10 викликів для держави зеленої економіки: чи скористається Україна можливостями

На початку липня швейцарське місто Лугано прийматиме конференцію, присвячену відновленню України після війни з Росією. На ній буде презентовано великий план відбудови, який вже понад два місяці розробляє спеціально створена президентом Національна рада з відновлення. Над ідеями «України майбутнього» працює близько 2500 людей.

Нагадаємо, Наказ про створення Нацради з відновлення України від наслідків війни президент Володимир Зеленський підписав 21 квітня 2022 року.

Зараз усі напрацювання, які збирали члени 23 робочих груп, зводяться у єдиний документ. Зрештою план має затвердити президент. Це верхньорівневий документ, у якому буде прописано кроки для Кабміну та ВРУ.

Ukraine Recovery Conference у Лугано запланована на 4-5 липня.

Вже 24 червня в онлайн учасники GREEN ECONOMIC RECOVERY FORUM «Бізнес в нових реаліях: війна, екотрансформація, євроінтеграція» обговорять механізми реалізації майбутніх реформ.

А саме:

1. Ефективна система державного управління у галузі, розмежування функцій, наявність ефективних інструментів та екологічний контроль 

• Запровадити систему екологічного контролю на основі ризико-орієнтованого підходу та результатів державної системи моніторингу довкілля. Оцінити поточний стан дотримання природоохоронних вимог, у т.ч. ефективність державної екологічної політики в цілому.
• Передбачити превентивну, запобіжну функцію системи державного нагляду, поряд із застосуванням штрафних санкцій, розробленням заходів з коригування управлінських процесів із метою профілактики деструктивних відхилень. 

2. Переробка, повторне використання відходів, у т.ч. відходів руйнувань, спричинених бойовими діями, як складова циркуляційної економіки та частина Європейського зеленого курсу. 

• Створити реальні, працюючі механізми для повторного використання, переробки відходів
• Оцінити технологічні потреби, відповідно від наявної та зруйнованої інфраструктури.
• Прийняти рамкове і секторальне законодавство з управління відходами 

3. Вирішення питання промислового забруднення, у т.ч. впровадження НДТМ при відновленні інфраструктурних та промислових об’єктів, зруйнованих війною 

• Встановити правові та організаційні засади запобігання, зменшення, контролю та усунення забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, у т.ч. майбутніх інфраструктурних та промислових об’єктів, які заплановано до відновлення.
• Визначити вимоги щодо застосування найкращих доступних технологій та методів управління.
• Інтегрувати результати моніторингу викидів та контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований дозвіл, до державної системи моніторингу довкілля.
• Передбачити поступові перехідні механізми, з урахуванням інституційної спроможності для реалізації реформування промислового забруднення. 

4. Енергетична безпека, енергоефективність

• Запровадити систему підтримки доступних кредитів через фінансові установи для проєктів термомодернізації будівель та теплозабезпечення на основі відновлювальних джерел енергії.
• Впровадити систему децентралізованого енергопостачання міст (особливо малих) України через встановлення модульних котелень на місці зруйнованих та поступову заміну наявних котелень.
• Впровадити енергетичні характеристики нових будівель з майже нульовим споживанням енергії (NZEB). 

5. Зелена енергетика та ВДЕ  

• Імплементувати в українське законодавство «Пакет чистої енергії» (CEP), зокрема 8 законодавчих актів щодо енергетичної ефективності будівель, відновлюваної енергії, енергоефективності, інтегрованого кліматичного урядування та дизайну ринку електроенергії.
• Розробити та затвердити механізм гарантування походження електроенергії з відновлюваних джерел, у т.ч. під час укладання прямих договорів купівлі-продажу електроенергії.
• Розробити та прийняти законодавчиі та регуляторні акти, що дозволять впровадити механізм чистого обліку споживання електроенергії, з метою розвитку виробництва електроенергії домогосподарствами, підприємствами та установами.
• Забезпечити доступ виробників електричної енергії з ВДЕ до транскордонної торгівлі електричною енергією для стимулювання синхронізації українського ринку зеленої електроенергії з ринком ЄС та запровадити сертифікати походження на зелену енергію. 

6. Фіскальна політика, екологічний податок 

• Спрямувати надходження від екологічного податку до спеціального фонду Державного бюджету України, та передбачити, що за їх рахунок здійснюється фінансування природоохоронних заходів
• Збільшити долю екоподатку, що спрямовується на місцеві органи влади, зокрема на фінансування природоохоронних проектів територіальними громадами, враховуючи реформу децентралізації державної влади.
• Привести оподаткування енергетичних продуктів і електроенергії у відповідність з енергетичною та кліматичною політиками ЄС, щоби сприяти досягненню енергетичних цілей ЄС 2030 та кліматичної нейтральності до 2050 року. Імплементувати Директиву 2003/96/ЄС щодо оподаткування енергії в ЄС
• Поширити зелену таксономію ЄС в Україні, розвинути кліматичні фінансові інструменти (ваучери, зелені облігації, бонди тощо) 

7. Запровадження екологічного страхування як прогресивного інструменту для управління екологічними ризиками.  

• Створити механізм модернізації найбільших підприємств-забруднювачів, у т.ч. створення нових інфраструктурних та промислових об’єктів, потужності яких та впливи на довкілля можуть запобігати страховому випадку та можуть бути підставою для меншої суми страхового внеску.
• Сформувати джерело для сплати страхового відшкодування, у т.ч. шляхом формування членами Бюро екологічного страхування резервних фондів.
• Створити фінансові стимули для підприємств, які не матимуть страхових випадків, у т.ч. шляхом повернення частини страхового внеску.

8. Усунення зайвих регуляційних процедур в процесі оцінки впливу на довкілля 

• Привести у відповідність Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» до вимог ч.2 ст. 4 Директиви 2011/92/ЄС Європейського Парламенту та Ради про оцінку впливу на навколишнє середовище.
• Створити сприятливий інвестиційний клімат для розвитку економіки країни, зростання ВВП та добробуту громадян.
• Запровадити попереднє оцінювання/ скринінг для видів планованої діяльності, передбачених ч.3. ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

9. Адаптація до змін клімату в умовах децентралізації та збереження води

• Реалізувати місцеву адаптацію до змін клімату та запустити механізм підтримки адаптації у рамках Угоди мерів
• Оскільки не всі кліматоутворюючі фактори можливо суттєво змінити, варто зосередитись на тих, які ми можемо змінити шляхом розроблення і упровадження на рівні ОТГ реалістичних і недорогих проектів, з терміном виконання до 10 років.
• Стимулювати розробку природних рішень щодо виведення і вловлювання вуглецю
• Сприяти стійкому управлінню водними і земельними ресурсами та землекористуванням
• Привести у відповідність до Регламенту Комісії (ЄС) № 600/2012 Порядок здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №960 від 23.09.2020, та відповідних нормативно-правових актів

10. Забезпечення сталого кадрового потенціалу для післявоєнного відновлення

• Внести зміни до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо створення служби з охорони довкілля у складі суб’єктів господарювання, які належать до середнього та великого підприємництва та здійснюють плановану діяльність, що підлягає ОВД та виконання функції служби охорони довкілля в порядку сумісництва особами, які мають освіту за екологічним напрямком або залучення сторонніх спеціалістів   на   договірних   засадах,   які   здійснюють господарську діяльність у сфері природничих і технічних наук у складі суб’єкта господарювання,  який належить до малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва

Прес-служба ПАЕУ