Майбутні фахівці «зеленої» енергетики: чого чекати?

Країна знаходиться напередодні прірви кадрового голоду у «зеленій» енергетиці.

Частка генерованої електрики з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), за різними джерелами, в спожитій енергії у світі на сьогодні складає 26%. І планується її збільшити до 55% до 2030 року.

Орієнтовно, в 50 країнах світу частка виробництва електричної енергії з ВДЕ вже перевищує 50%, або наближається до цього рівня.

Наприклад, за підсумками минулого року, часткою у 46% ВДЕ відзначилась Німеччина, яка, доречі, не є дуже сонячною.

ВДЕ – це чисте довкілля, можливість доступу до енергії в місцях де немає розвинутої енергетичної інфраструктури і звісно, це зміцнення енергонезалежності країни.

Слідкуючи за сучасними світовими тенденціями, ресурс, що використовується для будівництва нових об’єктів генерації електричної енергії на 62% складають ВДЕ.

ВДЕ має суттєві конкурентні переваги у зменшенні собівартості будівництва. Так, собівартість знизилась у 2019 році в порівнянні з 2010 роком: СЕС на 87%, ВЕС на 46%, за даними IRENA.

В минулому році відбувся потужний ріст ВДЕ в Україні. За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, в 2019 році було встановлено 4,5 ГВт нових потужностей, що збільшило загальну потужність приблизно втричі, до 6,8 ГВт.

Сумарно ці станції дозволяють виробляти понад 8,4 млрд кВт-г електроенергії, або 5,5% від загального обсягу. Все це – завдяки €3,7 млрд інвестицій лише у 2019 році.

Динамічне зростання кількості фахівців зеленої енергетики у світі

За даними дослідження Renewable Energy and Jobs, що проведене IRENA (Міжнародна агенція з відновлюваної енергетики), в 2021 році у галузі зеленої енергетики працює 11,983 млн людей.

Зокрема, у експлуатації сонячних та вітрових електростанцій 4,4 млн, у гідроенергетиці 1,2 млн, у біоенергетиці 0,6 млн, а 5,78 млн проектують та будують нові об’єкти.

Крім того, у виробництві обладнання альтернативної енергетики зосереджено 6,54 млн. трудових ресурсів. Отже, взагалі, у світі у галузі задіяно 18,523 млн фахівців (що стрімко наближується до кількості IT-спеціалістів – 23 млн осіб).

За висновками компанії Ernst & Young (EY), реалізація амбітної цілі щодо підвищення частки відновлюваної енергетики в ЄС до 2030 року до 50%, за належної політичної підтримки, здатна до 2021 року збільшити зайнятість у сонячній енергетиці до 175 тис. осіб.

Підвищення зайнятості у виробництві обладнання очікується у зв’язку зі створенням Європейської ради з виробництва для сонячної енергетики (European Solar Manufacturing Council, ESMC).

Європейська асоціація сонячної енергетики (Solar Power Europe) передбачає, що реалізація відповідної промислової політики за цим напрямом здатна збільшити зайнятість у сонячній генерації до 300 тис. осіб.

В ЄС гравці енергоринку інвестують в освіту

Аналізуючи досвід взаємодії з університетами та spin-offами найбільшої енергетичної компанії Федеративної Республіки Німеччина E.ON SE, а також німецьких операторів магістральних електромереж Ampiron GmbH, TenneT TSO GmbH, 50Hertz Transmission та EnBW Transportnetze, можна побачити, що кожна з компаній має спільні навчальні програми та наукові лабораторії з профільними технічними університетами.

Через присутність в університетах бізнес диктує свої вимоги до формування рамок кваліфікацій, які повинні мати випускники для працевлаштування у компаніях. Крім того, брендовані аудиторії та лабораторії формують у студентів відчуття корпоративного духу та стилю, якого бракує українським випускникам.

Окремої уваги заслуговує досвід розвитку партнерства з університетами державної енергетичної компанії Франції Électricité de France, що має власну мережу університетів (профільних кафедр та лабораторій), які готують фахівців у галузі електроенергетики для всієї країни.

Таким чином, системний оператор та генеруюча компанія формує кадровий резерв, який постійно оновлюється, для всієї галузі енергетики цілої країни.

Навіть у сусідній Польщі є успішні приклади реформування освітніх програм під сучасні потреби електроенергетики.

Так, ініціатива Smart Grid European Technology Platform суттєво вплинула на зміну освітніх програм у 6 технічних університетах Республіки. У освітні програми включено дисципліни, які стосуються побудови Smart Grid та управління електромережами.

Окремо, на запит від бізнесу відреагувала середня спеціальна освіта: у Республіці Польща із зростанням потужностей сонячної електрогенерації виник попит на спеціалістів із монтажу фотовольтаїчних панелей. Тому відразу у 28 професійно-технічних училищах відкрились напрями підготовки «монтаж сонячних енергосистем».

А що в Україні?

Донедавна Україна входила у ТОР-20 країн світу, за темпами розвитку зеленої енергетики, займаючи 18-те місце у Світі, поступаючись попереднім місцем Туреччині.

Так, Україна не залишається осторонь сонячної революції. У 2018 році встановили 802 МВт потужностей СЕС – втричі більше, ніж у 2017. Потужність введених в дію станцій зросла на 228% у порівнянні з об’ємами приєднання до мережі у 2017. А за 2019 рік ми додали майже 2 ГВт.

За рядом обставин темпи зростання ринку призупинились. Однак, відбувся значний сплеск на ринку сонячної енергетики для власного споживання, а також, - вітрогенерації.

Ряд компаній – лідерів ринку вітрогенерації декларують будівництво нових проектів вже без «зеленого» тарифу.

На сьогодні, згідно дослідження Європейсько-Українського енергетичного агентства (ЄУЕА) на ринку праці у ВДЕ задіяно 14 300 осіб, що сумарно, більше, ніж працює у державних компаніях Укренерго (8 075 осіб) та Укргідроенерго (3 200 осіб).

Крім того, на етапах будівництва нових об’єктів «зеленої» генерації додатково залучається до 14-15 тис. фахівців-будівельників, електриків та енергетиків по всій території України.

Сьогодні, у більшості компаній-гравців ринку «зеленої» енергетики спостерігається нестача кваліфікованих фахівців, здатних реагувати на нові тенденції ринку.

Нами опитано керівників та HRів 20 найбільших підприємств галузі в Україні та визначено перелік фахівців, яких сьогодні та у найближчій перспективі потребує ринок (визначено за зменшенням запитуваності):

• проектувальники, що мають навички якісного виконання авторського нагляду за реалізацією проекту;
• проектувальники високовольтних мереж;
• територіальні-планувальники;
• інженери-організатори плану будівельних робіт;
• цивільні інженери та будівельні бригадири;
• інженери з телекомунікацій та зв’язку;
• кваліфіковані монтажники та електромонтажники, енергетики;
• фахівці з охорони праці та пожежної безпеки;
• експерти з контролю якості;
• логістичні спеціалісти із досвідом ЗЕД;
• експерти з правового, енергетичного регулювання, нерухомості та оподаткування, стандартизації;
• фінансові брокери;
• машиністи кранів та самохідної будівельної техніки;
• водії вантажних автомобілів;
• низькокваліфікований будівельний персонал.

Отже, як бачимо, сьогодні країна знаходиться напередодні прірви кадрового голоду у зеленій енергетиці.

Це, в першу чергу, - виклик для української системи вищої та середньо спеціальної освіти.

За менеджментом навчальних закладів якої і залишається вибір: стане це «вікном можливостей» чи черговим кадровим голодом.

Джерело: mbiz.censor.net