Країни ЄС підтримали Україну та її водневу «дорожню карту»

Світова енергетика змінюється. 3 квітня Україна зробила важливий крок на зустріч Європі та новій відновлювальній енергетичній галузі – водневій. Завдяки енергетичній асоціації «Українська Воднева Рада» та її президенту Олександру Рєпкіну офіційна українська делегація вперше стала повноправним учасником головної промислової виставки Європи «Hydrogen + Fuel Cells» в Ганновері.

Підґрунтя для активізації розвитку водневої енергетики України було закладене ще у листопаді 2018 року, коли новостворена Українська Воднева Рада стала частиною головного водневого енергетичного агентства Європи «Hydrogen Europe». Таким чином, Українська Воднева Рада перетворилася на першу національну організацію, прийняту в структури Європейської комісії від країни, яка не є членом Європейського союзу.

Наступним кроком стало написання самої водневої «дорожньої карти» України. План дій, сценарій розвитку та способи впровадження водневої енергетики в економічну модель України розробили: Українська Воднева Рада, Інститут відновлюваної енергетики НАН України та Hydrogen Europe.

Українська «дорожня карта» водневої енергетики розроблена до 2035 року включно. За словами творців карти, виконання запропонованих заходів дасть можливість: розробити та впровадити ефективні енергосистеми на основі відновлюваних джерел енергії, забезпечені системами акумулювання, зберігання, транспортування та використання водню різного виду та потужності; розробити та впровадити механізми державного управління і регулювання у сфері водневої енергетики, розробити законодавчі та нормативно-правові акти.

«Гармонізована із законодавством ЄС – «дорожня карта» стане тією ланкою, яка допоможе Україні зробити ще один крок у бік Євросоюзу. Адже екологічні директиви ЄС суворі. І країни, які бажають приєднатися до Євросоюзу, мають їм відповідати та поступово відходити від високовуглецевих технологій. Наша мета: досягнення 25-ти відсоткової частки водню в газотранспортній системі України та експорт «зеленого» водню до Європи», – розповідає Олександр Рєпкін.

Директор Інституту відновлювальної енергетики НАН України та співавтор «дорожньої карти» Степан Кудря відмітив, що саме вітчизняна наукова база дозволила так швидко створити план розвитку водневої енергетики України.

«Надихає той факт, що розвиток водневої енергетики нарешті можливий і в Україні. Десятки років наукові розробки українських вчених не використовувалися в рідній країні. Проте саме Інститут відновлювальної енергетики став одним з розробників проекту в Данії, який поєднав вітрову електростанцію і гідролізер. І ось тепер ми можемо застосувати наш досвід і в Україні», – говорить Степан Кудря.

За словами члена правління головної європейської водневої асоціації Hydrogen Europe та голови Латвійської Водневої Ради Айварса Старіковса (Aivars Starikovs), на розробку латвійської водневої «дорожньої карти» пішло два роки.

«Нашу (українську) «дорожню карту» ми розробили приблизно за рік. Вплинуло усвідомлення того, що все потрібно брати в свої руки. Україна не має користуватися чужими розробками. Брати найкраще – так, але план дій має бути власний» – говорить Олександр Рєпкін.

І нарешті, 3 квітня 2019 року під час міжнародного круглого столу, організованого Українською Водневою Радою у Ганновері, був презентований проект «дорожньої карти» водневої енергетики України. Підписан міжнародний меморандум  про підтримку плану дій та розвитку водневої енергетики України з головним водневим енергетичним агентством Європейської комісії «Hydrogen Europe», Німецькою та Латвійською водневими асоціаціями.

«Цей договір дає можливість Українській Водневій Раді вести дискусію на найвищому рівні в Європі по імплементації всіх водневих технологій в усі галузі життя держави. Це можливість в найкоротші терміни закінчити і отримати експертизу документів Української Водневої Ради, а саме «дорожньої карти» та плану розвитку водневих технологій до 2035 року. Наша співпраця – можливість обмінюватися інформацією, ділитися досвідом різних напрямків передових європейських країн і організацій, спостерігати за розвитком їх законодавства, синхронізуватися з цими країнами і якнайшвидше привезти всі кращі технології в Україну», – пояснив президент енергетичної асоціації «Українська Воднева Рада» Олександр Рєпкін.

