Про програми відновлення грунтів

Вапнякова продукція має надзвичайно широке поширення використання у різних галузях. Одна з важливих сфер – аграрно-промисловий комплекс. Саме у сільському господарстві Україна сьогодні має як значні досягнення, так і велику проблему, яка накопичується і чекає свого негайного вирішення, адже найбільше природне багатство України – її чорноземи.

Основна властивість чорнозему – родючість, яка, проте, через ряд факторів може втрачатися. Серед них, зокрема, закислення, яке відбувається при інтенсивному вирощуванні с/культур та внесенні великої кількості азотних добрив.

Україна за останні роки помітно наростила свій аграрний потенціал, ставши одним з головних гравців на світовому продовольчому ринку. Майже щороку ми ставимо нові рекорди врожаю, проте такий статус дорого коштує природньому земельному багатству.

За оцінками, уже понад 10 млн. га української ріллі мають підвищену кислотність. Ключовим методом зниження кислотності грунту є внесення розкислювачів, до якого відносять різного виду вапнякову продукцію: вапно, мінеральний порошок, гранульований вапняк.

У всьому розвинутому світі застосовують масштабні програми відновлення грунтів. На жаль, сьогодні в Україні надається перевага внесенню різного роду добрив, засобів захисту рослин та добавок, які в короткостроковому часі впливають на підвищення врожайності, проте завдають шкоди грунту.

А на прес-конференції, в якій 3 вересня взяв участь віце-президент ПАЕУ Валентин Щербина, розглянуті питання закисленості грунтів, популяризації ідеї розкислення грунтів, можливої розробки нормативів та підтримки на рівні держави.

Прес-служба ПАЕУ