Що у 2019 році в Україні може стимулювати розвиток відновлюваних джерел енергії, а що є головним гальмом? Які чинники не дозволяють розвивати цю сферу і наскільки вони є об’єктивними?
Такі запитання ми поставили лідерам асоціацій, фахівцям Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності), експертам ринку, щоб з’ясувати найбільш актуальні екологічні проблеми на зазначену тематику.
«На сьогодні відновлювана електроенергетика в Україні активно розвивається. Так, за І квартал 2019 року введено 895 МВт нових потужностей, що працюють за «зеленим» тарифом, а це більше, ніж було введено за весь 2018 рік. За останні 4 роки в цю сферу залучено інвестицій на суму — 2 млрд євро!» — зазначає Юрій Шафаренко, директор департаменту відновлюваних джерел енергії Держенергоефективності.
«Натепер основними інструментами стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії є «зелений» тариф та нещодавно прийнятий Закон України від 24.05.2019 № 2712, яким запроваджено нову систему стимулювання на основі аукціонів (далі — Закон).
Основна мета аукціонів — формування ринкової ціни на «чисту» електроенергію та зменшення фінансового навантаження на споживачів.
Також Законом було впроваджено низку норм, які сприятимуть подальшому розвитку відновлюваної енергетики в Україні, зокрема:
Стосовно чинників, які можуть уповільнити розвиток цієї сфери, то до основних можна віднести нестабільну економічну та політичну ситуацію в Україні (позачергові вибори до ВРУ, відставка Уряду та ін.).
Інші чинники, які можуть уповільнити розвиток, пов’язані з прийняттям Закону про аукціони, а саме з практичними механізмами його впровадження та в розробці підзаконних актів».
Погоджується з думкою фахівця й Ілля Єременко, експерт ГО «Екоклуб» та голова Української кліматичної мережі:
«Головним «гальмом» розвитку ВДЕ в Україні є відсутність політичної волі вищого керівництва країни. В Енергетичній стратегії 2035 передбачено лише 25 % ВДЕ, що недостатньо для повного переходу України до ВДЕ до 2050 року. А саме це потрібно, аби досягти цілей Паризької угоди і скоротити викиди парникових газів до нульового рівня».
Експерт додає: «Важливим чинником є нестабільність економічної та політичної ситуації в Україні. Будівництво відновлюваних джерел енергії — це значні інвестиції. За нестабільних умов інвестори не поспішають вкладати гроші. Закон № 8449-д обмежує встановлення сонячних панелей для власників приватних будинків. І може скасувати «зелений тариф» для тих, хто вже такі панелі встановив. Люди зазнаватимуть значних збитків. Тоді постає питання: а коли ж громадяни знову вкладатимуть гроші у «сонце»?
Чотири міста заявили про перехід на 100 % ВДЕ. Зараз уже два з них почали готувати плани переходу. В інших двох громадах створено енергетичні кооперативи: один — сонячний, а інший — на біомасі. Є програми пільгового фінансування ВДЕ: IQ Eneergy, «теплі кредити», обласні і міські програми. Тобто громади мають власні інструменти стимулювання ВДЕ. Для міста наявність власних відновних джерел енергії — це інвестиції у громаду, порівняно з оплатою імпортного енергоресурсу».
Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA:
«Перехід на нову систему підтримки відновлюваної енергетики через введення «зелених» аукціонів значно прискорив процес запровадження нових проектів з виробництва, насамперед сонячної, а також вітрової електроенергії. 25 квітня 2019 року Верховна Рада України у другому читанні прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії», який запроваджує систему аукціонів з ВДЕ в Україні. Водночас квоти, які встановлюватимуться для аукціонів, не обмежують впровадження проектів, власники яких встигнуть до 31 грудня 2019 року підписати Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Для цього вони повинні мати право власності чи користування земельною ділянкою, укладений договір про приєднання об’єкта до мереж, та дозвіл на будівництво Тобто проект має бути готовий до початку будівельних робіт.
Саме цей чинник сприяє сьогодні прискоренню введення в експлуатацію нових проектів з ВДЕ. Лише за перший квартал 2019 року сектор сонячної енергетики збільшився на 684 МВт і сягнув до 2073 МВт загальної встановленої потужності саме завдяки надвисокому «зеленому» тарифу.