Крім підписання меморандуму про підтримку «дорожньої карти» України, паралельно під час засідання круглого столу було представлено й оновлену «дорожню карту» розвитку водневої енергетики всієї Європи. Ця подія засвідчила, наскільки європейські асоціації зацікавлені в розвитку водневої енергетики України і наскільки серйозно вони до цього ставляться.

Серед міжнародних представників, які дали «зелене світло» українській «дорожній карті»: виконавчий директор Fuel Cells and Hydrogen joint undertaking (FCH JU, Європейська Комісія) Bart Biebuyck та представники від Hydrogen Europe: голова Латвійської Водневої Ради (H2LV) Aivars Starikovs; голова The German Hydrogen and Fuel Cell Association (DWV), Hydrogen Council (Globe) та віце-президент NELL corporation Werner Diwald.

Член правління головної європейської водневої асоціації «Hydrogen Europe» та голова Латвійської Водневої Ради Айварс Старіковс відмітив наскільки «дорожня карта» важлива для України в плані синхронізації її енергосистеми з Європою. Як приклад, Латвія – країна, яка вже пройшла цей шлях, за якихось два роки отримала 200 млн євро інвестицій на будівництво водневих проектів. Експерти впевнені: Україна здатна повторити цей успіх.

«Великим досягненням не тільки для Української Водневої Ради, але й для всієї країни, став той факт, що на нас сьогодні покладають великі енергетичні надії наші європейські партнери. Україна має стати і стане – одним з основних постачальників водню в Європу. Вже сьогодні нас зустрічають, як повноправних членів ЄС. Розроблена «дорожня карта» водневої галузі отримала позитивні оцінки  основних гравців на ринку водневої енергетики – і це, я вважаю, справжній результат», – говорить віце-президент енергетичної асоціації «Українська Воднева Рада» Василь Доронін.

Важливою подією у Ганновері для України став виступ українських делегатів на головній сцені заходу Public Forum Talk на тему: Hydrogen Industry – Economic chance for regions of structural change? (пер. з англ. Воднева індустрія: Економічний шанс структурних змін для регіонів?) За участю Олександра Домбровського, Сергія Савчука, Олександра Рєпкіна та представників Німеччини, Данії та Латвії із дотриманням усіх міжнародних протоколів офіційного діалогу між міжнародними асоціаціями та Європейською комісією.

Темами обговорення стали: розвиток водневої інфраструктури; зберігання енергії та балансування воднем енергетичної мережі; можливості (зазначені в «дорожній карті») для структурних та індустріальних змін областей України (перспективних для впровадження водневих проектів). Спікери також говорили про необхідність законодавчих змін, розробку спеціальних програм підтримки національних (міжнародних) інвесторів, для залучення в Україну та розміщення вже готових енергетичних рішень. А також торкнулися теми впровадження водневого «зеленого» тарифу та можливе створення всіх умов для транспортування відновлюваної енергії до ЄС, шляхом додавання «зеленого» водню до ГТС (транзиту до ЄС).

«Я задоволений участю в конференції, дискусіями, самою виставкою. Ми ще раз переконалися, що воднева індустрія має величезний потенціал. Водень може стати одним з інструментів вирішення проблеми енергетичної незалежності, енергетичної безпеки власного виробництва, енергетичних ресурсів, енергетичної ефективності, децентралізованих енергетичних систем», – говорить перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський.

Про те, чи почули «водневу» Україну в Європі розповів президент енергетичної асоціації «Українська Воднева Рада» Олександр Рєпкін:
«Сьогодні ми маємо запит суспільства на енергетичну незалежність України та покращення екології. І саме розвиток водневої енергетики може нам це забезпечити. Українська Воднева Рада робить все для того, щоб налагодити діалог між Європейським союзом та Україною в цій галузі. Ми вже стали партнерами з Hydrogen Europe і передовими національними асоціаціями. Не у всіх країн ЄС вийшло це зробити, а ми вже в складі, як асоційований член. Пишатися, і справді, є чим».

Наскільки розвиток української водневої енергетики важливий для Європи йшлося й на офіційній вечері-зустрічі української делегації з генеральним секретарем «Hydrogen Europe» Георгіосем Хатзімаркакісом (Jorgo Chatzimarkakis). Генеральний секретар головного європейського агентства сприяння розвитку водневої енергетики підтримав Україну на шляху її енергетичної незалежності та виказав надію, що український водень скоро стане потрапляти й на європейський ринок.

«Ми зацікавлені в українському водні. І ми розуміємо наскільки для українців важлива їх незалежність, в тому числі – і енергетична», – зауважив Георгіос Хатзімаркакіс.

