Важливі напрямки і термінові рішення сфери екологічної безпеки та природокористування

4 вересня у Києві проведено робочу зустріч експертів Професійної асоціації екологів України (ПАЕУ) та Комітету з питань екологічної політики та природокористування ВРУ.

У форматі діалогу було окреслено важливі напрямки та термінові рішення, на які давно очікує Україна. В засіданні взяли участь 7 народних депутатів профільного комітету на чолі з головою — Олегом Бондаренком та провідні експерти ПАЕУ.

Як зазначила президент ПАЕУ Людмила Циганок, відкриваючи засідання: «Обнадійливою є відкритість нового профільного комітету ВР до конструктивної взаємодії! Унікальною для України, в принципі, є модель, коли народні обранці приходять для ведення діалогу!».

Серед питань, які порушували експерти асоціації:

• Ключові проблеми сфери природокористування, регулювання, модернізації та пропозиції з їх вирішення.
• Майбутня структура природоохоронної галузі України.

Запропоновано для розгляду:

1. Визначити курс розвитку країни — екологічний, бренд «Україна — екологічна держава».

2. Встановити адекватні показники якості довкілля, які нам гарантує ст. 50 Конституції України — нормативи безпеки як для здоров’я людини (поріг небезпеки), так і для екосистем (критичний рівень), що враховуватимуть дуже важливі параметри, наприклад — можливість одночасної шкідливої дії декількох речовин, кумулятивний ефект.

3. Розробити сучасну систему моніторингу та прості і зрозумілі методики замірів сучасними, вітчизняного виробництва приладами. Без системи моніторингу навіть діагноз екосистемі поставити складно.

4. Утворити екологічну службу на підприємстві, підпорядковану керівникові підприємства, або ввести у штат посаду еколога за сумісництвом. Асоціація готова надати до комітету з екологічної політики відповідний законопроект.

Мета:

• підвищення рівня дотримання природоохоронного законодавства;
• удосконалення системи інтегрованого екологічного управління (держава-бізнес-наука);
• заохочення до ведення екологічно відповідального бізнесу та екологічно свідомої поведінки;
• запровадження безперервної екологічної освіти, формування в суспільстві (у т. ч. у бізнесі) екологічних цінностей і підвищення екологічної свідомості;
• стимулювання впровадження систем екологічного управління, у тому числі на основі міжнародних систем сертифікації.

5. Удосконалити нормативно-правову базу та регуляторну політику у сфері поводження з відходами.

Необхідні для прийняття першочергові законодавчі акти

Починаючи з 2012 року систему поводження з відходами цілеспрямовано і методично зруйновано:
► Закон України «Про відходи» не відповідає реаліям та на сьогодні створює більше проблем, ніж їх вирішує.
► Система управління відходами на рівні держави відсутня.
► Територіальні органи Мінприроди, які на етапі затвердження лімітів мали змогу щорічно уточнювати стан справ та якось впливати на ситуацію, ліквідовано 2014 році.
► Функції контролю у Держекоінспекції обмежено, перевірки — формальність, рівень інспекторів дуже низький. Після ліквідації Держекоінспекції ситуація прогнозовано погіршиться.
► Ліміти на утворення відходів скасовано 2014 році, новий регуляторний механізм не розроблено, декларування відходів перетворилось у формальність, дозволи на утворення відходів не видаються.
► Після зупинення дії ДСанПіН 2.2.7.029-99 у 2014 році відсутня зрозуміла система визначення класів небезпеки відходів.
► Класифікатор відходів не відповідає сучасним вимогам та не дозволяє ідентифікувати відходи.
► Система обліку відходів тільки спотворює існуючий стан, системний аналіз зібраної Держстатом інформації не проводиться.
► Податкова політика в цій сфері неефективна, фіскальні стимули не використовуються.

6. Якість водних ресурсів та питна вода. Законодавчо неврегульовані питання.

Проблема водосховищ Дніпровського каскаду та шляхи їх вирішення.

