Чи має право підприємство вивозити власні утворені побутові відходи з території підприємства на полігон для складування твердих побутових та негабаритних відходів власним спеціалізованим транспортом (сміттєвозом)?

В ідеалі підприємство має укласти договір з виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території. Однак реалії сьогодення показують, що частіше підприємства, маючи спеціалізований транспорт та уклавши договір з полігоном ТПВ, вивозять відходи своїми силами, не порушуючи при цьому природоохоронні вимоги щодо перевезення та передачі побутових відходів. Однак зверніть увагу, що при цьому порушуються вимоги санітарного законодавства в частині недотримання процедури санітарного очищення населених місць.

Законодавча база:

1) ЗУ «Про відходи» визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини на території України.

Відповідно до статті 17 ЗУ «Про відходи» суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані укласти договори з юридичною особою, яка у порядку, затвердженому постановою КМУ «Питання надання послуг з вивезення побутових відходів» від 16 листопада 2011 року № 1173 (далі — Порядок № 1173), визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об’єкт утворення відходів. Порядок № 1173 передбачає процедуру підготовки та проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту з прийняттям відповідного рішення.

Стаття 35-1 ЗУ «Про відходи» наголошує: збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

2) Згідно зі статтею 1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року № 2806-IV документ дозвільного характеру — дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодженнятощо), який дозвільний орган зобов’язаний видати суб’єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб’єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

3) Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (далі — ЗУ «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»), але в цьому Переліку відсутній дозвільний документ, що надавав би право суб’єкту господарювання на вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту. Відповідно до статті 1 ЗУ «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку.

Цей матеріал публікується частково. Повна версія – у №9, 2017 журналу «Екологія підприємства»

Відповідь надано у серпні 2017 року в рубриці ТОП-10 запитань місяця: блок журналу передбачає щомісяця розгляд найгарячіших запитань екологів, що надходять на адресу редакції.

Ми працюємо, щоб знаходити рішення!

Джерело: журнал «Екологія підприємства»

Придбати вигідний комплект видань
Свіжий номер журналу