Які показники потребують контролю вібрації в СЗЗ?

Часто у висновках з ОВД прописується контроль вібрації в санітарно-захисній (СЗЗ) та житловій зоні. Які показники потрібно контролювати, чи є для них нормативи і за допомогою якого обладнання ці заміри потрібно робити?

Відповідь: Оцінка рівня впливу вібрації під час роботи установок, механізмів, машин та іншого виробничого обладнання регламентується ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації (далі — ДСН 3.3.6.039-99).
Методи вимірювання виробничої вібрації та порядок дій визначено розділом 4 ДСН 3.3.6.039-99.
Гранично допустимі величини параметрів виробничої вібрації визначено розділом 5 ДСН 3.3.6.039-99.
Контроль рівнів вібрації на робочих місцях передбачається здійснювати не рідше 1 разу на рік згідно ДСН 3.3.6.039-99) та при атестації робочих місць згідно з вимогами Постанови КМУ «Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1 серпня 1992 року № 442. 

Вимірювання рівнів вібрації проводиться спеціальним приладом — віброметром.

До роботи має допускатись тільки справне устаткування, що відповідає вимогам санітарних норм вібрації на робочих місцях.

Довідково: Методи й засоби захисту від вібрації повинні відповідати вимогам ГОСТ 12. 1. 012-90 «ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности»; ГОСТ 25980-83 «Вибрация. Средства защиты. Номенклатура параметров»; ГОСТ 26568-85 «Вибрация. Методы и средства защиты. Классификация».

Основними організаційно-технологічними заходами з метою зниження рівнів вібрації на робочих місцях передбачається своєчасне проведення планового і попереджувального ремонту обладнання з обов’язковою післяремонтною перевіркою вібраційних характеристик, а також контроль вібраційних характеристик при експлуатації обладнання з метою їх відповідності паспортних або нормативних даних.

Перелік технологічних заходів зі зменшення рівня вібрації:
— зменшення вібрації в джерелі її виникнення — вибір таких кінематичних і технологічних схем, при яких процеси, що викликані ударами, різкими прискореннями виключаються (заміна кулачкових і кривошипних механізмів гідроприводами, штампування — пресуванням тощо);
— вібродемпфування — перетворення механічної коливальної енергії в теплову. Досягається за рахунок використання конструкційних матеріалів з великим внутрішнім тертям (пластмаси, гума), нанесенням на вібруючі поверхні шару пружнов’язких матеріалів (мастики, пінопласт, пластикат тощо);
— віброгасіння — вібруюче обладнання встановлюється на масивні фундаменти. Масу фундаменту підбирають таким чином, щоб амплітуда коливань підошви фундаменту не перевищувала 0,1– 0,2 мм, а для особливо точного обладнання — 0,005 мм;
— віброізоляція — зменшення передачі коливань від джерела вібрації до об’єкта, що захищається. Це досягається введенням в систему пружного елемента (віброізолятори, амортизатори, пружні каретки тощо).

Наприклад: ізолювання обладнання кожухами, жорстке кріплення вібруючих деталей та вузлів, балансування деталей, що швидко обертаються, застосування масивних фундаментів, амортизація та віброізоляція (з допомогою стальних пружин, гуми, повсті, дерева).

При виконанні вище зазначених заходів негативного впливу виробничої вібрації на довкілля не очікується.

Відповідь надано експертами сервісу ШВИДКА ДОПОМОГА ЕКОЛОГУ і опубліковано в статті ТОП-10 в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №10, 2020

Читати в ЖИВИЙ ЖУРНАЛ
Зміст випуску
Придбати журнал в інтернет-магазині
Передплата