Ринок потребує дієвих державних механізмів для повторного використання відходів: експерти ПАЕУ

25 травня відбулося чергове засідання комітету управління промисловими відходами ПАЕУ, де пропрацьовано робочою групою експертів проблематику сьогодення сфери управління промисловими відходами в цілому та обговорено деякі зауваження до драфту Проєкту ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про управління відходами видобувних підприємств» зокрема. 

Активну роботу над цим проєктом ведуть в Професійній асоціації екологів України (ПАЕУ) вже другий рік.

«ПАЕУ прагне не формалізувати процеси, до яких залучається, а практично їх розв’язати, враховуючи інтереси сторін, у т.ч. їх практичний досвід та напрацювання.

Після минулої зустрічі, нами було проведено дослідження серед підприємств видобувної галузі як в частині гірничого комплексу, так і в нафтогазовій сфері щодо:

1. Переліку відходів, які утворюються внаслідок основної діяльності.
2. Класу небезпеки цих відходів.
3. Обізнаності підприємств щодо технологій повторного використання видобувних відходів, як вторинної сировини та застосування цих технологій.
4. Пропозиції підприємств щодо удосконалення системи використання видобувних відходів, як вторинної сировини», - зазначила у вступному слові Президент ПАЕУ Людмила Циганок і продовжила:

Результати дослідження досить красномовні:

1. Обсяги відходів нафтогазової галузі у порівнянні з відходами гірничого комплексу не значні,  відходи утилізуються або їх утворювачами, або передаються спеціалізованим організаціям.
2. Відходи гірничого комплексу, що утворюються в процесі основного виду діяльності належать найчастіше до 3-4 класу небезпеки. 
3. Всі підприємства гірничого комплексу в межах наданих у користування ділянок надр використовують відходи як вторинну сировину для:

• обладнання під’їзних шляхів та технологічних доріг
• будівництво дамб, хвостосховищ, будівництво упорних призм
• як будівельний матеріал - виготовлення керамічної цегли, використання горілої породи в якості ізолюючого слою під час виконання робіт з гасіння породних відвалів.

Тобто, підприємство, як господарюючий суб’єкт, зацікавлений в раціональному використанні природних ресурсів (використання видобувних відходів, як втосировини, а не природних ресурсів (піска, глини) для будівництва доріг, дамб), зменшенні обсягів утворення відходів, в межах наданих у користування родовищ забезпечує використання видобувних відходів як вторинної сировини.

При цьому, підприємство не  просить спеціальних норм чи нормативних актів для раціонального поводження з природними ресурсами, а просто ПРОЯВЛЯЄ ВОЛЮ І РЕАЛІЗУЄ ЇЇ.

Зрозуміло, що обсяги відходів, які утворюються, не можуть бути використані в межах одного родовища, але можуть бути використані в межах держави для будівництва транспортних шляхів, створення буд.матеріалв, тощо.

За результатами активної взаємодії з підприємствами для цього необхідно:

• державні механізми для повторного використання відходів (наприклад заборона використання природних ресурсів при можливості їх заміни вторинною сировиною, високий екологічний податок за використання природних ресурсів (пісок))
• розвиток технологій утилізації відходів та їх ринок
• державне сприяння вивченню і належному фінансуванню досліджень і  робіт щодо вироблення методів і способів використання відходів у інших галузях виробництва 
• надання економічних преференцій інвесторам, які готові інвестувати у сферу переробки відходів та підприємствам, що використовують відходи к вторинну сировину.

При цьому, утворювачі відходів не потребують спеціального нормативного реагування, а лише державні механізми розвитку ринку вторинної сировини, її використання.

Восени експерти ПАЕУ були запрошені Міндовкілля до взаємодії з підготовки драфту закону Про відходи видобувних підприємств з завданням виписати нормативний акт і імпементувати Директиву.

Але такий  формальний підхід не впливає і не вплине на зменшення утворення видобувних відходів.

Тому сьогодні ми озвучуємо узагальнений досвід галузі, яка використовує видобувні відходи як вторинну сировину, і звертаємося до представників органів влади щодо впровадження запропонованих механізмів.

Цей захід носить превентивний характер - ми, як ПАЕУ прагнемо забезпечити дієвий механізм реалізації майбутнього тексту ПЗУ, що стане оновою реформи! Закласти працюючі механізми - головне насьогодні! 

Ми, як спільнота, вкрай стривожені кількістю "мертвонароджених" текстів законів, які не просто не вирішують проблем, а й поглиблюють їх! Тому на платформі ПАЕУ збираємо всіх стейкхолдерів, щоб "в зародку" цієї реформи і окреслити глибину викликів, розставити акценти і дати усвідомлення всім - чому швидким процес не буде, а, значить - вже «позавчора» мало бути проведено державою безліч напрацювань. 

Що роблять зараз з відходами підприємства, без чого реформа не запуститься, хто має взяти відповідальність та практика тих, хто переробляє і використовує відходи зараз – все це на засіданні!?

У обговоренні взяли участь:

• Руслан Стрілець, заступник Міністра Міндовкілля – про бачення рішень головним виконавчим органом влади
• Олена Колтик, директор Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міндовкілля – про перепони та ключові  виклики
• Олена Криворучкіна, народний депутатт, заступник голови екокомітету ВРУ – про стан реформи та роботи над рамковим ПЗУ. Як вирішити наболілі проблеми

Проблематика та пропозиції вирішення від експертів та партнерів ПАЕУ озвучили

• Петро Дригулич, експерт ПАЕУ, еколог
• Олександр Посмітний, голова підкомітету управління відходами видобування ПАЕУ
• Кирило Косоуров, голова комітету управління відходами ПАЕУ
• Юлія Головчук, експерт ПАЕУ, ПрАТ "Кривий Ріг Цемент"
• Ольга Пашуля, еколог ДТЕК
• Волкова Галина, АТ "Укргазвидобування"
• Павло Жила, експерт Федерації роботодавців України
• Берзіна Світлана, голова Громради при Міндовілля
• Станіслав Зінченко, директор GMK Сenter
• Павло Бондарєв, Укрцемент
• Юлія Шмагіна, радник президента Укрметталургпром
• Василина Нікульнікова, Мiжрегiональне бюро екологiчного захисту, громадська органiзацiя та ін.

Серед зареєстрованих учасників робочої групи – понад 120 представників ГОК-ів, підприємств інфраструктури, громадськості тощо!

Вдячні всім, хто долучився до створення дієвої і дуже необхідної реформи!

Прес-служба ПАЕУ