Майбутні фахівці «зеленої» енергетики: чого очікувати далі?

Станіслав Ігнатьєв, PhD, голова комітету ВДЕ Професійної Асоціації Екологів України, CEO “Solar Generation” LLC, засновник Харківського енергетичного кластеру

Частка генерованої електрики з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), за різними джерелами, в спожитій енергії у світі на сьогодні складає 26%, і планується її збільшити до 55% до 2030 року. Орієнтовно, в 50 країнах світу частка виробництва електричної енергії з ВДЕ вже перевищує 50%, або наближається до цього рівня. Наприклад, за підсумками минулого року, часткою у 46% ВДЕ відзначилась Німеччина, яка, доречі, не є дуже сонячною. 

ВДЕ – це чисте довкілля, можливість доступу до енергії в місцях де немає розвинутої енергетичної інфраструктури і звісно, це зміцнення енергонезалежності країни.  Слідкуючи за сучасними світовими тенденціями, ресурс, що використовується для будівництва нових об’єктів генерації електричної енергії на 62 % складають ВДЕ. ВДЕ має суттєві конкурентні переваги у зменшенні собівартості будівництва. Так собівартість знизилась у 2019 році в порівнянні з 2010 роком: СЕС на 87%, ВЕС на 46%, за даними IRENA. В минулому році відбувся потужний ріст ВДЕ в Україні. За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, в 2019 році було встановлено 4,5 ГВт нових потужностей, що збільшило загальну потужність приблизно втричі, до 6,8 ГВт. Сумарно ці станції дозволяють виробляти понад 8,4 млрд КВт-год електроенергії, або 5,5% від загального обсягу. Все це - завдяки € 3,7 млрд інвестицій лише у 2019 році.

Динамічне зростання кількості фахівців зеленої енергетики у світі

За даними дослідження “Renewable Energy and Jobs”, що проведене IRENA (Міжнародна агенція з відновлюваної енергетики), у 2021 році у галузі зеленої енергетики працює 11,983 млн. людей, зокрема у експлуатації сонячних та вітрових електростанцій 4,4 млн., у гідроенергетиці 1,2 млн., у біоенергетиці 0,6 млн., а 5,78 млн. проектують та будують нові об’єкти. Крім того, у виробництві обладнання альтернативної енергетики зосереджено 6,54 млн. трудових ресурсів. Отже, взагалі, у світі у галузі задіяно 18,523 млн. фахівців (що стрімко наближується до кількості IT-спеціалістів – 23 млн. осіб).

За висновками компанії Ernst & Young (EY), реалізація амбітної цілі щодо підвищення частки відновлюваної енергетики в ЄС до 2030 року до 50%, за належної політичної підтримки, здатна до 2021 року збільшити зайнятість у сонячній енергетиці до 175 тис. осіб. Підвищення зайнятості у виробництві обладнання очікується у зв’язку зі створенням Європейської ради з виробництва для сонячної енергетики (European Solar Manufacturing Council, ESMC). Європейська асоціація сонячної енергетики (Solar Power Europe) передбачає, що реалізація відповідної промислової політики за цим напрямом здатна збільшити зайнятість у сонячній генерації до 300 тис. осіб.

В ЄС гравці енергоринку інвестують в освіту

Аналізуючи досвід взаємодії з університетами та spin-offами найбільшої енергетичної компанії Федеративної Республіки Німеччина E.ON SE, а також німецьких операторів магістральних електромереж Ampiron GmbH, TenneT TSO GmbH, 50Hertz Transmission та EnBW Transportnetze, можна побачити, що кожна з компаній має спільні навчальні програми та наукові лабораторії з профільними технічними університетами. Через присутність в університетах бізнес диктує свої вимоги до формування рамок кваліфікацій, які повинні мати випускники для працевлаштування у компаніях. Крім того, брендовані аудиторії та лабораторії формують у студентів відчуття корпоративного духу та стилю, якого бракує українським випускникам.

