Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Використання екоподатку на екологічну модернізацію може стати частковим інструментом для виконання міжнародних зобов’язань України

Трансформувати екологічний податок і почати його використовувати безпосередньо на екологічну модернізацію забруднювальних підприємств, а не на проєкти, що мають непряме відношення до охорони навколишнього середовища — таким вбачає першочергове завдання для України Валерія Заружко, віцепрезидентка Професійної Асоціації екологів України, — повідомляє видання ZNAJ.UA.

Для ефективного виконання цього завдання потрібно створити Фонд, який буде акумулювати кошти екоподатку та використовувати їх за призначенням. На сьогодні ж половина коштів з цього податку, який надходить від промислових підприємств за забруднення навколишнього середовища, потрапляє до загального бюджету і не використовується на розвиток природоохоронної сфери. Таку думку Валерія Заружко висловила під час обговорення державної політики в галузі охорони навколишнього середовища та шляхів її імплементації в Національну економічну стратегію 2030. Організатором експертної дискусії виступив Центр економічного відновлення (ЦЕВ).

«Якщо з 1 січня до 31 жовтня 2020 року держбюджет отримав від промисловості понад 3,5 млрд гривень, то це не означає, що така сума буде використана на фінансування цільових екологічних проєктів. В Україні розчинення екологічних податків у загальних фінансах призводить до фінансування екологічної модернізації за залишковим принципом. У наших реаліях екологічний податок сприймається як свого роду індульгенція. Діє принцип – заплатив і можеш забруднювати. Платити двічі тепер ще й за екомодернізацію ніхто не поспішає. Але водночас Україна бере на себе міжнародні зобов'язання щодо скорочення викидів, не розуміючи, як це зробити і не маючи реальних економічних інструментів. Такі підходи призводять до нульового результату. Менше викидів не стає», – прокоментувала віцепрезидентка ПАЕУ.

Як приклад вона навела Національний план зі скорочення викидів (НПСВ), який Україна взяла як європейське зобов'язання наприкінці 2017 року і повинна була почати реалізовувати з 2021 року, попередньо розробивши механізми реалізації, зокрема і фінансові. Але цього не сталося, і тепер знову йдуть дискусії про перенесення термінів. Досвід з НПСВ повинен навчити Україну аналізувати зобов'язання в галузі охорони навколишнього середовища з точки зору вартості їх виконання заздалегідь – до того, як зобов'язання стають частиною українського законодавства.

«Угода про Асоціацію передбачає державну підтримку на зелену модернізацію в розмірі 40%. Європа так і проходила свій шлях. Ми повинні враховувати реальний економічний баланс і створити умови для перебудови нашої промисловості. Україна повинна забезпечити реальну модернізацію, а не на папері. Недостатньо сказати: «Україна скоротить викиди промисловості» – потрібно дати економічний інструмент – як вона це зробить. Екоподаток – також може стати частковим інструментом виконання цих зобов'язань», – підсумувала Валерія Заружко.

За матеріалами https://society.znaj.ua/.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!