Розбираємо ситуацію: відмова щодо видачі висновку з ОВД (видобування корисних копалин відкритим способом)

2) Якщо розглянути сам звіт, то на стор. 118, 122 вказано, що родючий шар ґрунту знятий і передбачена рекультивація земель, що, власне, і є заходами, які зменшують негативний вплив на ґрунти, проте «експерт», скоріш за все, в міру своєї компетенції, цього просто не розуміє.

3) Цей абзац взятий зі статті 35 Закону України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року № 962-IV і стосується підприємств, які проводять обробіток земель, а не підприємств гірничодобувної промисловості.

У зауваженнях 5 і 6 чиновники вимагають надання підтверджуючих відомостей щодо відсутності в межах території родовища зон рекреації, культурних ландшафтів, пам’яток архітектури, історії, культури, об’єктів природно-заповідного фонду, земель зарезервованих для наступного заповідання, об’єктів екомережі. При цьому «експерти» посилаються на положення законів України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року

№ 1805-III, «Про охорону археологічної спадщини» від 18 березня 2004 року № 1626-IV, «Про природно-заповідний фонд» від 16 червня 1992 року № 2456-XII і не конкретизують, в яких саме статтях нормативних документів містяться такі «положення».

Проте:

1) сфера дії жодного із вищезазначених законів не поширюється на підготовку та зміст звіту з ОВД;

2) жоден із перерахованих законів, а також Закон № 2059 таких підтверджуючих відомостей не вимагає;

3) не зрозуміло, що саме має на увазі чиновник під терміном «підтверджуючі відомості», хто та за якою процедурою такі відомості повинен надавати;

4) відповідно до част. 1, ст. 6 Закону № 2059 відповідальність за достовірність наведеної у звіті з ОВД інформації несе саме суб’єкт господарювання, а не чиновник. Якщо ж «експерт» виявив в межах впливу планованої діяльності, наприклад об’єкт ПЗФ і будь-який недопустимий вплив на нього, тільки в такому випадку він може зробити відповідне зауваження, належним чином обґрунтувавши його згідно з вимогами чинного законодавства.

Найцікавішим є те, що проаналізувавши зміст звіту з ОВД можна встановити, що «Цілями планованої діяльності є продовження промислової розробки родовища кварцитів, провадження планової діяльності планується на ділянці надр відповідно Спеціального дозволу на користування надрами № 1861 від 26 квітня 1999 року, строк дії якого продовжено наказом Держгеонадра від 11.12.2018 № 495 до 11 грудня 2038 року.

На виконання гірничих робіт по родовищу підприємство має: діючий спеціальний дозвіл на користування надрами (площа ліцензійної ділянки 54,4 га); діючий Акт гірничого відводу; Акт на постійне користування землею — площа ділянки (88,38 га). Всі документи наведені у звіті. Розробка родовища, що включає безпосередньо видобуток корисної копалини, під’їзні дороги та інших необхідні комунікації здійснюються лише в межах наданого гірничого відводу площею 60,0 га.»

Про які рекреаційні зони, пам’ятки архітектури, історії, культури йде мова на території діючого кар’єру, який розташований на ділянці, на яку гірничодобувному підприємству надано акт на право постійного користування землею та гірничий відвід — невідомо. Тим більше це стосується об’єктів ПЗФ, відведення або обмеження у використанні земельних ділянок під які проводяться за окремою процедурою із компенсацією збитків землекористувачам.