергетична асоціація «Українська Воднева Рада»
• МГО «Інститут сталого розвитку»
• Українська асоціація підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія»
• Асоціація водного бізнесу CityUP
• ВГО «Жива планета»
• ГО «Українська Асоціація Громадського Здоров'я»
• Асоціація «Підприємств промислової Автоматизації України» 

а також: 

• Києво-Могилянська академія
• КНУ ім. Т. Шевченка
• НАУКОВО-ДОСЛІДНА УСТАНОВА «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ»
• Національний транспортний Університет
• Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету
• ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ Ім. Академіка В.Лазаряна
• Національний Університет «Львівська політехніка»
• НУ «Житомирська політехніка»
• НУ «Полтавська політехніка»
• Національний Авіаційний Університет
• Інститут біології і медицини ім. Тараса Шевченка
• Інститут Сталого Розвитку ім. В.Чорновола Національного Університету «Львівська Політехніка»
• Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва
• Національна металургійна академія України
• Одеський державний екологічний університет
• КПІ імені Ігоря Сікорського
• Державна Екологічна академія (післядипломної освіти та управління)
• Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України
• Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ,
• Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
• Інститут відновлюваної енергетики НАН України
• Інститут екології економіки і права
• Інститут фізики Національної академії наук України
• Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
• Національний університет харчових технологій
• Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України
• Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України
• Науковий Центр Аерокосмічних Досліджень Землі
• Інституту Геологічних Наук Національної Академії Наук України
• Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України.
• Інститут агроекології і прородокористування НААН
• Харківський національний технічний університет сільського господарства ім.П.Василенка
• Кам’янець подільським національним університетом ім.Івана Огієнка
• Львівський Національний Аграрний Університет
• Уманський державний педагогічний університет ім.П.Тичини
• Львівський державний університет безпеки життєдіяльності
• Факультет захисту рослин, біотехнологій та екології НУБІП України
• Національний лісотехнічний університет

Повна програма форуму >>>

Відеозапис – за посиланням

Прес-служба ПАЕУ