Карпати: чи можна врятувати легені України?

На жаль, у ХХI столітті гостро постала проблема знищення унікальних ландшафтів, природної системи та порушення унікальності Карпатських гір. Це трапилося внаслідок хижацького ставлення людини до довкілля в регіоні та нефахового підходу до природокористування (розширення вирубок лісу, браконьєрство, промислове та аварійне забруднення, сільськогосподарська діяльність, розвиток туризму, розширення транспортних мереж тощо).

Для територій Карпатського регіону екологічні проблеми мають однаковий характер, типові вони й для Закарпаття, зокрема це:

• порушення екологічної рівноваги на територіях, що зазнали шкідливого впливу внаслідок діяльності підприємств гірничо-видобувної, хімічної та паливно-енергетичної промисловості;
• хімічне та біологічне забруднення поверхневих водойм басейнів великих водних артерій;
• забруднення довкілля промисловими та побутовими відходами, а також недостатньо застосовані зусилля щодо їх переробки та утилізації;
• розвиток небезпечних процесів внаслідок шкідливої дії повеней, паводків, селів, зсувів;
• деградація унікальних природних екосистем, втрата біологічного різноманіття.

Пріоритетні напрямки екологічної політики в регіоні задекларовані у Карпатській конвенції, яка покликана консолідувати зусилля всіх карпатських країн, спрямованих на збереження та екологічно збалансований розвиток Карпат. Серед них найбільш актуальні для Закарпаття такі, як-от:

• екологічна реабілітація територій в зонах діяльності гірничо-видобувної промисловості;
• покращення екологічного стану водних артерій регіону;
• переробка та утилізація промислових та побутових відходів;
• збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідних територій та екологічної мережі;
• організація системи екологічного моніторингу та інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності, екологічної освіти та виховання населення.

Зважаючи на далеко не вичерпний перелік зазначених проблем та викликів для сучасних екологів, екологічних проблем, які без винятку є нагальними для кожного регіону, PAEU (Професійна асоціація екологів України) виступає організатором Челендж-виклику «ЕКОлідери: заради спільних вершин», що вже 17 серпня покликаний об’єднати тих, кому небайдужий розвиток природоохоронної справи в Україні.

Учасники челенджу не лише побачать дивовижну красу, яка нищиться роками, а й продемонструють єднання зусиль!

Наш головний меседж: «Так багато того, що нас розділяє». Але ЕКОспільнота завжди має те, що об’єднує, що позбавляє суперечок та дозволяє знайти діалог — якісне чисте довкілля!

З нами підуть ті, хто готовий до якісного діалогу!

Наш челендж символізує єднання, обмін досвідом, співпрацю заради мети!

Цього року сходження еколідерів на топ-вершину України, г. Говерлу, покликане привернути увагу до екологічних проблем, до завдань сталого розвитку, альтернативної енергетики в Україні, показати, що й бізнес, і держава, і наука готові об’єднувати зусилля заради їх успішного вирішення.

Так само, як і підйом на вершину, бо це процес тривалий, непростий, такий, що вимагає і вміння рухатися в одному напрямку, і домовлятися, і співпрацювати.

Саме такою має бути екологічна колаборація.

Участь для всіх, хто бажає долучитися, безкоштовна, добровільна.
Важливо! Челендж розпочнеться 17 серпня на базі «Заросляк», куди всі учасники мають прибути до 11.45.
О 12.00 розпочинаємо спільний рух до вершини!