Як описати поточний стан водних об’єктів та динаміку його змін у звіті з ОВД

Опис поточного стану водного об’єкта повинно розпочатися із затвердження гранично допустимих меж скиду цих речовин, разом із зворотними водами. Випуск зворотних вод повинен відбуватися не менше, ніж 1,5 кілометра вниз за течією у водотоках, а у водоймах на акваторіях не менше, ніж 1,5 кілометра навколо місця скидання у фоновому створі. Якщо планова діяльність проводиться на заплаві, на прибережно-захисній смузі, в місці прямого примикання до захисної смуги, варто враховувати цю відстань в 1,5 кілометра.

При розробці ОВД водних ресурсів в першу чергу необхідно зібрати інформацію про цей водотік або місце забору води. Для цього необхідно визначити, що є навколо. Часто спостерігаються ситуації, коли діяльність підприємств, які знаходяться у цій зоні, впливає на показники у вашому звіті з ОВД.

Поточний стан водного об’єкту відображають такі показники: гідроморфологічні, біологічні, хімічні, фізико-хімічні, загальний рівень засміченості та замулення. Частою помилкою у звітах з ОВД є недостатня оцінка біологічних показників, а саме рослин, які розвиваються у тій водоймі. Для малопроточних водойм, де є стояча вода, дуже важливо вказати тип водообміну, характер русла та озерного ложа.

Якщо водойма знаходиться поблизу сільськогосподарських земель дуже важливо враховувати вміст нітратів та фосфатів, так як в Україні фіксується перевищення допустимого внесення цих добрив у ґрунти. 

Якщо водойма знаходиться поблизу транспортних шляхів, то обов’язково необхідно перевірити на вміст нафтопродуктів. 

Якщо водойма знаходиться поблизу приватного сектору, де часто можна зустріти вигрібні ями, то обов’язково потрібно перевірити колі-індекс.

За наявності затвердженого плану управління річковим басейном, до якого належить зачеплений плановою діяльністю водний об’єкт, зазначають визначені планом екологічні цілі, характеризують відповідність планованої діяльності екологічним цілям. Якщо планованою діяльністю передбачається скидати зі зворотними водами такі забруднюючі речовини, за якими не здійснюється державний моніторинг вод (на державному, регіональному чи місцевому рівнях), то необхідно забезпечити встановлення вмісту таких речовин у водному об’єкті у зоні змішування та контрольному створі на поточний стан, на підставі репрезентативних за кількістю і часом проб та вимірювань.

Характеристика ймовірного впливу планової діяльності на водні ресурси та його інтенсивності проводять на предмет:

• Впливу на водність водотоку або водойми.
• Фізичних впливів на гідроморфологічні умови водного об’єкта.
• Впливу на якість води у водному об’єкті, на перспективи дотримання нормативів якості води у лімітуючих створах.
• Впливу на засмічення і замулення водного об’єкта.
• Фізичних (гідроморфологічних) впливів, що активізують шкідливу дію, вод (руйнування берегів, затоплення, підтоплення та ін.) і пов’язані небезпечні геологічні процеси.
• Ймовірні впливи на водні біоценози розглядають у складі оцінки впливу на фауну, флору і біорізноманіття.

Якщо планова діяльність призводить до додаткового скаламучування води, то в оцінці ймовірного впливу на якість води забезпечують моделювання та оцінку шлейфу (плями) додаткової каламутності згідно з гідравлічними розрахунками, визначають частину акваторії з ймовірними наднормативними концентраціями завислих речовин. Оцінка рівня забруднення донних відкладів водних об’єктів здійснюється на предмет забруднення нафтопродуктами і бензапіреном, залізом загальний, важкими металами.
Серед методів дослідження та прогнозування впливу на водні ресурси можна виділити такі:

• Гідродинамічний метод – дозволяє оцінити величину зниження рівня підземних вод при видобуванні замовленої кількості води, розміри депресійної воронки і можливості взаємозв’язку з підземними водами.
• Гідравлічний метод – дозволяє на основі аналізу результатів експлуатаційного водовідбору оцінити достовірність здійснених гідродинамічним методом прогнозів і підтвердити відсутність переосушення ділянок землі в результаті експлуатаційного зниження рівня в межах водозабору.
• Метод накладання течій (суперпозицій) – полягає в тому, що зниження рівня води в кожній із взаємодіючих свердловин дорівнює алгебраїчній сумі зрізок рівня води в одній свердловині від роботи всіх інших свердловин, які працюють як одиночні.

Для зменшення негативного впливу на водні ресурси необхідно здійснювати наступні заходи:

• Постійний лабораторний контроль якості очищених стічних вод, що скидаються в поверхневий водний об’єкт.
• Своєчасне проведення профілактичних та ремонтних робіт щодо герметичності очисних споруд.
• Прокладання зовнішніх та внутрішніх водогінних комунікацій згідно діючих будівельних норм і правил.
• Ведення регулярного обліку кількості очищених стічних вод, що скидаються в поверхневий водний об’єкт.
• Підтримка в робочому стані водомірних приладів, кранових пристроїв для відбору води на лабораторні дослідження.
• Здійснення скиду очищених стічних вод в поверхневий водний об’єкт за наявності дозвільних документів.
• Для запобігання інфільтрації поверхневих вод передбачаються заходи з вертикального планування, централізованого збору та відведення дощової води.
• Суворе дотримання режиму зони санітарної охорони біля всіх експлуатаційних свердловин водозабору.
• Дотримання вимог Водного кодексу України.

Джерело: прес-служба Ecobusiness Group