Георгіос Хатзімаркакіс також відмітив важливість розбудови водневої інфраструктури в Україні. За його словами, «дорожня карта» – це перший, безумовно, важливий крок, але далеко не останній. В Європі нестача поновлюваних енергоресурсів, зокрема, водню – і в України з’явився реальний шанс стати його постачальником. Та для цього: по-перше, необхідна законодавча база; по-друге, інфраструктура.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський також наголосив на важливості розробки законодавчої бази для розвитку водневої енергетики:
«Думаю, що вже наступний склад парламенту, після обрання восени, буде займатися цією проблемою. Водневі технології – це один з тих напрямів, в якому Україна може дуже швидко наздогнати Європу та стати одним з енергетичних лідерів. Впевнений: водень повинен стати певною енергетичною одиницею і мати відповідний еквівалент».

Про латвійський досвіт впровадження водневої енергетики розповів голова Латвійської Водневої Ради Айварс Старіковс:
«Дорожня карта» водневої енергетики  – шанс для України. Це  перший розрахунок того, як фізично впровадити водневі технології в українську економіку. У Латвії на це пішло три роки. За цей час ми почали впроваджувати перші проекти. Зараз, наприклад, з муніципалітетом Риги ведуться переговори про впровадження 200 водневих автобусів. Політичний ресурс у нас відставав до того моменту, поки Європейський союз випустив свою директиву по інфраструктурі альтернативних палив, якої тепер має дотримуватися кожна держава ЄС – і справа пішла».

Крім іншого, у «дорожній карті» водневої енергетики України були розглянуті можливості використання відновлюваної енергетики (вітрової та сонячної) в комплексі з водневою. Адже в Європі вважають, що саме за такими технологіями майбутнє.

«Вітрові і сонячні електростанції вже показали свою ефективність на території України. Потрібно тільки пристосувати їх потужності для відокремлення водню – і на виході ми отримуватимемо екологічно-чисте, відновлювальне джерело енергії – «чистий» водень, який так високо цінують у Європі», – говорить Олександр Рєпкін.

Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук зауважує, що, враховуючи швидкі темпи впровадження нових «зелених» проектів, виникає потреба у балансуванні енергосистеми. І саме водень може вирішити цю проблему.

«Сподіваємось, що інновації на виставці найближчим часом використовуватимуть і в Україні. Це питання часу та динаміки впровадження. Для того, щоб Україна швидше розвивала цей напрямок, нам потрібно розробляти програми підтримки та законодавчу базу. Ця виставка показала нам реальних виробників, які впроваджують подібні проекти не лише в своїх країнах, але мають можливість інвестувати у відповідне виробництво за кордоном і створювати спільні підприємства по використанню і розвитку водню», – додав Сергій Савчук.
Презентація «дорожньої карти» водневої енергетики України; підписання меморандуму з Hydrogen Europe, Німецькою та Латвійською водневими асоціаціями; вихід на відкритий діалог з країнами ЄС у сфері водневої енергетики – результати, які з часом змінять усю енергетичну систему України, сприятимуть наближенню нашої країни в ЄС, – впевнені експерти.

«На даному етапі воднева «дорожня карта» – це відправна точка бачення гармонізованого та сталого розвитку української енергетичної моделі, яка повинна відповідати сучасним методам впровадженим в ЄС. Водень це еволюція енергетичної моделі та вимога часу, а у майбутньому –  обов’язкова вимога ЄС. Ми хочемо впровадити «дорожню карту» в українську економічну модель – і побачити її у дії. Я пишаюся тим, що ми стали членами Hydrogen Europe та отримали статус головного стейхолдера водневої теми в Україні від ЄС», – підсумував президент Української Водневої Ради Олександр Рєпкін.

Позитивно діяльність Української Водневої Ради та її президента оцінив і Олександр Домбровський. Він відзначив швидкий рух уперед в діяльності асоціації:

«Діяльність Української Водневої Ради оцінюю дуже позитивно. Мені надзвичайно приємно, що президент Української Водневої Ради та команда рухаються так швидко. Якщо Українська Воднева Рада, за підтримки політиків та громадських організацій, екологічних організацій чи організацій, які підтримують розвиток «чистої» відновлювальної енергетики, буде так само швидко рухатись, як до сьогоднішнього дня, то енергетичні трансформації України, на користь всіх українців в державі, відбудуться дуже швидко».