Як розвивати ВДЕ в Україні після «зеленого» тарифу?

Які альтернативні до «зеленого» тарифу механізми можна використовувати для підтримки розвитку ВДЕ в Україні? Про це йшлося на он-лайн семінарі, що відбувся 18 березня за участі експертів, представників галузевих асоціацій, органів виконавчої влади та державних підприємств.

На заході організованому Центром екологічних ініціатив «Екодія» було представлено доповідь «Україна після «зеленого» тарифу. Нові механізми розвитку відновлюваної енергетики», в якій надається огляд сучасних альтернативних фінансових механізмів інтеграції ВДЕ в лібералізований ринок електроенергії.

«Для того, щоб досягти цілей кліматичної нейтральності до 2050 року, Україна повинна на законодавчому рівні стимулювати ВДЕ-проєкти, а також розробити регуляторну базу, що забезпечить дію цих законів. Адже розвиток “зеленої” генерації має багато переваг для громадян. Дохід від споживання відновлюваної енергії не концентрується у руках великого бізнесу, а держава менше залежить від постачання палива з інших країн. Крім того, перехід на відновлювані джерела захистить від руйнування екосистем, а також знизить рівень забруднення повітря від спалення викопного палива», – відзначила Анна Богушенко, експертка з енергетичної політики ГО Екодія.

«Зелений» тариф – це тимчасовий механізм, завдяки якому відновлювана енергетика в Україні почала стрімко розвиватися. Потужність станцій зросла з 1242 МВт у 2014 році до 8185 МВт станом на 1 грудня 2020 року. Однак, ряд  економічних та політичних рішень призвели до дисбалансів на ринку електроенергії, технічних проблем з роботою станцій ВДЕ в енергомережі та невиплат компаніям за «зеленим» тарифом. Але головним мотивом для пошуку нових механізмів інтеграції ВДЕ в ринок електроенергії є те, що після прийняття змін до законодавства у 2020 році девелопери нових великих СЕС та ВЕС, які не встигли підписати угоди з Гарантованим Покупцем, на відміну від домогосподарств та малої розподіленої генерації, вже можуть користуватися цим механізмом у своїх інвестиційних проектах.
На багатьох світових ринках ВДЕ  вже можуть конкурувати з традиційною енергетикою (наприклад, атомною чи вугільною). Тому світ поступово переходить від систем стимулювання за рахунок державних коштів («зелені» тарифи) до механізмів, що передбачають конкуренцію між учасниками ринку.

«Кожен із механізмів, наведених в доповіді, заслуговує на увагу в Україні. При комплексному та збалансованому впровадженні вони допоможуть не лише стимулювати розвиток відновлюваної енергетики зараз, а й створити новий енергоринок, відкритий для більшої кількості гравців, а не лише олігархів», – стверджує автор доповіді Максим Бабаєв.

Серед доступних у найближчій перспективі на основі огляду світового досвіду було виокремлено 5 нових механізмів підтримки: «зелені» аукціони, чистий облік енергоспоживання (net metering), прямі договори купівлі-продажу енергії (corporate PPAs), «зелені» надбавки (feed-in premiums) та контракти на різницю (CFDs). В доступній формі вони пояснюються в публікації. Нижче наводимо короткий опис кожного з них:

Зелені аукціони для ВДЕ-генерації

Держава оголошує загальну потужність нових об’єктів, яка має бути запропонована для компаній, що хочуть інвестувати у проекти ВДЕ. Компанії подають аукціонні пропозиції, які включають потужність майбутніх об’єктів та ціну, за якою вони готові продавати електроенергію. Переможцями аукціону стають учасники, які запропонували найнижчу ціну, а також відповідають іншим критеріям відбору.

Основна перевага «зелених» аукціонів — здатність створювати конкуренцію між інвесторами та стимулювати компанії, що пропонують найнижчі ціни на свою електроенергію.

Чистий облік енергопостачання (net metering)

Чистий облік електроенергії дає змогу власникам об’єктів ВДЕ застосовувати енергомережу для того, щоб довгостроково зберігати у ній надлишки виробленої енергії і споживати її згодом за потреби. Якщо електростанція виробляє більше енергії, ніж власник використовує, енергія поставляється у мережу і відповідно обліковується. Коли власник споживає більше енергії, ніж виробляє, він бере енергію з мережі, але ця енергія компенсується попередньою видачею в мережу.

 Прямі договори купівлі-продажу енергії (корпоративні PPPAs)

Перевага такого механізму – зменшення фінансових ризиків. Виробники ВДЕ взаємодіють безпосередньо зі споживачами, а не продають електроенергію єдиному підприємству. Крім цього, корпоративні РРА укладаються на 10‒15 років, що дає можливість сторонам планувати свою діяльність і отримувати стабільну ціну електричної енергії для покупця та стабільний дохід для виробника ВДЕ.

«Зелені» надбавки 

Виробники енергії з ВДЕ продають її на ринку за загальними правилами, але додатково отримують надбавку (premium) за кожну продану кіловат-годину. «Зелена» надбавка може бути фіксованою або динамічною.

 Контракти на різницю 

Виробники «зеленої» електроенергії продають її за ринковими цінами, але також укладають із державою або іншими гравцями (споживачами, трейдерами, постачальниками) додатковий договір. Відповідно до нього, вони будуть або отримувати компенсацію, яка складається з різниці між зафіксованим тарифом і реальною ціною продажу на ринку, або навпаки — оплачувати цю різницю іншій стороні.

Джерело: ecotown.com.ua