Зелений тариф — тариф, за яким оптовий ринок електричної енергії України зобов’язаний закуповувати електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії — вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), у тому числі на введених в експлуатацію пускових комплексах.
Звичайно, порівнювати отримання прибутку від продажу енергії та депозит у банку трохи некоректно. Депозит — це більше захист грошей від інфляції та девальвації, тоді як бізнес завжди пов’язаний з певними ризиками. Але останніми роками банківська система не дає достатньо приводів для довіри людей. Натомість «зелений» тариф законодавчо закріплений державою.
Власник сонячної станції з періодом окупності 8 років повертає свої вкладення зі швидкістю 12–13% кожного року. Покласти валюту на депозит можна за ставкою 5–7 %, для гривні цей показник становить близько 16 %. І варто зазначити, що ставки продовжують знижуватися.
Тому сонячна станція може розглядатися як достатньо вигідна альтернатива триманню коштів у банку.
Увага! Матеріал публікується частково. Повна версія – у № 9, 2017 журналу «Екологія підприємства»
Джерело: журнал «Екологія підприємства»
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»