Затребувані екопрофесії майбутнього і де їм вчитися

ПЛАТФОРМА ВЗАЄМОДІЇ «ЕКОПРОФЕСІЇ МАЙБУТНЬОГО – МАЙБУТНЄ ЕКОПРОФЕСІЙ» була проведена сьогодні, 24 листопада. Ініціатива, що зібрала понад 834 учасників з усіх куточків України організована Професійною асоціацією екологів України та Національним центром сталого розвитку в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансування урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Проєкт із взаємодії майбутніх природоохоронців, екологів-практиків та науковців засновано у 2020 році і кількість зацікавлених цьогоріч суттєво зросла.

Людмила Циганок, засновниця проєкту, президентка Професійної асоціації екологів України, СЕО Ecobusiness Group, шеф-редакторка журналу «Екологія підприємства», експертка ПРООН у вступному слові зазначила: «Спеціальність «еколог» звучить гордо і престижно,.. але не в Україні (поки що), де найтяжчою проблемою для екологів-випускників є питання працевлаштування.

Що робить еколог сьогодні?
Йому постійно доводиться  вивчати технологічні процеси, обладнання, вичитувати робочі проєкти, співпрацювати з розробниками проєктно-нормативної документації, знаходити спільну мову з постачальниками послуг, укладати договори і багато іншого.

Зараз в Україні можна виділити багато напрямків, за якими працював би еколог: природоохоронна діяльність, еколог на підприємстві, екологічна політика, екологічний менеджмент, аудит і страхування, громадські та державні організації, науково-навчальний напрямок. 

Щодня з Professional Association of Ecologists of Ukraine ми працюємо над підвищенням престижу професії еколога, а щоб показати майбутнім екологам широкі можливості кар'єрного зростання, ми запросили до широкого діалогу екологічну спільноту».  

Сам формат заходу передбачав включення 6 інтерактивних студій

• У місті Києві спільнота була представлена виступами Вікторії Хрутьби,

д.т.н., професора, завідувачки кафедри екології та безпеки життєдіяльності Національного транспортного університету, заступника голови підсекції 101 "Екологія" науково-методичної ради МОН України, експерта Національного Агентства забезпечення якості вищої освіти, співголови наукового комітету ПАЕУ та Сергія Бойченка, професора Київської політехніки, д.т.н., голови науково-технічної Спілки хіммотології

• Місто Краматорськ до взаємодії долучилось за координації Олексія Пирікова, к.т.н., спеціаліста з охорони навколишнього середовища (Місцеве самоврядування та реформа децентралізації Програми із відновлення та розбудови миру, ПРООН) та Олександра Лихача, заступника директора екодепартамента.
• Артем Павличенко, перший проректор, професор кафедри екології та технологій захисту навколишнього середовища, НТУ «Дніпровська політехніка» привітав учасників зі студії в м. Дніпро.
• Місто Житомир активно включилось за сприяння Ганни Кірейцевої, заступника декана гірничо-екологічного факультету, доцент кафедри екології Державного університету «Житомирська політехніка»

• Богдан Коробко, д.т.н., доцент, лауреат Премії Президента України для молодих вчених, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» активно залучив студентський та науковий актив м. Полтави.
• А від м. Львова з інтерактивної студії виступила Ольга Меньшикова заступник начальника інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності

До участі в платформі долучились представники та студенти таких закладів освіти:

1. Державний університет «Житомирська політехніка»
2. Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського
3. Сумський національний аграрний університет
4. КНУ імені Тараса Шевченка
5. Національний університет кораблебудування
6. Національний транспортний університет
7. Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
8. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
9. Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України
10. Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету
11. Національний університет водного господарства та природокористування
12. Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка
13. Київський національний університет будівництва і архітектури
14. Криворізький національний університет
15. Державний університет інфраструктури та технологій
16. Києво-Могилянська академія  
17. Ганноверський університет ім. Лейбніца (Leibniz Universität Hannover)
18. Сумський національний аграрний університет
19. Хмельницький національний університет
20. Черкаський державний технологічний університет
21. ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»
22. Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
23. Вінницька академія безперервної освіти
24. Вінницький національний технічний університет
25. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
26. Донбаська національна академія будівництва і архітектури
27. Національний авіаційний університет
28. Державний університет інфраструктури та технологій
29. Боярський фаховий коледж
30. ДВНЗ Донецький національний технічний університет
31. Львівський національний аграрний університет
32. Національна Металургійна академія України
33. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
34. Слов'янський хіміко-механічний технікум
35. Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка
36. Одеський державний екологічний університет
37. Ліцей Міжнародних Відносин №51
38. Чорноморський національний університет імені Петра Могили
39. Університет митної справи та фінансів
40. Львівський державний університет безпеки життєдіяльності
41. Криворізький державний педагогічний університет
42. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
43. Поліський національний університет
44. Вінницький національний аграрний університет
45. Хмельницький Національний Університет
46. Національний університет харчових технологій
47. Національний університет біоресурсів і природокористування України, НУБіП
48. КНУ ім. Т. Шевченка ННЦ «біології та медицини»
49. ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»
50. Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного
51. Черкаський державний технологічний університет
52. Державний біотехнологічний університет м. Харків
53. Львівський політехнічний університет
54. Сумський державний університет.
55. Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка.
56. Донбаська національна академія будівництва і архітектури (м. Краматорськ).

Своїм досвідом та баченням шляхів посилення інституційної спроможності поділилися:

Які перспективно затребувані екопрофесії майбутнього? 

Екоаналітики у вузьких сферах 

Хто: фармакологічні, сільськогосподарські, морські екологи, екоаналітики у будівництві, видобувних галузях тощо.

Що роблять: відповідають за екологічну безпеку на виробництвах та об'єктах, що належать до групи ризику; прогнозують можливі загрози та запобігають їм, знижують кількість виробничих відходів.

Фахівці-екологи 

Хто: професіонали всередині компаній, які хочуть стати екологічно відповідальними.

Що роблять: допомагають зменшити негативний антропогенний вплив виробництв. 

Фахівці зі зменшення екологічного сліду 

Хто: менеджери zero waste, архітектор енергоефективних будівель, еколог-логіст, спеціаліст з рециклінгу.

Що роблять: знижують навантаження на довкілля, зменшують кількість відходів та шкідливих викидів. 

Екопропагандисти 

Хто: екопродюсери, ековожаті, куратори усвідомленого екотуризму тощо.

Що роблять: допомагають створити екологічне мислення як частину повсякденного життя кожної людини; надихають на турботу про довкілля. 

Фахівці з відновлення екосистем 

Хто: біоремедіатор, архітектори відновлення екосистем, ветеринари-реабілітологи.

Що роблять: відновлюють ґрунт і рослинний світ, допомагають тваринам, які постраждали внаслідок екологічних катастроф, виправляють наслідки вже завданої шкоди екології.

У 21 столітті екологічне мислення — надпрофесійний навик. Він має бути не лише у фахівців-екологів, а й у всіх, у будь-якій діяльності — від професійної до побутової. 

Турбота про довкілля вже частина державної політики, компанії стають екологічно відповідальними. Тому в майбутньому екопрофесії будуть потрібні у всіх сферах життя людини — від видобутку корисних копалин та сільського господарства до туризму та індустрії моди.

 Прес-служба ПАЕ

Запрошуємо на навчання у 2021 та 2022