Екологічні податки у державних фінансах країн Європи

Європейське екологічне оподаткування — складна система з різного роду податкових платежів, механізму торгівлі квотами на викиди і низки як податкових, так і неподаткових стимулів.

Екологічні податки, які можуть стягуватися у країнах ЄС, частково співпадають з компонентами екологічного податку в Україні: наприклад, податки за забруднення та частково енергетичні податки в ЄС та такі компоненти екологічного податку в Україні, як податок за забруднення атмосферного повітря, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення відходів, податку за обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

При тому екологічні податки ЄС включають такі види податків, які в Україні існують окремо від екологічного: а саме, транспортні податки та податки на ресурси в ЄС і рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, води, користування надрами тощо в Україні.

Дані про екологічні податки у статистиці ЄС подаються у розрізі надходжень від податків на:

• енергію;
• транспорт;
• забруднення;
• ресурси.

Основну частину надходжень від екологічного оподаткування у ЄС складають податки на енергію – від 47% до 93%. Тому не зовсім коректне буде порівняння обсягів екологічних податків ЄС та екологічного податку в Україні. Проте можливо частково зіставити їх за видами.

Рисунок 1. Порівняння видів екологічних податків України та країн Європи

Класифікація екологічних податків країн ЄС

I. Податки на енергію (включаючи паливо для транспорту):

1. Енергетичні продукти для транспортних цілей:
   • неочищений бензин;
   • свинцевий бензин;
   • дизельне паливо;
   • інші енергетичні продукти для транспортування (природний газ, керосин або мазут).
2. Енергетичні продукти для стаціонарних цілей:
   • легкий мазут;
   • важкий мазут;
   • природний газ;
   • вугілля;
   • кокс;
   • біопаливо;
   • споживання та виробництво електроенергії;
   • споживання та виробництво теплопостачання;
   • інші енергоносії для стаціонарного використання.
3. Парникові гази:
   • вміст вуглецю в паливі;
   • викиди парникових газів.

II. Податки на транспорт (крім палива для транспорту):

• імпорт чи продаж автотранспортних засобів (одноразові податки);
• реєстрація або використання автомобілів, періодичні (наприклад, річні)
• податки;
• використання доріг;
• плата за затори і міські збори;
• інші транспортні засоби (кораблі, літаки, залізниці тощо);
• рейси та авіаквитки;
• страхування автомобіля (не включає загальні страхові податки).

III. Податки на забруднення:

1. Виміряні чи оцінені викиди в атмосферне повітря:
   • виміряні чи оцінені викиди NO_x;
   • виміряні чи оцінені викиди SO_x;
   • інші вимірювані або оцінені викиди в атмосферне повітря (крім CO₂).
2. Озоноруйнуючі речовини;
3. Виміряні чи оцінені скиди у води:
   • виміряні або орієнтовні стоки речовин, які окислюються;
   • інші вимірювані або розрахункові стоки до води;
   • збір та очищення стічних вод, фіксовані річні податки.
4. Непрямі джерела забруднення вод:
   • пестициди (на основі, наприклад, хімічного складу, ціни або обсягу);
   • штучні добрива (на основі, наприклад, вмісту фосфору або азоту абоціни);
   • гній.
5. Поводження з відходами:
   • Збирання, обробка або утилізація;
   • Індивідуальні товари (упаковка, контейнери для напоїв, акумулятори, шини, мастильні матеріали).
6. Шум (зліт та посадка повітряних суден).

IV. Податки на використання ресурсів:

• абстракція води;
• збирання біологічних ресурсів (деревини, полюванні та вилов риби);
• видобуток сировини (мінерали, нафта та газ);
• зміна ландшафтів та різання дерев.

Рисунок 2. Загальний дохід від екологічного податку за видами податку в країнах Європи

Основну частину надходжень від екологічного оподаткування у країнах ЄС складають податки на енергію – від 47%, у Німеччині, Франції та Польщі – більше 80 відсотків. Податки на забруднення складають зовсім незначну частку надходжень від екологічного оподаткування – до 10%, у деяких країнах взагалі відсутні.

Більше про екологічні фінанси – в Звіті про екологічні фінанси, розробленому експертами ПАЕУ та ЦЕРН.