Хто і чому гальмує вирішення питання реформи держекоконтролю?

Не дивлячись на значну кількість документів, в тому числі нашумілий, дискусійний і «доопрацьований» ПЗУ №3091 «Про держекоконтроль», реформа природоохоронного контролю, не реалізована досі! Зауваження більшості стейкхолдерів стосувалися виключно балансу відповідальності та усунення корупційних ризиків!

Мав би бути давно створений новий центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного екологічного контролю, а також запроваджений новий порядок здійснення державного екологічного контролю.

Але що ж чи хто гальмує вирішення такого важливого питання?

Чому нардепи не хочуть ще до першого читання встановити механізми та запобіжники для подолання корупційних ризиків здійснення державного екологічного контролю?

«В абсолютно корумпованій системі це вкрай необхідно мінімізувати ризики перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень посадовими особами контролюючого органу! Неодноразово Професійною асоціацією екологів України пропонувалися рішення, як передбачити механізми запобігання неправомірно адміністративного тиску на бізнес і передбачити відповідальність посадових осіб контролюючого органу. Без дзеркальної відповідальності кожного учасника відносин не можлива реформа: як відповідальність підприємств, так і відповідальність перевіряючих органів» - зазначає президент Професійної Асоціації екологів України Людмила Циганок

Де дисбаланс? Дивімося:

Посадові особи нестимуть відповідальність лише за ДВІ дії:

• за не внесення або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі до інформаційно-телекомунікаційної системи заходів держекоконтролю
• безпідставне накладення санкцій у виді штрафу.

Водночас, застосування наступних заходів відповідальності НЕ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ:

• щодо безпідставного здійснення планових, позапланових заходів, порушення порядку їх здійснення, строків, періодичності;
• безпідставного винесення припису,
• безпідставного складення протоколу про адміністративне правопорушення;
• безпідставного складання вимог, приписів, постанов у справах про адміністративні правопорушення, претензії щодо відшкодування збитків (шкоди) заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства та позовів.

Також викликає питання запропонований мінімальний розмір санкції:

• посадової особи контролюючого органу - 3 400 грн
• посадової особи підприємства, установи чи організації незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців - 17 000 грн

Не зрозуміло, як взагалі вказана сума відноситься з прожитковим мінімумом, який для працездатних осіб 2021 складає  2 270 грн. та перевищує його більше, ніж у 7 разів. Для повного розуміння - за своїм статусом інспектор самостійно одноособово здійснює оцінку підконтрольного суб’єкта, складає припис та контролює його виконання, здійснює інші дії, а відповідальна посадова особа підприємства – підпорядкована особа керівнику підприємства, не наділена управлінсько-господарськими функціями та повноваженнями.

Поточний текст даного ПЗУ ясно констатує, у законодавця інша мета. І на жаль, це не безпечне довкілля…

Прес центр ПАЕУ