Сектор вітроенергетики збільшився лише на 173 МВт. Таке відставання впровадження вітроенергетичних потужностей пояснюється більш тривалими проектними роботами і вищими капітальними витратами порівняно із сонячними станціями. Наприклад, обстеженнями вітру безпосередньо на майданчиках проекту та дослідження впливу планованої ВЕС на орнітофауну та хіроптерофауну проводяться протягом року. Хочу також наголосити, що тариф на електроенергію, яку генерують вітроелектростанції, є найнижчим в секторі відновлюваної енергетики України.
Що може сьогодні загальмувати прискорений розвиток ВДЕ?
По перше, окрім невирішених питань, пов’язаних із введенням маневрових потужностей для мінливих за своєю природою ВДЕ, поки що невідомо, який річний обсяг квот буде встановлено Кабінетом Міністрів України для сектора відновлюваної електроенергетики. Залежно від цього рішення буде зрозуміло, наскільки швидко чи повільно буде розвиватися відновлювана енергетика або ж цей ринок зовсім зупиниться. Враховуючи цілі, окреслені у прийнятій Енергетичній стратегії України до 2035 року, розмір квот має бути не меншим 700 МВт на рік.
По друге, наразі невідомо, коли і як запрацює новий РИНОК електричної енергії. Від цього, без перебільшення, залежить майбутнє «зеленої» генерації в країні.
Хай там що, проте я переконаний, що розвиток відновлюваної енергетики вже не зупинити. Інша справа, зробити його конкурентоспроможним і надати інвесторам відповідні гарантії, щоб проекти з ВДЕ отримували гідне фінансування».
Що стосується біоенергетики, то основним стимулом її розвитку вважаю запровадження ринку біопалива та ринку тепла.
«Ринок біопалива в Україні розвивається повільно, часто-густо пропозиція на біопаливо не відповідає попиту. Досить складно знайти надійного постачальника якісного біопалива, а ціни на нього можуть значно варіюватися, залежно від сезону та регіону. Прискорити розвиток ринку біопалива та стимулювати конкуренцію на ньому може електронна платформа для торгівлі біопаливом. Для її запуску необхідно прийняти вже розроблений на сьогодні законопроект. Створення та функціонування такої платформи надасть учасникам ринку низку переваг. По-перше, покращення якості біопалива, адже на платформі передбачається застосування вимог до якості біопалива. Все біопаливо, що буде виставлено до продажу, має відповідати затвердженим класам якості. По-друге, вирівнювання та зниження цін на біопаливо. На одній платформі буде зосереджена значна кількість учасників ринку з усіх областей, це спонукатиме до конкуренції між ними, а отже, ціна на біопаливо знизиться. Позитивом від запровадження цієї платформи також є те, що не передбачається витрат державних коштів на її запуск, адже забезпечувати функціонування платформи, тобто бути оператором, може будь-яка юридична особа, що діє відповідно до встановлених критеріїв та виграла конкурсний відбір. Наразі зазначений законопроект перебуває на погодженні в міністерствах», — зазначив Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України.
Окрім того, експерт наголосив: «Які чинники не дозволяють розвивати цю сферу? Очевидно — відсутність ринку теплової енергії, обкладання біомаси податком на викиди двоокису вуглецю. На розгляді парламенту перебуває законопроект № 10242, з прийняттям якого маємо надію на вдосконалення механізму формування тарифів на теплову енергію з альтернативних джерел енергії».
«…У середньостроковій перспективі стимулювати розвиток ВДЕ має якісна підготовка та проведення пілотних аукціонів на будівництво нових вітропарків та сонячних електростанцій. При цьому дуже важливо забезпечити прозорість та недискримінційність процедури таких аукціонів, щоб незалежні девелопери проектів конкурували між собою в рівних умовах і знижували цінові пропозиції кіловат-години «зеленої« енергії. Для того щоб запобігти координованій грі пов'язаних девелоперів, потрібні справедливі правила аукціонів та належна антимонопольна політика. Від цього також залежатиме інвестиційна привабливість України на міжнародному рівні, загальна репутація країни, а також наші стосунки з Європейським Союзом, — коментує Олег Савицький, експерт Української кліматичної мережі. — Політична воля, змінене законодавство та конкурентний ринок — три основні умови для подальшого розвитку ВДЕ в Україні»…
Далі буде…
З експертами спілкувалась Людмила Циганок, президент PAEU, шеф-редактор журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»