Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Чи можна використовувати дійсний Дозвіл до отримання нового, з дотриманням ДПФ та ефективності? Як правильно спланувати реконструкцію?

Підприємство має дозвіл на викиди, в якому зазначене конкретне газоочисне обладнання, ПДФ та ефективність. Планується заміна частини старих циклонів на нові, сучасні фільтри. Укладено договір на розробку документації на отримання нового Дозволу, позитивний висновок з ОВД. Але отримання Дозволу на викиди займає дуже багато часу і, якщо вивести з експлуатації відповідні лінії, створиться дуже велике економічне навантаження на підприємство. Чи можна використовувати дійсний Дозвіл до отримання нового, з дотриманням ДПФ та ефективності? Який можливий компроміс, щоб і не порушувати законодавство, і не зупиняти роботу? Як правильно спланувати реконструкцію?

Відповідь: Діючий дозвіл є підставою для експлуатації тільки тих джерел, які в ньому зазначені, а не нових. Експлуатацію нових джерел викидів підприємство може здійснювати після отримання дозволу на викиди для них. Незалежно від дотримання загальних вимог щодо загальної кількості забруднюючих речовин та їх граничних нормативів, експлуатація нових джерел без дозволу є порушенням вимог природоохоронного законодавства, що зумовлює ризики застосування заходів відповідальності (адміністративна відповідальність, ризик призупинення експлуатації нових джерел до отримання дозволу на них, ризик застосування господарських санкцій).

Питання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря регламентується Законом України «Про охорону атмосферного повітря». Зокрема, за ст. 11 Закону, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання. Діючий дозвіл є підставою для експлуатації тих джерел, які в ньому зазначені, але не нових.

Також, необхідно з’ясувати умови висновку з оцінки впливу на довкілля в частині викидів забруднюючих речовин. Якщо у висновку зазначено, як умова, здійснення викидів після отримання дозволу на викиди, то підприємство має отримати дозвіл на нові джерела викидів. В іншому випадку матиме факт не виконання умов висновку з оцінки впливу на довкілля, і як наслідок — діяльність суб’єкта господарювання може бути тимчасово заборонена (зупинена), до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов.

Ризики в частині призупинення діяльності матимуть місце у разі експлуатації нових джерел без дозволу під час перевірки контролюючого органу. Застосування господарських санкцій, стягнення збитків за здійснення викидів без дозволу може бути застосоване, якщо цей факт буде виявлено під час перевірки та відображено в акті перевірки. Наразі, відносно наказу, яким було затверджено методику нарахування збитків, скасовано державну реєстрацію.

З метою встановлення єдиного підходу до визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (організованими та неорганізованими), Держекоінспекцією України опубліковано проєкт наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіянні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря».

Використовуючи, вказані документи та відповідний розрахунок, підприємство може визначити орієнтовний розмір збитків.

Окремим питанням буде нарахування податку і підстава для визначення джерел, з яких надходить забруднююча речовина та їх обсягів. Обсяги викидів стаціонарними джерелами забруднення платники екоподатку визначають самостійно, а для перевірки правильності їх визначення контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників Держекоінспекції України та її територіальних органів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ). При цьому слід зазначити, що до суб’єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені ст. 123 ПКУ, у разі коли дані перевірки свідчать про заниження податкового зобов’язання в результаті неправильно застосованої суб’єктом господарювання ставки екоподатку. Аналогічна позиція висловлена ДФС (посилання можна знайти у Живому Журналі).

Тож, приймаючи рішення, підприємство має зважено оцінити всі ризики та їх вартість.

 

      Матеріал є частиною публікації «ТОП-10».

  Повна версія – в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №8, 2020
 

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!