Проект резолюції до проекту ЗУ щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій посадових осіб контролюючих органів

Резолюції консолідують відгуки, пропозиції та коментарі суспільства про практичні питання реалізації державної екологічної політики на загальнодержавному і регіональному рівнях.

Представляємо вашій увазі текст проекту резолюції до проекту Закон України щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій посадових осіб контролюючих органів, направленої до Державної регуляторної служби України, а також до Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Отримані відповіді від державних установ ми обов’язково розмістимо у цьому ж дописі.    

Від імені журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» та Professional Association of Ecologists of Ukraine (Професійна асоціація екологів України, далі — ПАЕУ) дозвольте висловити Вам повагу та звернутися щодо такого.

Журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» (далі — Журнал) є всеукраїнським виданням, що об’єднує разом з ПАЕУ понад 7 000 екологів, керівників і працівників природоохоронних та лабораторних служб підприємств, відповідальних за систему управління довкіллям підприємств і організацій, з метою забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, сприяння розвитку екологічної професії.

Серед пріоритетів та завдань Журналу і ПАЕУ є робота над найбільш актуальними проблемами екологічного права України та сприяння дотриманню природоохоронного законодавства з метою покращення екологічної ситуації в Україні, у т. ч. при взаємодії суб’єктів господарювання та посадових осіб Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів.

Враховуючи численні звернення представників бізнесу до редколегії Журналу, ПАЕУ щодо перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень посадовими особами Державної екологічної інспекції України, неправомірного адміністративного тиску на бізнес, редколегія Журналу та ПАЕУ підтримує зміни, запропоновані Проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій посадових осіб суб’єктів владних повноважень при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 7326 від 20.11.2017 (далі — Проект), які також спрямовані на реалізацію Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю), схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року.

Стратегія реформування системи державного нагляду (контролю) покликана створити систему державного нагляду (контролю), яка повинна збалансовано захищати інтереси громадян, суб’єктів господарювання та держави.

В контексті досягнення такого балансу редколегія Журналу та ПАЕУ звертає увагу на Проект Закону України «Про Державну природоохоронну службу України» № 9336 від 23.11.2018, яким запропоновані штрафні санкція для субєктів господарювання за недопущення до проведення перевірки (заходів державного нагляду (контролю) з питань додержання природоохоронного законодавства, яка проводиться відповідно до вимог законодавства, створення перешкод у її проведенні. Зокрема, суб’єктом господарювання із:
- високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності, у т. ч. за умови фіксації такого правопорушення (правопорушень) засобами відео- та/або аудіозв'язку — у трьохсоткратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- середнім ступенем ризику від провадження господарської діяльності, у т. ч. за умови фіксації такого правопорушення (правопорушень) засобами відео- та/або аудіозв'язку — у двохсоткратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- з низьким ступенем ризику від провадження господарської діяльності, у т. ч. за умови фіксації такого правопорушення (правопорушень) засобами відео- та/або аудіозв'язку — у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Підстави для недопущення передбачені ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та становлять більше половини порушень, запропонованих Проектом до ст. 166-21 КУпАП «Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Разом з тим санкції для субєкта господарювання та посадової особи органу державного нагляду дуже різняться. Тому, щоб досягнути балансу інтересів громадян, суб’єктів господарювання та держави в системі державного нагляду (контролю), варто застосовувати і збалансовані, дзеркальні санкцій.

Враховуючи викладене вище, з метою реалізації Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю) та досягнення балансу між інтересами громадян, суб’єктів господарювання та держави, пропонуємо викласти ст. 166-21 КУпАП «Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у такій редакції:
«Стаття 166-21. Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Порушення встановлених законом строків здійснення заходів державного нагляду (контролю), порушення встановлених законом вимог щодо періодичності та/або комплексності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) без погодження відповідного центрального органу виконавчої влади або відповідного державного колегіального органу, якщо отримання такого погодження є обов’язковим відповідно до закону, здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) без своєчасного письмового повідомлення суб’єкта господарювання у встановленій формі або з порушенням строків такого повідомлення, здійснення заходів державного нагляду (контролю) без затвердження та оприлюднення у встановленому порядку уніфікованої форми акта або з використанням неуніфікованої форми акта, здійснення заходу державного нагляду (контролю) без оформлення у встановленому законом порядку посвідчення (направлення) на перевірку або відмова посадової особи органу державного нагляду (контролю) пред’явити документи, які обов’язкові для пред’явлення перед початком здійснення заходу державного нагляду (контролю), —
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, —
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у двохсоткратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Незатвердження згідно з вимогами закону органом державного нагляду (контролю) річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю), неоприлюднення у встановленому порядку критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, —
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невнесення відповідно до вимог закону або внесення недостовірних чи неповних відомостей щодо заходів державного нагляду (контролю) до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), —
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі ста десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку відбору зразків продукції, —
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання суб’єкту господарювання за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) акта перевірки та/або прийняття і надання суб’єкту господарювання розпорядчого документа про усунення виявлених порушень з недодержанням встановлених законом вимог, —
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органу державного нагляду (контролю) від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висунення вимог щодо надання документів, інформації, що не стосуються предмету здійснення заходу державного нагляду (контролю) та питань, щодо яких здійснюється такий захід, —
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від дев’яноста до ста десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення заходу державного нагляду (контролю) та/або визначення предмету (питань) здійснення такого заходу за відсутності встановлених законом підстав, —
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Здійснення заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення нормативно-правових актів (крім актів, що мають гриф обмеження доступу), дотримання яких перевіряється під час здійснення такого заходу, —
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органу державного нагляду (контролю) від ста двадцяти до ста сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Видання за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю) припису, прийняття органом державного нагляду (контролю) розпорядчого документа про застосування заходів реагування у вигляді санкцій, в тому числі вимоги, податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків, які визнано неправомірними та скасовано в адміністративному або судовому порядку, —
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами третьою — десятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, —
тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

Відповідь Державної регуляторної служби України

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»