Два першочергових питання:

1) законодавча заборона використання підземних вод питної якості для будь-яких цілей, крім питного водопостачання. Це стратегічні запаси. Ніхто не знає, чим закінчиться глобальне потепління. А наші горе-господарі питною водою змивають на фермах курячий послід і роблять гноївку;

2) водосховища потрібно спускати. Не дозволити вбити Дніпро. Розробити план поступового спуску, визначити черговість, оцінити ризики. Але починати вже зараз. У світі вже спускають рівнинні водосховища. В Україні площа затоплених земель дорівнює площі Чернівецької області. Це не енергетика! Якщо сіно з такої площі просто спалити в ТЕЦ, отримаємо більше електроенергії. Часу обмаль. Шляхи можуть бути різними, але час приймати рішення.

7. Забруднення атмосферного повітря. Регіональні особливості та пакет необхідних законодавчих і управлінських рішень. За відсутності адекватної системи моніторингу ми навіть не знаємо, якими вулицями безпечно ходити з дітьми. Система моделювання розповсюдження ЗР відсутня, хоча у Києві вона потрібна, адже на сотні метрів показники можуть різнитись удвічі.

Наприклад, у Києві викиди автотранспорту зумовлюють понад 80 % забруднення повітря. Бездарно організований ремонт Шулявського шляхопроводу змінив мапу забруднення докорінно — об’їзд через тиху та відносно чисту вулицю Антона Цедіка за один день перетворив її на одну з найзагазованіших і найнебезпечніших. Необхідно терміново організувати дієвий контроль за викидами ЗР від пересувних джерел. Хоча б за СО, СН, димністю у відпрацьованих газах автомобілів.

8. Обговорили також питання екологізації громад!

Сьогодні територіальні громади позбавлені інструментів економічного стимулювання для отримання кредитів у державних та комерційних банках на проекти підвищення рівня енергоефективності та впровадження проектів зеленої енергетики (в першу чергу ОТГ, які мають збільшення бюджетів у 3,5–4 рази, не мають дотаційних бюджетів та є платоспроможними).

Разом з тим приватні домоволодіння та ОСББ підтримуються з боку держави через програму «Теплі кредити» та ДУ «Фонд енергоефективності» шляхом покриття кредитної ставки та компенсації 30–40 % від «тіла кредиту».

Слід зазначити, що територіальні громади мають на власному балансі 2026 об’єктів соціальної сфери (школи, дитячі садочки, лікарні, ФАПи, дитячі будинки), 96 % яких потребують енергомодернізації.

Використання місцевих енергетичних ресурсів (в першу чергу біомаси) у локальних проектах зеленої енергетики є реалістичним шляхом до зменшення газової залежності громад, як шляху формування енергонезалежності країни.

Запропоновано розробити державну програму економічного стимулювання кредитування у державних та комерційних банках територіальних громад на впровадження проектів зеленої енергетики.

9. Відповідно до аналітичного звіту Світового банку, у 2018 році Україною було використано лише 20 % ресурсів міжнародної технічної допомоги (МТД), що надавалася європейськими та американськими урядовими інституціями, державними та приватними фондами. Переважна більшість даних ресурсів потенційно могла бути спрямована на модернізацію енергетичної інфраструктури, проекти енергоефективності та енергозбереження у територіальних громадах, а також розвитку природоохоронної діяльності, зокрема формування смарагдової мережі та об’єднання її з іншими континентальними мережами.

Запропоновано: з метою активізації діяльності, а також надання допомоги бізнесу і ГО щодо залучення ресурсів МТД та інвесторів до проектів зеленої енергетики, енергоефективності та енергозбереження, бажано створити Офіс міжнародних проектів і програм на базі Міністерства енергетики та охорони навколишнього середовища.

Головними завданнями офісу є:

• Моніторинг програм МТД (зокрема на конкурси ЄС), підготовка конкурсних пропозицій (заповнення аплікаційних форм), надання консультацій зацікавленим організаціям щодо заповнення проектних пропозицій.
• Організація та проведення переговорів з міжнародними фондами та програмами МТД щодо мікрофінансової допомоги.
• Збір, узагальнення інформації щодо потенційних інвестиційних проектів, підготовка до презентацій інвесторам потенційних проектів.
• Проведення системної роботи щодо залучення інвестиційних ресурсів у проекти зеленої енергетики, енергоефективності та енергозбереження.

Перелік питань набагато ширший, і є надія, що Україна отримає нарешті модель ефективної взаємодії влади-бізнесу-громади-науки задля довкілля!

Джерело: прес-служба ПАЕУ