Понад 3,3 млрд євро інвестовано в енергоефективність та «чисту» енергетику України за 5 років

Інвестиції в альтернативну енергетику та енергоефективність в Україні становили 3,3 млрд євро за останні п'ять років завдяки ефективним законодавчим стимулам. Про це повідомив на прес-конференції 20 серпня в Будинку Уряду Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, який окреслив журналістам результати роботи за 5 років та ініціативи, завдяки яким українські сім’ї зменшують комунальні платежі, а бізнес інвестує у вітчизняну «зелену» електро- та теплоенергетику.

За його словами, було зменшено на 6 млрд м3 у рік споживання газу населенням, бюджетною сферою та теплокомуненерго у 2018 році порівняно із 2014 роком. Таким чином, Україна щороку заощаджує близько 1,2 млрд євро, не витрачаючи їх на закупівлю блакитного палива.

Щодо інвестицій у відновлювану енергетику та енергоефективність: найбільше грошей було вкладено у «чисту» енергетику: понад 2,5 млрд євро — у близько 3000 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики, більше 500 млн євро — у понад 2200 МВт нових потужностей, що генерують тепло «не з газу».

Крім цього, близько 650 000 родин (а це еквівалентно двом регіонам України) утеплилися завдяки співфінансуванню «теплих кредитів» із державного та місцевих бюджетів. Тепер усі ці родини заощаджують до 70% на комунальних послугах, а їхня нерухомість зросла у ціні приблизно на 30%. Ще 3 000 ОСББ можуть залучити до 1 млрд грн «теплих кредитів» у цьому році.

«У 35 разів було збільшено обсяг фінансування місцевих програм здешевлення «теплих кредитів»: із 5 млн грн у 2014 році до близько 170 млн грн у 2019-му», – додав Сергій Савчук.

За його словами, вперше було запроваджено ЕСКО-механізм, в рамках якого приватні інвестори уклали вже понад 340 контрактів вартістю близько 500 млн грн для утеплення бюджетних установ. Економія енерговитрат сягає 70% без жодної бюджетної інвестиції.

Серед інших напрацювань – в 3 рази збільшено кількість місцевих органів влади, де впроваджено енергомоніторинг у бюджетній сфері: із 60 таких органів влади у 2017 році до 210 у 2019-му.

Також За участю Держенергоефективності розроблено та Парламентом прийнято у 2017 р. Закон України № 2119-VIII щодо запровадження 100% обліку тепла і води в країні.

► Вперше із врахуванням кращих європейських практик розпочато сертифікацію енергоефективності будівель;
► вже атестовано близько 1300 енергоаудиторів, які мають право проводити сертифікацію будівель та обстеження інженерних систем;
► більше 400 перших будівель отримали енергетичні сертифікати.

За ініціативи Держенергоефективності розроблено Концепцію стимулювання енергетичної утилізації сміття та низку законопроектів, що дозволять:
► інвесторам вкладати кошти у так звані «waste-to-energy plants», як в Данії, Великобританії та інших країнах;
заміщувати в еквіваленті до 1 млрд куб м газу щороку;
►  і, як результат, зменшити кількість сміттєзвалищ.

У 2018 р. ініційовано приєднання України до Міжнародного агентства із відновлюваних джерел енергії (IRENA).
Крім цього, було запроваджено Інвестиційну карту «UAMAP» (https://www.uamap.org.ua), де опубліковано понад 100 потенційних проектів на суму понад 4 млрд євро.

Спільно із МЗС Фінляндії та НЕФКО засновано та вже працює Фінсько-український трастовий фонд обсягом 6 млн євро для фінансування підготовки проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики. Вже опрацьовуються заявки, а фінські компанії зможуть стати співінвесторами нових проектів.

За участю Держенергоефективності розроблено та Парламентом прийнято Закон України від 25.04.2019 № 2712-VIII щодо переходу на систему аукціонів у відновлюваній енергетиці.

Близько 12 000 родин перейшли на електроенергію з енергії сонця. Для порівняння у 2014 р. лише близько 20 домогосподарств мали сонячні панелі.

За словами Сергія Савчука, усі зазначені ініціативи сприяють не лише зменшенню енергоспоживання та оптимізації енерговитрат громад, а й формують нову енергоефективну культуру у суспільстві.
«Враховуючи набутий досвід, Держенергоефективності продовжує працювати над пріоритетними завданнями. Серед них – розробка нової

5-річної цільової програми для населення, бюджетної сфери та промисловості; розвиток системи аукціонів; впровадження механізму стимулювання підприємств до енергоефективних заходів та переходу на відновлювані джерела енергії; розвиток сфери енергетичної утилізації сміття; створення ринку твердого біопалива; розвиток сфери виробництва та використання рідких біопалив; запровадження ринку «зелених» облігацій», - зазначив голова відомства.

Джерело: Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності