Оцінка впливу на довкілля: перезавантаження?

Імлементуючи в 2017 році європейські вимоги до оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, сьогодні в  проекті Закону «Про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 5766 від 14 липня 2021 року стосовно удосконалення процедури оцінки впливу на довкілля» (далі – Проект 5766) ініційовано перезавантаження процедури.

Зміни аргументовані тим, що за інформацією із єдиного Реєстру з оцінки впливу на довкілля, щороку розпочинається близько 1600 процедур оцінки впливу на довкілля. Значна кількість справ завершується відмовою у видачі висновків з оцінки впливу на довкілля або призначенням додаткової оцінки впливу на довкілля, і основною причиною цього є некоректність  звітів з оцінки впливу на довкілля, поданих суб’єктами господарювання. Фактично, кількість таких звітів з оцінки впливу на довкілля є більшою. 

У великій кількості випадків у звітах бракує інформації про найбільш значні впливи на довкілля, що дуже ускладнює видачу обґрунтованих висновків, порушує права громадськості на належне екологічне інформування, перешкоджає належному плануванню екологічних заходів у проектах господарської діяльності, яка має значний вплив на довкілля. 

На думку ініціаторів змін на сьогодні відсутня можливість доопрацювати звіти і, таким чином, успішно завершити процедуру оцінки впливу на довкілля, адже чинний Закон передбачає лише здійснення повторної оцінки впливу на довкілля і подачу нового звіту з урахуванням зауважень, наданих у ході попередньої процедури.

Відтак, законопроект передбачає встановлення правових та організаційних засад для вдосконалення процедури оцінки впливу на довкілля.

Зокрема пропонується:

1. Перехід на електронний документообіг між суб’єктами – учасниками процедури оцінки впливу на довкілля та повної відмови від подачі паперових документів до органів державної влади у 2021 р.

2. Попередній аналіз звітів до початку громадського обговорення і завчасне інформування суб’єкта господарювання про думку уповноваженого органу щодо достатності інформації, наданої у звіті.

Варто зазначити, що перелік видів планованої діяльності, який передбачає проходження оцінки впливу на довкілля та який визначено Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (надалі – Закон) ширше, ніж перелік Директиви 2011/92/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 грудня 2011 р. про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище (кодифікація) (далі – Директива). 

В результаті імплементації європейських вимог в українське законодавство до переліку видів планованої діяльності ввійшла діяльність, яка не являє значного впливу у розумінні Директиви, реалізація якої є короткотривалою. Водночас, необхідність проходження додаткової дозвільної процедури стримує та обтяжує таку діяльність.

Наразі пропонується запровадити додаткове обтяження не сумісне з Директивою як за часовими ресурсами, так і матеріальними. Зокрема, ст. 5 Директиви чітко регламентує процедуру розгляду звіту з ОВД, та не передбачає додаткового етапу розгляду звіту з ОВД в якості його попереднього аналізу.

Також, Законом вже передбачені вимоги щодо необхідного обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля:
-  відповідно до ч. 7 ст. 5, ч. 4 ст. 7 Закону громадськість може надати уповноваженому органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. 
- частиною 2 ст. 6 Закону визначено структуру звіту у розрізі кожного компоненту впливу. Додатком 4 до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1026 (далі – Порядок), затверджено форму звіту та вимоги до його складання, у т.ч. в частині деталізації інформації.
- на виконання ч. 9. ст. 6 Закону наказом Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України 15 березня 2021 року № 193 затверджено «Загальні методичні рекомендації щодо змісту та порядку складання звіту з оцінки впливу на довкілля».
- відповідно до п. 7 Порядку, суб’єкт господарювання має право подати уповноваженому центральному органу або уповноваженому територіальному органу будь-яку іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля.

Таким чином, законодавством передбачено достатньо механізмів щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Також, Міндовкілля, як спеціальний орган, що формує методологічне забезпечення оцінки впливу на довкілля, активно розробляє проекти методик до оцінок та звітів у розрізі галузей.

3. Визначення підстав для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено недопустимість провадження планованої діяльності, та підстави для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля.

Запропоновані положення суперечать положенням Директиви, яка чітко врегульовує процедуру ОВД, та не передбачає можливості уповноваженого органу відмовити у видачі висновку з ОВД (ст. 1, п. 2 п. п. g Директиви). Відповідно до ст. 6 Закону уповноважений орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає:

• допустимість планованої діяльності чи 
• обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. 

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб’єктом господарювання, за письмовою згодою із суб’єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності. 

Більше того, у відповідності до ст. 10 Закону з метою здійснення своїх повноважень, визначених статтями 5, 9 та 14 цього Закону, уповноважений центральний орган та уповноважений територіальний орган можуть утворювати експертні комісії з оцінки впливу на довкілля, члени яких призначаються строком на три роки. Уповноважений центральний орган веде реєстр експертів, з числа яких можуть призначатися члени експертної комісії з оцінки впливу на довкілля.

Акцентуємо, що експертні послуги членів експертних комісій з оцінки впливу на довкілля, є платними та оплачуються суб’єктами господарювання у складі плати за  проведення громадського обговорення в процесі оцінки впливу на довкілля.

В іншому випадку мета і завдання оцінки впливу на довкілля, як процедури, яка стосується планованої діяльності, що може бути реалізована протягом п’яти років з моменту отримання висновку, враховує інтереси всіх зацікавлених осіб, - взагалі втрачає значення.

Підготовано комітетом екологічного права та законотворчості спільно з комітетом ОВД ПАЕУ

Обговорення цього та іншого питання – на  засіданні комітету ОВД Професійної асоціації екологів України вже 1 вересня о 12.00.

Формат – онлайн. Необхідна реєстрація! 

Реєстрацію завершено!

Більше про ОВД у місті Дніпро на Інтенсиві «Проблемні питання ОВД та шляхи їх вирішення» під час VII Всеукраїнського ЕКОБІЗНЕС-ФОРУМ «Зелена економіка: як досягти балансу» вже 9-10 вересня 2021

1. Як пройти вдало процедуру ОВД та не втратити інвестицій?
2. З якими складнощами може стикнутися замовник під час громадських слухань?
3. Практичні кейси з превентивних заходів

У обговоренні беруть участь:

• Людмила Хоміч, адвокат, віце-президент, голова Комітету з екологічного права та законотворчості ПАЕУ
• Вікторія Коваленко, голова комітету ПАЕУ з питань ОВД
• Тамара Бєлова, керiвник відділу охорони навколишнього середовища компанії Kernel
• Іван Паламарчук, голова комітету з охорони надр ПАЕУ, заслужений природоохоронець України
• Ростислав Банк, менеджер по роботі з громадами відділу по роботі з місцевими громадами та органами влади Департамент регіонального розвитку АТ «Укргазвидобування» Групи НафтоГаз