Яка практика екологічного оподаткування у світі?

Податкове стимулювання в практиці екологічного оподаткування

Важливе значення для системи екологічного оподаткування мають різноманітні інструменти податкового стимулювання, що направлені на вирішення проблем охорони довкілля, передусім, використання природоохоронних технологій та альтернативних джерел енергії.

Найпоширенішими інструментами стимулювання використання природоохоронних технологій є такі:

1. Звільнення від оподаткування. Так, наприклад, у Франції підприємства, що здійснюють або обслуговують сферу енергозберігаючих технологій, повністю звільняються від корпоративного податку на доходи. У Македонії звільняється від оподаткування сума прибутку, інвестована у захист навколишнього природного середовища.

2. Надання податкових знижок (зменшення об'єкта оподаткування з корпоративного прибуткового податку на витрати, пов'язані з інвестиціями екологічної спрямованості). Так, наприклад, у Бельгії застосовується знижена податкова ставка щодо суми інвестицій у патенти, а також у дослідження та розробки нової технології екологічної спрямованості та інвестицій в енергозбереження, в Чехії податкова знижка надається на витрати на придбання машин та обладнання для водовідведення, очистки води та водопостачання.

3. Застосування механізму прискореної амортизації капіталовкладень екологічної спрямованості. Основними варіантами прискореної амортизації екологічних витрат є встановлення підвищених норм амортизації, а також методи попередньої (advanced depreciation) або вільної (free depreciation) амортизації. Так, наприклад, у Нідерландах для стимулювання інвестицій у природоохоронні заходи та активи, платникам податку надається можливість одночасного списання витрат на придбання таких активів у розмірі 40, 30 або 15 % (залежно від виду природоохоронних активів і заходів). Подібна норма передбачена і у податковому законодавстві Франції, згідно з якою витрати на споруди для очищення промислових вод та повітря підлягають рівномірному списанню протягом одного року експлуатації.

4. Надання інвестиційних податкових кредитів при реалізації інвестицій у природоохоронну діяльність. Цей напрямок стимулювання на даний час використовується з європейських країн тільки в Іспанії.

5. Зменшенням податкового навантаження на фонд оплати праці у низці країн (Швеції, Данії, Нідерландах) компенсувалося підвищення ставок екологічних податків. І цей крок має під собою логічне підґрунтя.

Так чи інакше, збільшення податкового тиску на суб’єктів господарювання зрештою відчувається в ціні товарів та послуг для населення. Така модель переходу до еко-оподаткування потребує ґрунтовного економічного аналізу і моделювання.

Більше про екологічні фінанси – в Звіті про екологічні фінанси, розробленому експертами ПАЕУ та ЦЕРН.