Окремої уваги заслуговує досвід розвитку партнерства з університетами державної енергетичної компанії Франції Électricité de France, що має власну мережу університетів (профільних кафедр та лабораторій), які готують фахівців у галузі електроенергетики для всієї країни. Таким чином, системний оператор та генеруюча компанія формує кадровий резерв, який постійно оновлюється, для всієї галузі енергетики цілої країни.

Навіть у сусідній Польщі є успішні приклади реформування освітніх програм під сучасні потреби електроенергетики. Так, ініціатива Smart Grid European Technology Platform суттєво вплинула на зміну освітніх програм у 6 технічних університетах Республіки. У освітні програми включено дисципліни, які стосуються побудови Smart Grid та управління електромережами. Окремо, на запит від бізнесу відреагувала середня спеціальна освіта: у Республіці Польща із зростанням потужностей сонячної електрогенерації виник попит на спеціалістів із монтажу фотовольтаїчних панелей, тому відразу у 28 професійно-технічних училищах відкрились напрями підготовки «монтаж сонячних енергосистем».

А що в Україні?

Донедавна Україна входила у ТОР-20 країн світу, за темпами розвитку зеленої енергетики, займаючи 18те місце у Світі, поступаючись попереднім місцем Туреччині. Так, Україна не залишається осторонь сонячної революції. У 2018 році встановили 802 МВт потужностей СЕС — втричі більше, ніж у 2017, потужність введених в дію станцій зросла на 228% у порівнянні з об’ємами приєднання до мережі у 2017. А за 2019 рік ми додали майже 2 ГВт. 

Однак, за рядом обставин темпи зростання ринку призупинились. Однак, відбувся значний сплеск на ринку сонячної енергетики для власного споживання, а також, - вітрогенерації. Ряд компаній – лідерів ринку вітрогенерації декларують будівництво нових проектів вже без «зеленого» тарифу.

На сьогодні, згідно дослідження Європейсько-Українського енергетичного агентства (ЄУЕА) на ринку праці у ВДЕ задіяно 14 300 осіб, що сумарно, більше, ніж працює у державних компаніях Укренерго (8 075 осіб) та Укргідроенерго (3 200 осіб). Крім того на етапах будівництва нових об’єктів зеленої генерації додатково залучається до 14 000-15 000 фахівців-будівельників, електриків та енергетиків по всій території України. Сьогодні, у більшості компаній-гравців ринку «зеленої» енергетики спостерігається нестача кваліфікованих фахівців, здатних реагувати на нові тенденції ринку.

Нами опитано керівників та HRів 20 найбільших підприємств галузі в Україні та визначено перелік фахівців, яких сьогодні та у найближчій перспективі потребує ринок (визначено за зменшенням запитуваності):
-    проектувальники, що мають навички якісного виконання авторського нагляду за реалізацією проекту;
-    проектувальники високовольтних мереж;
-    територіальні-планувальники;
-    інженери-організатори плану будівельних робіт;
-    цивільні інженери та будівельні бригадири;
-    інженери з телекомунікацій та зв’язку;
-    кваліфіковані монтажники та електромонтажники, енергетики;
-    фахівці з охорони праці та пожежної безпеки;
-    експерти з контролю якості;
-    логістичні спеціалісти із досвідом ЗЕД;
-    експерти з правового, енергетичного регулювання, нерухомості та оподаткування, стандартизації;
-    фінансові брокери;
-    машиністи кранів та самохідної будівельної техніки;
-    водії вантажних автомобілів;
-    низькокваліфікований будівельний персонал.

Отже, як бачимо, сьогодні країна знаходиться напередодні прірви кадрового голоду у зеленій енергетиці. Це, в першу чергу, - виклик для української системи вищої та середньо спеціальної освіти. За менеджментом навчальних закладів якої і залишається вибір: стане це «вікном можливостей» чи черговим кадровим голодом.