Ведення вказаних форм для суб’єктів господарювання є необов’язковим та носить лише рекомендаційний характер.
Типові форми первинного обліку з охорони атмосферного повітря ПОД-1 «Журнал обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристик» та ПОД-2 «Журнал обліку виконання заходів з метою охорони атмосферного повітря» були затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР «Про затвердження форм первинної облікової документації з охорони повітряного басейну» від 9 червня 1981 року № 329, який відповідно до наказу Державної служби статистики України «Про визнання таким, що не застосовується на території України, наказу Центрального статистичного управління СРСР «Про затвердження форм первинної облікової документації з охорони повітряного басейну» від 09.06.1981 № 329» від 11 листопада 2015 року № 323 не застосовується на території України.
Однак на сьогодні відсутній нормативно-правовий документ, який би регламентував порядок виконання обов’язку підприємств, установ, організацій та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік, передбаченого статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII.
Також, згідно з наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря» (річна) та № 2-ТП (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря» (квартальна) від 20 жовтня 2008 року № 396, розділ «Заходи, спрямовані на зменшення викидів забруднювальних речовин та парникових газів у повітря» заповнюються на основі даних з типової форми первинної облікової документації №№ ПОД-2 «Журнал обліку виконання заходів з метою охорони атмосферного повітря» відповідно до Інструкції щодо її заповнення, затвердженої наказом Держкомстату від 30 квітня 2004 року № 252, яка на сьогодні залишається чинною.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» від 26 грудня 2008 року № 758-0-2-08-19 неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхня суперечність з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.
Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту). У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.
Цей матеріал публікується частково. Повна версія – у №9, 2017 журналу «Екологія підприємства»
Відповідь надано у серпні 2017 року в рубриці ТОП-10 запитань місяця: блок журналу передбачає щомісяця розгляд найгарячіших запитань екологів, що надходять на адресу редакції.
Ми працюємо, щоб знаходити рішення!
Джерело: журнал «Екологія підприємства»
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»